ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 серпня 2009 року № 2а-4514/08/0970
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Гундяка В.Д.,
при секретарі Скорій Н.Д.,
за участю: представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2.,
представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Івано-Франківську справу за позовом ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,
11.07.2008 року ОСОБА_5звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську про визнання податкових повідомлень-рішень нечинними. Позовні вимоги мотивувало тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є неправомірними та такими, що винесені з порушенням норм матеріального права України.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, суду пояснили, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які винесені на підставі неправомірного акту перевірки, суперечать чинному законодавству України та підлягають визнанню нечинними. На думку позивача відповідач безпідставно виключив зі складу податкового кредиту ПДВ на суму 1 138 333 грн. 33 коп., оскільки податковий кредит товариством сформовано правомірно. При цьому, обґрунтовуючи позовні вимоги, представники ТзОВ послалися на те, що податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Також вважають протиправним застосування штрафних санкцій по податку на прибуток за І півріччя 2007 року, так як в наступному звітному періоді валові витрати ОСОБА_5визначені згідно чинного законодавства та сплачені до бюджету. Крім того послались на порушення, які мали місце при проведенні перевірки. 27.08.2009 року представники позивача заявили клопотання щодо зупинення судового розгляду до вирішення адміністративної справи за №2а-1877/09/0970 за позовом ТзОВ “КП ”Віо-плюс” до начальника ДПІ у Печерському районі м.Києва про скасування рішення від 20.03.2008 року щодо невизнання звітніх документів, поданих до ДПІ у Печерському районі ТзОВ “БФ Придніпровська”. Однак судом дане клопотання залишено без задоволення, так як на переконання суду рішення под даній справі може вплинути виключно на права та обов”язки ТзОВ “БФ Придніпровська”, а не позивача, як його контрагента. В ході судового розгляду 27.08.2009 року представник позивача подав суду заяву про зміну позовних вимог в порядку ст. 137 КАСУ та залучення додаткових відповідачів, однак судом дана заява до уваги прийнята не була, так як відповідно до заяви додатково заявлені вимоги про визнання відсутності повноважень у начальника УПМ ДПА в області та визнання протиправної бездіяльності старшого слідчого СВ УПМ ДПА в області. Однак оскільки зазначені посадові особи ДПС не були визначені позивачем як відповідачі у даній справі, вимоги до останніх не можуть бути визнані позовними, виходячи зі змісту п.9 ч.1 ст.3 КАСУ. Враховуючи викладене вищезгадана заява не могла бути врахована судом при розгляді справи в порядку ст.137 КАСУ. Крім того положеннями КАСУ можливість залучення інших відповідачів в ході судового розгляду передбачена виключно в порядку ч.3 ст.52 КАСУ.
Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, суду пояснили, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення . Вважать, що відповідачем правомірно згідно оскаржуваного рішення №0002022301/0 від 03.07.2008 року донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1 697 00,04 грн., в зв'язку з відсутністю в позивача підстав для віднесення до складу податкового кредиту податку на додану вартість на загальну суму 1 138 333,33 грн. Крім того штрафні санкції згідно повідомлення-рішення №0002012301/0 від 03.07.2008 року застосовані в зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов'язання з податку на прибуток.
Прокурор, який вступив у розгляд даної справи, після оголошеної перерви в судове засідання не з”явився, хоча належним чином був повідомлений про час та дату розгляду справи, суд про причини неявки не повідомив. За таких обставин суд ухвалив розглянути справу за відсутності прокурора.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6. суду пояснив, що працює на посаді старшого оперуповноваженого УПМ ДПА в Івано-Франківській області, органами податкової міліції проводилась дослідча перевірка по фактам ухилення від сплати податків та службового підроблення посадовими особамиОСОБА_5 при проведенні розрахунків з ТзОВ “ БФ Придніпровська”. В подальшому за наслідками заведеної оперативно-розшукової справи постановою старшого слідчого СВ УПМ ДПА в області було порушеного кримінальну справу відносно директора ОСОБА_5 ОСОБА_7 Однак дана постанова за скаргою ОСОБА_7 скасована Івано-Франківським міським судом. При проведенні вищезгаданої перевірки він особисто виїзжав до м.Києва. При цьому встановив, що ТзОВ ” БФ Придніпровська” за адресою:м.Київ, вул.Червоноармійська, 51, вказаною у підрядному контракті та установчих документах, не знаходиться. За даною адресою знаходиться багатоквартирний житловий будинок, який перебуває на балансі ЖБК “Наука”. Ним відібрано пояснення від голови правління ЖБК, який пояснив, що у будинку №51 по вул.Червоноармійській в м.Києві ТзОВ “ БФ Придніпровська” ніколи не знаходилось. Крім того згідно даних ДПІ вПечерському районі протягом 2008 року жодна особа доходів від ТзОВ “ БФ Придніпровська” не отримувала.
Свідок ОСОБА_8 надав суду аналогічні показання.
Вислухавши представників сторін, свідків, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в м.Івано-Франківську в травні 2008 року проведено планову документальну перевірку ОСОБА_5 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2008 року. За наслідками перевірки був складений акт №6439/23-/30609616 від 19.06.2008 року. На підставі даного акту відповідачем були винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення: №0002022301/0 від 03.07.2008 року, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 697 000,04 грн., в тому числі основний платіж в розмірі 1 138 333,38 грн., штрафні санкції в розмірі 558 666 грн. та податкове повідомлення-рішення №0002012301/0 від 03.07.2008 року згідно якого до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 54 044 грн.
Суд погоджується з правомірністю прийняття вищевказаних податкових повідомлень-рішень з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що міжОСОБА_5 та ТзОВ “БФ “Придніпровська” заключний Підрядний контракт №01-02/08 від 01.02.2008 року на виконання ремонтно-будівельних робіт громадського будинку за адресою м.Івано-Франківськ вул.Промислова, 2-Б, на загальну суму 2 200 000 грн. та Підрядного контракту №04-02/08 від 04.02.2008 року на виконання ремонтно-будівельних робіт громадського будинку за адресою м.Івано-Франківськ, вул.Промислова, 2-Б, на загальну суму 6 200 000 грн.
За виконані роботи згідно підрядного контракту №04-02/08 від 04.02.2008 року ОСОБА_5 перерахувало 22.02.2008 року контрагенту відповідно до платіжних документів 6 210 000 грн. ТзОВ “Придніпровська” надало ОСОБА_5 податкову накладну за №1414 від 29.02.2008 на суму 6 200 000 грн.(в.т.ч. ПДВ - 1 033 333 грн.).
За виконані роботи згідно підрядного контракту №01-02/08 від 01.02.2008 року ОСОБА_5 перерахувало контрагенту 6 300 000 грн., що підтверджується актом приймання виконаних робіт. ТзОВ “Придніпровська” надало ОСОБА_5 податкову накладну за №2015 від 31.03.2008 на суму 630 000 грн.(в.т.ч. ПДВ - 105 000 грн.).
На підставі вищевказаних накладних ОСОБА_5 включено суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту у лютому місяці 2008 року в розмірі 1 033 333 грн. та в березні цього року в розмірі 105 000 грн.
Однак включення суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту у лютому місяці 2008 року в розмірі 1 033 333 грн. та в березні цього року в розмірі 105 000 грн суд вважає безпідставним з огляду на наступне.
В спірному випадку відповідно до даних податкової звітності ТзОВ «Придніпровська» єдиним відповідальним працівником даного підприємства є директор і бухгалтер в одній особі - ОСОБА_9 Тобто, лише ОСОБА_9 була уповноважена здійснювати поставку товарів і, відповідно, підписувати податкові накладні, тому необхідність використання факсиміле відсутня з огляду на можливість власноручного підписання документів.
З наведеного вбачаться, що на документах, що посвідчують виконання господарського зобов'язання та надають право платнику на податковий кредит ОСОБА_5, мав стояти особистий підпис посадової особи його контрагента. Оскільки п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, яка має бути заповнена відповідно до вимог «Порядку заповнення податкової накладної», а у ТзОВ КП «ВЮ-плюс» таких належним чином податкових накладних нема, тому немає права для нарахування податкового кредиту з ПДВ.
В судовому засіданні встановлено, що ДПІ в м.Івано-Франківську направлялись для проведення експертного дослідження до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України підрядні контракти на виконання ремонтно-будівельних робіт № 01-02/08 від 01.02.08. та № 04-02/08 від 04.02.09.; довідки про вартість виконаних робіт за лютий та березень 2008, акти приймання виконаних підрядних робіт за лютий та березень 2008 р., локальні кошториси з розрахунком договірної ціни, податкові накладні № 2015 від 31.03.08 та № 1414 від 29.02.08. Згідно отриманого висновку спеціаліста № 2510 «за результатами дослідження зображень підпису від імені ОСОБА_9 встановлено, що підписи на вищезазначених документах від імені ОСОБА_9в графах «Директор» виконані не рукописним способом, а нанесені за допомогою факсимільного кліше підпису і є факсимільними відображеннями одного і того ж підпису (що послужив оригіналом для виготовлення факсимільного кліше).
Крім того, згідно витребуваної ухвалою суду від 13.04.2009 року копії висновку судово-почеркознавчої експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 12.02.09, предметом дослідження якої було дослідження підпису від імені ОСОБА_9, зокрема в податкових деклараціях з ПДВ за січень-березень 2008, розрахунку коригування сум ПДВ до декларації за лютий, розшифровках податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за лютий-березень, уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2008, підписи від імені ОСОБА_9 в графі «Керівник» у вищезазначених документах виконані не ОСОБА_9, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_9
Як свідчать результати експертизи, які суд приймає до уваги, вищевказані документи не відповідають вимогам чинного законодавства щодо їх обов”язкового підписання уповноваженою особою, тому вони і не можуть бути використані позивачем при відображені у бухгалтерському обліку відповідних результатів фінансово-господарської діяльності.
Стаття 205 ЦК України визначає, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Згідно з ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати зокрема такий обов'язковий реквізит як особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Підпис належних осіб за наявності всіх інших обов'язкових реквізитів надає документам і правовим актам юридичної сили. Відповідно до визначення юридичної енциклопедії факсиміле - точне відтворення (копія) будь-якого графічного оригіналу фотографічним способом, печаткою чи іншою репродукцією; кліше, печатка, за допомогою яких можна багаторазово відтворювати власноручний підпис особи. Використовується, як правило, службовою особою, що за посадовими обов'язками повинна підписувати велику кількість документів, листів та інших ділових паперів. Відповідно до п.18 «Порядку заповнення податкової накладної» затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165 та зареєстрованого в Мін”юсті України 23.06.1997 за № 233/2037 з наступними змінами і доповненнями всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.
Крім того суд враховує, що з березня 2008 року ТзОВ “Придністровська” до ДПІ не звітує, інформація по підприємству згідно даних за формою 8 ДР відсутня, а також те що при виїзді посадових осіб за місцем знаходження підприємства ТзОВ “Придніпровська” не виявлено, що прямо свідчить про наявні в даному випадку ознаки фіктивності товариства. Згідно повідомлення ДПІ у Печерському районі м.Києва за №18014/7/23-1310 від 06.08.2009 року звітність по формі №1-ДФ за 2008 рік ТзОВ “БФ”Придніпровська” не подавало.
Згідно поданого ТзОВ “БФ “Придніпровська” розрахунку комунального податку за І-ІІІ квартали 2008 року протягом даного періоду кількісний склад підприємства становив 3 особи. Тобто за даної кількості працівників проведення значного об”єму ремонтно-будівельних робіт взагалі не вбачається можливим.
Суд не приймає до уваги посилання представників позивача на лист від 14.05.2009 року та додані до нього завірені ТОВ “Літа” документи, які ніби-то надано ТзОВ “Придністровська” за підписом ліквідатора ТОВ “Літа” ОСОБА_10 до органів ДПС на запит від 08.05.2009 року, так як згідно висновку спеціаліста експертної служби СБУ за №14-ДПА від 31.07.2009 року підпис на даному листі, а також на завірених копіях документів виконані неОСОБА_10, а іншою особою, що свідчить про фальсифікацію даних доказів та невідповідність останніх вимогам ст. 70 КАСУ.
Згідно ст. 70 КАСУ залишає без уваги суд і пред”явлений консультативний висновок приватного підприємця ОСОБА_11., виконаний на замовлення ОСОБА_5, оскільки даний висновок може підтвердити виключно об”єми проведених робіт, а не визначити підприємство, яке їх проводило.
Не можуть бути враховані судом як підтвердження неправомірності висновків посадових осіб ДПІ в м.Івано-Франківську і рішення судів щодо скасування постанови про порушення кримінальної справи відносно директора ОСОБА_5 ОСОБА_7, оскільки як вбачається з даних судових рішень підставою для скасування вищезгаданої постанови і був факт оскарження податкових - повідомлень рішень до адміністративного суду.
Не можуть бути взяті до уваги і посилання представників позивачів на порушення, які мали місце при проведенні перевірки, зокрема протиправну участь в її проведенні працівника податкової міліції, оскільки в даному випадку обмеження, встановлені ст.11-1 ЗУ “Про державну податкову службу” не діяли, так як перевірка була пов'язана з веденням оперативно-розшукової справи, що підтверджується як показаннями свідка ОСОБА_6, так і матеріалами кримінальної справи, порушеної 11.07.2008 року проти директора ТзОВ “Віо-плюс” ОСОБА_7, постановою ВСУ від 21.01.2009 року.
Надані позивачем суду інші письмові докази не можуть бути взяті до уваги, оскільки спростовуються висновками почеркознавчих експертиз.
Таким чином суд вважає, що податкові накладні, видані позивачу його контрагентом - ТзОВ «БФ Придніпровська», є такою, що не відповідає дійсності, оскільки дослідженими в судовому засіданні доказами підтверджено безтоварність господарської операції щодо виконання ремонтно-будівельних робіт.
Згідно п.7.4.1.ст. 7 ЗУ “Про ПДВ” податковий кредит може виникати в зв”язку з при поставці послуг, однак як вбачається з наведеного ТзОВ “БФ “Придніпровська”позивачу фактично послуг по ремонтно-будівельних роботах не надавала.
При цьому суд враховує, що визнавати відповідні угоди при встановленні факту їх протиправності недійсними не потрібно, оскільки угоди, які завідомо суперечать інтересам держави та суспільства (стаття 207 Господарського суду України) є одночасно такими, що порушують публічний порядок, а отже є нікчемними (стаття 228 Цивільного кодексу України та ніяких зобов'язань бюджету не породжують.
Тому визначення позивачем та включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту є безпідставним, недивлячись на наявність у платника податку - позивача у справі податкових накладних, які за формою відповідають вимогам чинного законодавства, та доказів сплати продавцю вартості товару з податком на додану вартість.
Суд також погоджується із правомірністю застосування до позивача штрафних санкцій в розрахунку 50% від суми недоплати виходячи із наступного .
Перевіркою встановлено, що в порушення п.п. 7.6.1, 7.6.3, п. 7.6 ст.7, п. 5.1 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємством включено до складу валових витрат та відповідно відображено в Декларації з податку на прибуток за півріччя 2007 року витрати по передоплаті згідно договору комісії №Б70 від 12.06.2007 року, відповідно до умов якого ТзОВ «Онікс-ІВА» «Комісіонер» зобов'язується за дорученням ОСОБА_5 - «Комітента» здійснювати посередницькі послуги на ринку цінних паперів, шляхом купівлі, продажу, обміну цінних паперів, інших операцій. Відповідно до платіжних доручень ТзОВ «ВІО-плюс» здійснено передоплату на придбання акцій згідно договору комісії №Б 70 від 12.06.2007 року на загальну суму 682 395 грн., зокрема: 15.06.2007 року - 493 455 грн., 20.06.2007 року - 71 000 грн., 21.06.2007 року - 117 940 грн.
Вищевказані санкції до платника застосовані правомірно, оскільки в даному випадку ДПІ було самостійно донараховано суму податкового зобов”язання.
За таких обставин суд приходить до висновку про правомірність винесених відповідачем рішень, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст.11, 71, 86, ч.3 ст.160, ст.162 КАС України, суд
в задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України, може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Строк подання заяви про апеляційне оскарження рахується з 01.09.09, як дня складення постанови у повному обсязі.
Суддя В.Д. Гундяк
,