Справа №2а-519/09/1570
03 серпня 2009 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Катаєвої Е.В.
при секретарі Юзефович Ю.А.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1до Управління праці і соціального захисту населення Біляївської районної державної адміністрації Одеської області про зобов'язання виплатити щорічну грошову допомогу на оздоровлення учаснику ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС - інваліду 2 групи,
До суду звернувсяОСОБА_1з позовом в якому зазначив, що він є інвалідом 2 групи першої категорії учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС. Частиною 3 статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” встановлено, що щорічна допомога на оздоровлення інвалідам 2-ї групи виплачується у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, розмір якої визначається на момент виплати. Однак у порушення закону йому за 2007 рік виплачена щорічна грошова допомога на оздоровлення у розмірі 120 гривень. Просив суд зобов'язати відповідача сплатити суму недоотриманої щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2007 рік у розмірі 2 203 гривни.
До судового засідання позивач не звився, був повідомлений судом належним чином та своєчасно, представник позивача надав заяву з проханням слухати справу у його відсутність.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, просила суд відмовити у його задоволенні та пояснила, що при здійсненні повноважень в сфері соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідач керується нормативними актами Кабінету Міністрів України, які відповідно до ст. 117 Конституції України є обов'язковими до виконання. Розміри компенсаційних виплат (щорічної допомоги на оздоровлення), встановлені постановою КМ України №562 від 12.07.2005 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якою встановлено новий розмір щорічної допомоги на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. У зв'язку з чим Позивачу було виплачено щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до зазначених постанов.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено, що позивач -перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Біляївської районної державної адміністрації Одеської області і отримує щорічну допомогу на оздоровлення, передбачену ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-XII від 28.02.1991 (надалі -Закон № 796-XII).
Позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії, інвалід ІІ групи, що підтверджується копією посвідчення, наявною в матеріалах справи та не заперечується відповідачем.
Ст.48 Закону № 796-XII встановлено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - інвалідам II групи у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. До того ж розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати (ч. 7 ст. 48 Закону N 796-XII).
Розмір щорічної допомоги на оздоровлення було встановлено ст. 48 Закону №796-XII з 06.06.1996 згідно змін внесених Законом України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 230/96-ВР до 01.01.2008 з моменту набрання чинності змін внесених Законом України “Про державний бюджет на 2008 рік” № 107- VI від 28.12.2007 року.
Однак, дію абз. 2, 4 ч. 4 ст. 48 Закону № 796-XII було зупинено на 2006 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно п. 37 ст. 77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” № 3235-ІV від 20.12.2005.
З 01.01.2007 дію зазначених абзаців, також, було зупинено у відповідності до п. 30 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” N 489-V від 19.12.2006 в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 (у справі № 1-29/2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” (справа про соціальні гарантії громадян)) зупинення дії абз. 2, 4 ч. 4 ст. 48 на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, передбачене пунктом 30 статті 71 Закону України від 19.12.2006 №489-V було визнане таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Відповідно до ст. 62 Закону №796-ХІІ роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Частиною 1 ст. 67 Закону №796-ХІІ передбачено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Отже, Законом України № 796-ХІІ не уповноважено Кабінет Міністрів України зменшувати конкретні суми компенсацій і допомоги, змінювати розмір допомоги на оздоровлення, встановлений законом, а надано право роз'яснення порядку застосування цього Закону. Суд не враховує твердження, що встановлення конкретних (зменшених) сум компенсацій і допомоги, допомоги на оздоровлення Кабінетом Міністрів України є виконанням норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки вказані дії Кабінету Міністрів України не реалізують, встановлені Законом, права та гарантії, а змінюють та коректують, встановлені цим законом, права та гарантії в бік їх зменшення, чим, в свою чергу, порушують його норми, оскільки статтею 71 Закону № 796-ХІІ чітко встановлено, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Окрім того, зазначене право надане Кабінету Міністрів України законом "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (№ 489-V від 19.12.2006р.), "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (№ 3235-IV від 20.12.2005) в 2006, 2007 році не було реалізоване жодним належним чином, в порядку встановленому законом. А поширювати раніше прийняті з цього питання нормативно-правові акти КМ України є безпідставним та необґрунтованим з огляду на час надання законом відповідного права і час прийняття відповідних нормативно-правових актів.
Таким чином, суд вважає, що здійснення виплати за 2007 рік згідно постанови КМ України не є правомірним, тобто таким, що відповідає нормам законів України та Конституції України, як основного закону держави.
Постановою КМ України "Про затвердження типових положень про головне управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської державної адміністрації і управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації і про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації" (№1498 від 29.09.2000, постанова втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2007 року N 790) затверджено типове положення про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації.
У відповідності до пункту 3 зазначеного положення основними завданнями Управління праці та соціального захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації є призначення та виплата соціальної допомоги, встановленої законодавством.
Постановою КМ України "Про затвердження типових положень про Головне управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської, управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської і про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі державної адміністрації" (№790 від 30.05.2007) затверджено типове положення про управління про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі державної адміністрації.
У відповідності до пункту 3 зазначеного положення основними завданнями Управління праці та соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації є призначення та виплата соціальної допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, встановлених законодавством.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що Відповідачем не доведено правомірність його бездіяльності, яка полягає у недонарахуванні та невиплаті позивачу щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до суми мінімальної заробітної плати на момент виникнення права на виплату за 2007 рік.
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виникнення права на виплату.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 99,100,159-164 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Біляївської районної державної адміністрації Одеської області про зобов'язання сплатити суму недоотриманої щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2007 рік у розмірі 2 203 гривни - задовольнити.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Біляївської районної державної адміністрації Одеської області сплатити Ковачу Василю Дмитровичу, як інваліду 2-ї групи та учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, суму недоотриманої щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2007 рік у сумі 2 203 гривни.
Постанову може бути оскаржено до Одеського адміністративного апеляційного суду шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя