ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
06.07.2015Справа №910/12594/15
За позовом Приватного акціонерного товариства "ОТІС"
До Комунального підприємства "Керуюча дирекція Дніпровського району м.
Києва"
Про стягнення 48 274,76 грн.
Суддя Картавцева Ю.В.
Представники сторін:
від позивача Мацюк В.В. - представник (дов. № 75 від 02.07.2014 р.)
від відповідача Шевченко С.Т. - представник (дов. № б/н від 13.01.2015 р.)
Приватне акціонерне товариство "ОТІС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва про стягнення 48 274,76 грн. за договором D 21T № 0338/3 від 24.03.2014 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2015 р. порушено провадження у справі №910/12594/15 та призначено справу до розгляду на 16.06.2015 р.
У судове засідання 16.06.2015 р. представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
У зв'язку з нез'явленням у судове засідання 16.06.2015 р. представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 06.07.2015 р., про що виніс відповідну ухвалу.
У судовому засіданні 06.07.2015 р. представник відповідача подав суду відзив на позов, у якому вказав на відсутність коштів для сплати заборгованості за спірним договором, при цьому, заборгованість у сумі 48 274,76 грн. визнав.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 06.07.2015 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -
24.03.2014 р. між Приватним акціонерним товариством "ОТІС" (підрядник, позивач) та Комунальним підприємством «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва» (замовник, відповідач) був укладений договір D 21 Т № 0338/3 (Договір).
Відповідно до пункту 1.1. Договору, замовник доручає, а підрядник приймає до виконання незаплановані відновлювальні роботи ліфтів згідно Додатку № 1 до Договору, які не входять до переліку послуг з технічного обслуговування ліфтів на об'єктах замовника.
Договірна ціна робіт з урахуванням вартості матеріалів визначається на основі кошторису, складеного за правилами визначення вартості будівництва діючими в Україні, що є невід'ємною частиною Договору, є твердою, узгоджена сторонами і складає 48 274, 76 грн.
За змістом п. 3.2. Договору, замовник оплачує підряднику фактично виконані роботи не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем їх виконання (виконання робіт підтверджується відповідно оформленими актами приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та довідками форми КБ-3) у відповідності з погодженими договірними цінами по конкретних об'єктах.
Свої зобов'язання за вищевказаним Договором Приватне акціонерне товариство "OTIC" виконало належним чином, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в за березень 2014 та довідками форми № КБ-3 на загальну суму 48 274, 76 грн., а саме № 0338/3 108-Т1 на суму 2000,88 грн., № 0338/3 108-Т2 на суму 1691,02 грн., № 0338/3 108-Т3 на суму 4318,22 грн., № 0338/3 108-Т4 на суму 6427,26 грн., № 0338/3 108-Т5 на суму 1268,46 грн., № 0338/3 108-Т6 на суму 12680,38 грн., № 0338/3 108-Т7 на суму 4236,29 грн., № 0338/3 108-Т8 на суму 8760,78 грн., № 0338/3 108-Т9 на суму 1268,46 грн., № 0338/3 108-Т10 на суму 5623,01 грн. Вказаний факт не заперечується відповідачем.
Проте, в порушення умов Договору, відповідач не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання згідно з умовами Договору, не провівши повний розрахунок з позивачем за виконані роботи.
Таким чином, станом на день подання позову до суду утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 48 274, 76 грн., які і просить стягнути позивач.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).
Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що свої зобов'язання щодо оплати коштів за виконані позивачем роботи, відповідач у встановлений Договором строк не виконав.
Таким чином, станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача за виконані позивачем Роботи по Договору D 21 Т № 0338/3 від 24.03.2014 р. становить 48 274, 76 грн.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також вимоги ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.
Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Положеннями статті 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав, у зв'язку з чим позовні вимоги задовольняються судом повністю.
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач не заперечив проти суми основного боргу в розмірі 48 274, 76 грн., господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в розмірі 48 274, 76 грн. підлягають задоволенню.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судовий збір, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва» (02002, м. Київ, вул. Челябінська, будинок 9-Г, ідентифікаційний код 38133008) на користь Приватного акціонерного товариства «ОТІС» (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, будинок 32, ідентифікаційний код 14357579) заборгованість в сумі 48 274 (сорок вісім тисяч двісті сімдесят чотири) грн. 76 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення
складено 13.07.2015 р.
Суддя Ю.В. Картавцева