Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16
тел. 239-72-81
про повернення позовної заяви
"13" липня 2015 р. Справа № 923/1047/15
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши позовні матеріали
Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія 1+1», (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 23)
до Державного підприємства «Радіотелевізійний передавальний центр Автономної республіки Крим», м. Херсон
про витребування безпідставно набутого майна,
встановив:
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 02.07.2015 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» до Державного підприємства «Радіотелевізійний передавальний центр Автономної республіки Крим» про витребування безпідставно набутого майна було передано до господарського суду Київської області на підставі ст. ст. 16,17 Господарського процесуального кодексу України.
Суд розглянувши вказану позовну заяву, прийшов до висновку, що вона не може бути прийнята до розгляду господарським судом Київської області, оскільки не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 частини 1 статті 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України».
З Додатку № 1 до позовної заяви наданого позивачем вбачається, що залишкова вартість спірного майна складає 129 586,29 грн.
Таким чином, розмір судового збору за розгляд позовної вимоги про витребування майна вартістю 129 586,29 грн. складає 2591,73 грн.
В якості доказу сплати судового збору, позивачем подане платіжне доручення № 1728 від 28.04.2015 року, з якого вбачається, що судовий збір сплачено в розмірі 2096,30 грн., тобто у меншому розмірі ніж передбачено законом.
Крім того, варто зазначити, що законом України «Про судовий збір» передбачено сплату судового збору за місцем розгляду справи із зарахуванням його до спеціального фонду державного бюджету України.
Аналогічна правова позиція викладена в п. 2.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України».
Судовий збір з позовних заяв, що подаються до господарського суду Київської області сплачується на наступні реквізити: отримувач коштів: Головне управління Державної казначейської служби Украиїни у Київській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби Украиїни у Київській області, код банку отримувача (МФО) 821018, рахунок отримувача31214206783001, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: судовий збір, за позовом ________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Київської області (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 03499945 (суду, де розглядається справа).
З огляду на вказані обставини, платіжне доручення № 1728 від 28.04.2015 року не може бути належним доказом оплати судового збору у встановленому розмірі та порядку, оскільки у рядку «одержувач» зазначені реквізити господарського суду Херсонської області, що є підставою, відповідно до пункту четвертого частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України, для повернення позовної заяви без розгляду.
Аналогічна правова позиція зазначена в п. 2.22 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» де зазначено, що судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку «одержувач» зазначити найменування територіального органу казначейської служби за місцем знаходження господарського суду, який розглядає справу.
Враховуючи те, що позовні матеріали були скеровані господарським судом Херсонської області за встановленою територіальною підсудністю до господарського суду Київської області для вирішення питання щодо порушення провадження у справі, суд приходить до висновку, що платіжне доручення про сплату судового збору за розгляд позовної заяви господарським судом Херсонської області не може вважатись належним доказом сплати судового збору за розгляд позову в господарському суді Київської області.
Якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) повертається господарським судом з підстав передбачених ГПК.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України».
Згідно з п. 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву, якщо до неї не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
За таких обставин, позовна заява підлягає поверненню без розгляду.
Разом з тим суд зазначає, що повернення позовної заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Щодо сплаченого судового збору, варто зазначити, що статтею 7 Закону України «Про судовий збір» врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду. Зокрема, п. 2 згаданої статті передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Враховуючи вищевикладене та те, що позивачем було помилково сплачено судовий збір за розгляд позовної заяви, яка підсудна господарському суду Київської області, за платіжними реквізитами господарського суду Херсонської області, суд вирішив повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» суму судового збору в розмірі 2096,30 грн., яка сплачена за платіжним дорученням № 1728 від 28.04.2015.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд, -
ухвалив:
1. Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 23, код ЄДРПОУ 23729809) з Державного бюджету України суму судового збору в розмірі 2096 (дві тисячі дев'яносто шість) грн. 30 коп., яка сплачена за платіжним дорученням № 1728 від 28.04.2015.
Суддя О.В. Щоткін