ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
15 квітня 2009 року № 2а-6306/08/0970
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Гундяка В.Д.,
при секретарі Бітківській Г.П.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1
представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Івано-Франківську справу за позовом ОСОБА_4 до Калуської об'єднаної Державної податкової інспекції, третя особа: Державна податкова інспекція в м.Львові про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
02.12.2008 року ОСОБА_4 звернулося з адміністративним позовом до Калуської об'єднаної Державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Позовні вимоги мотивувало тим, що податкові повідомлення-рішення №0001932301/2 та №0001922301/2 від 29.10.2008 року є протиправними та підлягають до скасування.
В ході судового розгляду в зв”язку з ліквідацієюОСОБА_4було допущено заміну позивача його правонаступником ВОСОБА_4 та залучено до участі у справі третю особу: Державну податкову інспекцію в м.Львові, оскільки рішення по справі може вплинути на права на обов”язки останньої, так як ВОСОБА_4 знаходиться на податковому обліку в згаданій ДПІ.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що позивач не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки, щодо донарахування ПДВ в сумі 28 808 грн. внаслідок неврахування підприємством в податковій декларації за січень 2006 року результатів попередньої документальної перевірки від 25.05.2006 року та завищення залишку від'ємного кредиту наступного податкового періоду на суму 101 047 грн. В акті попередньої документальної перевірки від 25.05.2006 року вказано, що ця сума складається із двох сум: 47 377 грн. нараховане податкове зобов'язання по ПДВ з операції отримання авансів в оплату за цінні папери та на 53 670 грн зменшено податковий кредит по ПДВ. На думку представника позивача наведене в акті перевірки не відповідає дійсності, оскільки Господарським судом Івано-Франківської області та Львівським апеляційним господарським судом визнано операції з отримання авансів, як операції з цінними папери. Вважає, що згідно чинного законодавства отримання авансу за цінні папери не є об'єктом оподаткування ні податком на прибуток, ні податком на додану вартість. Крім того в порушення чинного законодавства податковий кредит був зменшений Калуською оДПІ за січень-квітень 2003 року на суму 16 701 грн., не дивлячись на те, що акт попередньої документальної перевірки був складений 25.05.2006 року. Тобто відповідачем фактично визначено податкове зобов'язання з порушення встановленого у 1 095 днів строку.
2
Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, суду пояснили, що оскаржувані податкові повідомлення рішення відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства України, а тому на їх думку є правомірними. Просять відмовити в задоволенні позовних вимог. Одночасно заявили клопотання про зупинення провадження у справі в зв”язку з касаційним оскарженням рішення суду по справ, яке є важливим преюдиційним доказом в даній справі. Однак дане клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до вирішення Вищим адміністративним судом по суті справи №А-6/157А судом залишено без задоволення, оскільки судове рішення по справі №А-6/157 набрало законної сили згідно ухвали апеляційного господарського суду від 28.03.2007 року, а оскарження рішення в касаційному порядку не є підставою для зупинення провадження у справі.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Вислухавши представника позивача, представників відповідача, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних мотивів.
В судовому засіданні встановлено, що Калуською об'єднаною Державною податковою інспекцією у період з 12.06.2008 року по 19.06.2008 року була проведена виїзна позапланова перевіркаОСОБА_4з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за періоди з 01.01.2006 по 31.03.2008 року по податку на прибуток та відповідно з 01.01.2006 року по 30.04.2008 року по податку на додану вартість. За результатами перевірки ДПІ складений акт №1112/23-01/32128579 від 24.06.2008 року.
На підставі даного акту відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 08.07.2008 року №001922301/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що заявлена до відшкодування за березень 2008 року.
Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями підприємство оскаржувало їх в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарг відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Суд не може прийняти до уваги висновки, викладеними в акті перевірки, щодо допущених позивачем порушень, які полягали на думку органів ДПІ в тому, що Товариством з обмеженою відповідальністю ОСОБА_4 в податковій декларації за січень 2006 не враховано результати попередньої документальної перевірки від 25.05.2006 року по Акту №417/23-1/321285790 та не зменшено залишок від'ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 101 047 грн. внаслідок чого, на думку ДПІ, зменшено суму заявленого бюджетного відшкодування на 28 416 грн. і донараховано ПДВ в сумі 28 808 грн.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін фактично при проведенні перевірки посадові особи органів ДПС в основному керувались висновками, викладеними в попередньому акті перевіркиОСОБА_4від 26.05.2006 року. Дані обставини згідно ч.3 ст. 72 КАС України доказування не потребують, як такі, що визнаються сторонами та в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Так в акті попередньої документальної перевірки від 25.05.2006 року вказано, що сума на яку необхідно було зменшити залишок від”ємного значення ПДВ складається із двох сум: 47 377 грн. податкового зобов'язання по ПДВ з операцій отримання авансів в оплату за цінні папери та 53 670 грн. податкового зобов”язання, обчисленого в зв”язку з невірним заповненням податкової звітності.
Однак згідно п.7.6 ст.7 ЗУ “Про оподаткування прибутку підприємств” та п.3.2 ст.3 ЗУ “Про податок на додану вартість” отримання авансу за цінні папери не є об'єктом оподаткування ні податком на прибуток, ні податком на додану вартість. Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 21.11.2006 року за №А-6/157А та ухвалою Апеляційного господарського суду Львівської області від 28.03.2007 року за №А-6/157, які набрали законної сили, визнано операції з отримання авансів, як операції з цінними паперами. У відповідності до ч.1 ст.72 КАС України обставини встановлені
3
вищевказаними рішеннями судів доказуванню не підлягають. Тому суд приходить до переконання щодо відсутності у позивача обов”язку по сплаті в даному випадку ПДВ.
Одночасно суд приходить до висновку, що в даному випадку відповідачем визначено податкове зобов'язання поза межами встановленого законом строку у 1 095 днів. Так згідно п.15.1.1 ст.15 ЗУ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи акт попередньої документальної перевірки був складений 25.05.2006 року, а податковий кредит зменшений позивачу за січень-квітень 2003 року на суму 16 701 грн., що суперечить вимогам п.п. 15.1.1 ст.15 вказаного Закону.
Крім того приймаючи оскаржувані податкові повідомлення - рішення відповідач безпідставно керувався наявним у ТзОВ ОСОБА_4, на думку представників відповідача, обов”язком щодо зменшення від”ємного значення ПДВ.
Так як було встановлено в судовому засіданні відповідне податкове повідомлення-рішення на суму 101 047 грн. не було прийняте, а сума була вказана тільки в акті перевірки від 25.05.2006 року.
Однак згідно “Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства” акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Із аналізу зазначеної норми вбачається, що акт перевірки не породжує ніяких правових наслідків та не є нормативно правовим актом чи актом індивідуальної дії, а відтак не є рішенням в розумінні пункту 1 частини першої статті 17 КАС України.
Таким чином акт перевірки не має обов'язкового характеру для платника податків, а викладені в ньому обставини можуть бути лише підставою для прийняття керівником податкового органу відповідного рішення. Тому у зв'язку з тим, що Калуською оДПІ не було прийнято відповідного повідомлення-рішення по ПДВ, саме лише акт перевірки від 26.05.2006 року не може містити імперативних приписів, а зазначені у ньому висновки не породжують жодних правових наслідків для платника податку, вказані у акті перевірки порушення не мали місця.
За таких обставин оскаржувані рішення є протиправними з огляду на нижчевикладене.
Оскільки законність проведення господарської операції та правильність її відображення у бухгалтерському та податковому обліку була встановлена господарським судом першої та апеляційної інстанції, то правові наслідки такого судового акту поширюються на будь-які види податків. Тому підприємство правомірно не нараховувало податкове зобов'язання по ПДВ в суму 47 377 грн. та не зменшувало податковий кредит на суму 16 701 грн.
Крім цього податкове зобов”язання в даному випадку було визначено з порушенням граничних строків та відповідно до акту перевірки №1112/23-01/32128579 від 24.06.2008 року, який не може бути доказом факту порушення податкового законодавства, оскільки при його складанні посадові особи, що проводили перевірку, користувалися лише відомостями попереднього акту перевірки від 25.05.2006 року, який не є документом, обов'язковим до виконання, не дослідивши при цьому первинні документи та обставини. А бездіяльність податкового органу щодо прийняття відповідного рішення на підставі акту від 25.05.2006 року протиправно позбавила позивача можливості права на апеляційне оскарження та захисту своїх законних інтересів.
4
Враховуючи вищенаведене, податкові повідомлення-рішення Калуської оДПІ від 29.10.2008 року за №0001932301 та за №00011922301 є протиправними та підлягають скасуванню.
Згідно ч.1 ст.94 КАС України судові витрати слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача.
Керуючись ст.ст.11, 71, ч.1 ст.72, ст.ст.86, 94, ч.3 ст.160, ст.162 КАС України, суд
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Калуської оДПІ від 29.10.2008 року за №0001932301 та за №00011922301.
Стягнути з Державного бюджету України в користь ОСОБА_4 3,40 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України, може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Строк подання заяви про апеляційне оскарження рахується з 21.04.09, як дня складення постанови у повному обсязі.
Суддя В.Д. Гундяк