Копія Справа № 2-а-1657/09/1170
Категорія статобліку - 3.5
19 березня 2009 р. м. Кіровоград
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Флоренка О.Ю.
при секретарі - Яровій В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовомОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
11 лютого 2009 року ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області (далі - УМВС України в Кіровоградській області), в якій просить: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у звільненні його з органів внутрішніх справ за власним бажанням за п.64 „ж” „Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ” з 15 січня 2009 року та зобов'язати УМВС України в Кіровоградській області звільнити його зі служби за власним бажанням за п.64 „ж” зазначеного Положення з 15 січня 2009 року. Постанову звернути до негайного виконання.
В обгрунтування позовних вимогОСОБА_1зазначив, що 15 жовтня 2008 року ним був поданий рапорт до УМВС України в Кіровоградській області про звільнення з органів внутрішніх справ за власним бажанням. 15 січня 2009 року він направив поштою звернення до УМВС України в Кіровоградській області, в якому знову наполягав на своєму звільненні. 16 січня 2009 року ним здано всі службові матеріали, що знаходились в нього на виконанні, печатку, службовий жетон та службове посвідчення, однак з органів внутрішніх справ його так і не звільнили.
У судовому засіданніОСОБА_1свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі та пояснив, що причинами звільнення є невеликий розмір заробітної плати та режим роботи. На даний час він знайшов кращу роботу в м. Дніпропетровську й має туди намір переїхати. Рапорт про звільнення подав за три місяці, і тому з 16 січня 2009 року на роботу він не виходить. Заробітну плату йому не платять, однак він рахується в особовому складі Кіровоградського РВ УМВС України в Кіровоградській області.
Представник відповідача Усатенко В. Ю. (довіреність від 27.03.2008 року №2/321) у судовому засіданні заперечив проти задоволення адміністративного позову, пославшись на те, що позивач відноситься до категорії молодих спеціалістів, звільнення яких відбувається за погодженням з МВС України. На даний час матеріали для направлення підготовленні, але з невідомих для представника причин не підписані та до Міністрества внутрішніх справ України не направлені. Також, згідно угоди позивача з навчальним закладом, в якому останній проходив навчання, він зобов'язаний відпрацювати в органах 3 роки, а в іншому випадку - відшкодувати кошти за його навчання.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що з 25 липня 2006 рокуОСОБА_1перебуває на службі в органах внутрішніх справ, зокрема на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 Кіровоградського РВ УМВС України в Кіровоградській області.
У відповідності до ч.1 ст.18 Закону України „Про міліцію”, порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до пп. „ж” п.64 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР», затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року №114 (далі - Положення), однією з підстав звільнення зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) особи середнього начальницького складу органів внутрішніх, до категорії яких віднесено спеціальне звання сшаршого лейтенанта міліції, є звільнення за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків. На думку суду, зазначену норму права щодо „поважності причин, що перешкоджають виконанню службових обв'язків для звільнення за власним бажанням” необхідно тлумачити в контексті положень ст.43 Конституції України, згідно яких, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, використання примусової праці забороняється.
Згідно п.68 зазначеного Положення, особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.
У відповідності до п.70 зазначеного Положення, звільнення в запас і відставку осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу до підполковника міліції, підполковника внутрішньої служби включно провадиться начальниками управлінь внутрішніх справ Кримської АРСР, областей, м.Києва і рівними їм начальниками, яким таке право надано Міністром внутрішніх справ УРСР.
У відповідності до зазначених положень чинного законодавства 15 жовтня 2008 року позивач на ім'я начальника УМВС України в Кіровоградській області подав рапорт про звільнення з органів внутрішніх справ за власним бажанням, у зв'язку з низьким рівнем заробітної плати та ненормованим робочим днем (а.с.7). 15 січня 2009 року позивачем поштою повторно направлено рапорт, в якому останній наполіг на його звільненні (а.с.6). 16 січня 2009 року відповідач зазначений рапорт отримав, підтвердженням чому є фіскальний чек та поштове повідомлення (а.с.9, 10). В цей же день позивачем здано службове посвідчення та службовий жетон (а.с.8). З пояснень позивача, що не заперечувались представником відповідача встановлено, що з 15 січня 2009 року на службу він не виходить, однак з органів внутрішніх справ його не звільняють, із штату Кіровоградського РВ УМВС України в Кіровоградській області не виключають, грошове утримання не виплачують.
У судовому засіданні представник відповідача бездіяльність щодо звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ обґрунтував тим, що останній не відпрацював в органах внутрішніх справ 3 роки з моменту закінчення вищого навчального закладу і тому відноситься до категорії молодих спеціалістів, звільнення яких відбувається за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України. Також, з пояснень представника відповідача, що підтверджені матеріалами особової справи позивача, дослідженими в судовому засіданні встановлено, що пакет документів для погодження підготовлено. Причини затримки з направленням вказаного пакету документів на погодження до Міністерства внутрішніх справ України представник відповідача не навів.
Крім того, згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Представником відповідача не вказано правових підстав щодо необхідності отримання погодження щодо звільнення з органів внутрішніх справ співробітників, які не відпрацювали в органах внутрішніх справ 3 роки з моменту закінчення вищого навчального закладу. Закон України „Про міліцію” та Положення також не передбачають особливого порядку звільнення з органів внутрішніх справ осіб, які не пропрацювали на відповідній службі трьох років з моменту закінчення вищого навчального закладу.
Посилання представника відповідача на угоду про підготовку фахівців у вищих навчальних закладах МВС України за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового і молодшого складу органів внутрішніх справ України та їх працевлаштування, укладену 7 квітня 2003 року між Юридичною академією МВС України та позивачем, де згідно пп.1 п.3 підставою відшкодування МВС України вартості навчання в разі дострокового розірвання угоди, зокрема, є звільнення з органів внутрішніх справ до закінчення трьохрічного терміну перебування на службі за власним бажанням без поважних причин, не можуть вважатись правовими підставами бездіяльності щодо звільнення позивача з органів внутрішніх справ. За своєю правовою природою зазначена угода є цивільним договором, який надає право вимагати у передбаченому законом порядку відшкодування вартості навчання, однак не може бути підставою обмеження конституційного права на вільну працю, і тому судом як правова підстава бездіяльності щодо вчинення дій по звільненню позивача зі служби в органах внутрішніх справ з 15 січня 2009 року судом не визнається.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що бездіяльність УМВС України в Кіровоградській області щодо відмови у звільненні з органів внутрішніх справ з власним бажанням ОСОБА_1 за пп. „ж” п.64 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР», затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року №114, з 15 січня 2009 року є протиправною, оскільки відповідачем у даному випадку порушені принципи законності та обґрунтованості своєї бездіяльності, а тому в цій частині адміністративний позов належить задовольнити.
У відповідності до ч.1 ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду про:
1. присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць;
2. присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної
служби - у межах суми стягнення за один місяць;
3. поновлення на посаді у відносинах публічної служби;
4. припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності;
5. уточнення списку виборців;
6. обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання;
7. усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання.
Згідно ч.2 ст.256 КАС України суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи може звернути до негайного виконання постанову:
1. у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті;
2. про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
3. про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
Судами адміністративне судочинство, згідно положень ст. ст.1, 5, 158 КАС України, здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Таким чином, КАС України не передбачає звернення до негайного виконання постанов про зобов'язання звільнити особу з посади у відносинах публічної служби й зазаначена вимога є безпідставна, а тому в задоволенні адміністративного позову в цій частині належить відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), що складаються із сплаченого позивачем судового збору у сумі 3,40 грн.
Керуючись ст.ст. 99, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області щодо відмови у звільненні з органів внутрішніх справ за власним бажаннямОСОБА_1 за підпунктом „ж” пункту 64 „Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України” з 15 січня 2009 року.
3. Зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області звільнити з органів внутрішніх справОСОБА_1 за підпунктом „ж” пункту 64 „Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України” з 15 січня 2009 року.
4. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про звернення даної постанови суду до негайного виконання у зв'язку з відсутністю підстав для негайного виконання постанови суду.
5. Присудити на користьОСОБА_1 всі здійсненні ним документально підтверджені судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп. (три гривні сорок копійок) з Державного бюджету України.
6. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Кіровоградській окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 19.03.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 24.03.2009 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Суддя (підпис)
Згідно з оригіналом:
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.Ю. Флоренко