ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про закриття провадження
28 квітня 2009 року № 2а-6361/08/0970
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Гундяка В.Д.,
при секретарі Бітківській Г.А.,
за участю: позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2.,
представника третьої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_4,
представника третьої особи ВІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи за позовом ОСОБА_1до Івано-Франківського обласного бюро технічної інвентаризації, третя особа: ВІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання реєстраційного посвідчення частково нечинним,
Ухвалою суду від 09.12.2008 року відкрито провадження по справі за позовом ОСОБА_1до Івано-Франківського обласного бюро технічної інвентаризації, третя особа: ВІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання реєстраційного посвідчення частково нечинним.
В ході судового розгляду судом до участі у справі був допущений ОСОБА_3, як третя особа, що не заявляє самостійних вимог, а позивач змінив позовні вимоги в порядку ст.137 КАС України. Згідно змінених позовних вимог ОСОБА_1 просила визнати протиправними дії Івано-Франківського обласного бюро технічної інвентаризації стосовно реєстрації права власності автобусної зупинки по вул.Вовчинецькій, 225, в м.Івано-Франківську за ВІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі реєстраційного посвідчення №961 від 05.09.2001 року, а також визнати незаконною та скасувати реєстрацію права власності автобусної зупинки по вул.Вовчинецькій, 225, в м.Івано-Франківську за ВІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі реєстраційного посвідчення №961 від 05.09.2001 року.
В судовому засіданні представник ОСОБА_3 заявив клопотання про закриття провадження у справі в зв'язку із її непідвідомчістю адміністративному суду.
Позивач та його представник з приводу заявленого клопотання заперечили.
Вислухавши позивача, його представника, представників третіх осіб, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлене клопотання є підставним та підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Так суд приходить до переконання, що спір, який виник, стосується права власності на об'єкт нерухомості - приміщення автобусної зупинки, тобто цивільного права, що виключає можливість його вирішення в порядку адміністративного судочинства. Дана обставина підтверджується як поясненнями учасників процесу, так і наданими суду копіями судових рішень.
Згідно ч. 1 ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Частиною 2 статті 2 КАСУ передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження. Цю норму слід розуміти в системному зв'язку з частиною 1 тієї самої статті, з якої випливає, що захист прав та інтересів фізичних осіб шляхом оскарження до адміністративного суду будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень можливий лише у сфері публічно-правових відносин.
Чинне законодавство не дає підстав для висновку, що спірні правовідносини не підпадають під викладене в наведеній нормі загальне правило і що для вирішення такого спору законом установлено виняток - інші порядок та відповідний суд.
Суд враховує, що згідно чинного законодавства дії ОБТІ реєструють право, яке вже виникло.
Однією з позовних вимог в даній справі є скасування реєстрації права власності за ВІНФОРМАЦІЯ_1 на автобусну зупинку по вул.Вовчинецькій, 225, в м.Івано-Франківську на підставі реєстраційного посвідчення №961 від 05.09.2001 року.
Згідно ст.2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Згідно п.1ч.1 ст.4 даного Закону право власності на нерухоме майно підлягає обов'язковій державній реєстрації. Таким чином вирішення судом даної вимоги фактично призведе до позбавлення права на нерухоме майно. Однак така вимога може бути вирішена виключно в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин правовідносини, які наявні в даному випадку є не публічно-правовими, а цивільно-правовими, як такі, що стосуються права власності та виникли з приводу реалізації особою такого права, тому компетенція адміністративного суду на них поширюватись не може.
Оскільки між сторонами існує спір про право, це виключає можливість його вирішення в порядку адміністративного судочинства.
Ураховуючи наведене, керуючись п.1 ч.1 ст.157 КАС України, суд-
провадження у справі закрити.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення до суду з тією самою позовною заявою не допускається.
Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України, може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Суддя В.Д. Гундяк