ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
10 червня 2009 року № 2а-6298/08/0970
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Гундяка В.Д.,
при секретарі Скорій Н.Д.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Івано-Франківську справу за позовом Івано-Франківського обласного центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі, третя особа: ОСОБА_3 про визнання рішення недійсним,
Івано-Франківський обласний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся з адміністративним позовом до Тисменицької міжрайонної податкової інспекції про визнання рішення недійсним. Позовні вимоги мотивував тим, що рішення відповідача щодо списання безнадійного податкового боргу АВК ОСОБА_3 перед Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є незаконним. При розгляді справи на виконання вимог ч.5 ст.227 КАСУ було залучено до участі у справі АВК ОСОБА_3, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог. В подальшому у судовому засіданні було проведено заміну відповідача правонаступником - Державною податковою інспекцією в Тисменицькому районі та заміну третьої особи правонаступником ОСОБА_3.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що оскаржуване рішення підлягає скасування, так як відповідач, на думку центру зайнятості, не мав підстав для списання заборгованості із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у зв'язку із настанням форс-мажорних обставин.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, суду пояснив, що висновок про те, що сума страхових внесків на загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття ОСОБА_3 є безнадійним податковим боргом, зроблена не податковим органом, а контролюючим органом, до компетенції якого належить контроль за сплатою саме цього збору. Саме контролюючий орган подав до органу стягнення довідку з вимогою списати безнадійний податковий борг. Дане рішення було прийнято на підставі п.18.2 ст.18 ЗУ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Вважає, що рішення про списання безнадійного податкового боргу прийнято правомірно, просить відмовити в задоволенні позову.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Надав суду письмове пояснення, з кого вбачається, що позовні вимоги вважає безпідставними. Посилається на те, що відповідно до ст.18 ЗУ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” на підставі довідки Тисменицького районного центру зайнятості та висновків Торгово-промислової палати України відповідачем правомірно прийнято рішення про списання безнадійного податкового боргу за страховими внесками до Фонду.
Вислухавши представників сторін, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку, про обґрунтованість позовних вимог з наступних мотивів.
В судовому засіданні встановлено, що відповідачем по справі винесено рішення №0002/6114/8/24-0 від 03.11.2003 року про списання безнадійного податкового боргу з АВК ОСОБА_3. Даним рішенням, прийнятим на підставі п.18.2 ст.18 ЗУ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та висновку Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини за №№12858, 12885, 12863/05-4 від 03.11.2003 року, а також актів завірених управлінням сільського господарства від 24.07.2001, 24.07.2002, 21.07.2003 року, списано із вказаного підприємства заборгованість по сплаті страхових внесків та пеню за несвоєчасну сплату страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в сумі 32 828,13 грн.
Пунктом 18.2 ст.18 ЗУ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції.
У відповідності до ст.1 ЗУ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг визначається як податкове зобов'язання (із врахуванням штрафних санкцій), узгоджене платником податків або встановлене судом, але не сплачене в строк, а також пеня нарахована на суму такого податкового зобов'язання. Податкове зобов'язання у свою чергу визначається як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Відповідно до абзацу 1 преамбули ЗУ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” цей закон є спеціальним законом з питань оподаткування.
Перелік податків і зборів (обов'язкових платежів), наведений у ст.ст.14, 15 ЗУ “Про систему оподаткування”, є вичерпний. Відповідно до ст.1 Закону податки і збори, справляння яких не передбачено ЗУ “Про систему оподаткування” сплаті не підлягають.
Стаття 1 ЗУ “Про систему оподаткування” визначає, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України.
Законом України “Про внесення змін до ЗУ “Про систему оподаткування” від 18.02.1997 року встановлено, що дія цього Закону поширюється на відповідні правовідносини у сфері соціального страхування щодо зборів на соціальне страхування до прийняття законів України з питань соціального страхування.
До набрання чинності ЗУ “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000 року , тобто до 01.01.2001 року платежі на обов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття мали статус збору (обов'язкового платежу) входили до складу загальнообов'язкових податків та зборів, визначених ст..14 ЗУ “Про систему оподаткування” Тому з моменту вступу в силу ЗУ “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” норми ЗУ “Про систему оподаткування” у частині, що йому суперечили, не застосовуються.
Відповідно до ч.1 ст.3 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, ЗУ “Про зайнятість населення” та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховою Радою України.
Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не містить норм, які б регулювали відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Оскільки страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття не включені до податків і зборів (обов'язкових платежів), встановлених ЗУ “Про систему оподаткування”, тому ЗУ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не може розширювати перелік податків і зборів, або поширювати порядок погашення зобов'язань платників податків на платежі, які не включені в систему оподаткування
Згідно ст.2 ЗУ “Про систему оподаткування” державні цільові фонди - це фонди, які створені відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів (обов'язкових платежів) юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб. Державні цільові фонди включаються до Державного бюджету України, крім Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Пенсійного фонду України. Натомість ст.8 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття “ чітко передбачено, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією, і кошти фонду не включаються до складу Державного бюджету України.
Суд приходить до висновку, що заборгованість АВК ОСОБА_3 в сумі 32 828 грн. на момент винесення оскаржуваного рішення, не являлась податковим боргом, оскільки це суперечить вимогам ЗУ “Про систему оподаткування” та ЗУ “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, який набрав чинності 01.01.2001 року. Тому дія ЗУ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” на порядок стягнення та списання заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття, не поширюється.
Крім того при постановлені рішення суд враховує, що вищевказана заборгованість АВК ОСОБА_3 була визнана правонаступником - ТзОВ ОСОБА_3, при розгляді справи про банкрутство та в даний час сума заборгованості включена до мирової угоди та ОСОБА_3 взяв на себе зобов”язання щодо сплати коштів на користь Івано-Франківського ОЦЗ.
За таких обставин оскаржуване рішення не ґрунтується на чинному законодавстві, а тому вимоги позивача правомірні та підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст.11, 71, 86, ч.3 ст.160, ст.162 КАС України, суд
позов задовольнити.
Рішення Тисменицької районної податкової інспекції від 03.11.2003 року №002/6 114/8/24-0 щодо списання безнадійного податкового боргу АВК ОСОБА_3 перед Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття визнати протиправним.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України, може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Строк подання заяви про апеляційне оскарження рахується з 16.06.09, як дня складення постанови у повному обсязі.
Суддя В.Д. Гундяк