17 березня 2009 р.
№ Б-19/155-08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: суддів:
Панової І.Ю., Заріцької А.О., Продаєвич Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого об'єднання "Днепро", м. Харків
на ухвалу та ухвалу
господарського суду Харківської області від 10.10.2008 Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2008
у справі
№ Б-19/155-08 господарського суду Харківської області
за заявою до
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків
про
визнання банкрутом
за участю представників сторін:
від ТОВ ВО "Днепро":
Моїсеєнко К.О. за дов. від 25.12.2008
від ФОП ОСОБА_1:
ОСОБА_2. за дов. від 02.03.2009
За заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі -ФОП ОСОБА_1) господарським судом Харківської області ухвалою від 10.10.2008 (суддя: Міньковський С.В.) на підставі статей 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порушено провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_1, зобов'язано заявника надати до суду відповідні документи, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, накладено арешт на все майно, що належить ФОП ОСОБА_1, за винятком майна, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення.
Указана ухвала суду першої інстанції у частині порушення провадження у справі оскаржена Товариством з обмеженою відповідальністю виробниче об'єднання "Днепро" (надалі - ТОВ ВО "Днепро") в апеляційному порядку, при якому ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2008 (судді: Олійник В.Ф. -головуючий, Гончар Т.В., Кравець Т.В.) відмовлено у прийнятті апеляційної скарги з огляду на те, що ухвала суду першої інстанції не підлягає оскарженню.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Харківської області від 10.10.2008 та ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2008, ТОВ ВО "Днепро" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою про їх скасування та просить залишити без розгляду заяву ФОП ОСОБА_1 про визнання його банкрутом.
Скаржник вважає, що господарським судом Харківської області порушені норми матеріального і процесуального права, а саме: статті 1, 31, 6, 7, 9, 11, 13, 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статті 91-95, 104, 106 Господарського процесуального кодексу України; зазначає, що "ФОП ОСОБА_1 систематично веде підприємницьку діяльність, навмисно вчиняє дії, що призводять до стійкої його фінансової неспроможності, чим завдає великої матеріальної шкоди ТОВ ВО "Днепро", заява і дприємця про визнання його банкрутом містить завідомо неправдиву інформацію щодо фінансової неспроможності виконати вимоги кредиторів"; стверджує, що ТОВ ВО "Днепро" є власником зазначених у касаційній скарзі нежитлових приміщень, і "внаслідок провадження у справі про банкрутство підприємець при сприянні розпорядника майна буде намагатися під прикриттям суду передати, продати або іншим засобом відчужити об'єкти нерухомості третім особам", посилається на те, що "арбітражний керуючий Тищенко (?) є заінтересованою особою, а численні порушення діючого законодавства та введення господарського суду в оману роблять неможливим об'єктивний розгляд справи".
Крім того, касаційна скарга містить посилання на положення статті 129 Конституції України, статті 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статей 41, 106 Господарського процесуального кодексу України.
Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 02.03.2009 № 02.01-35/50а призначено колегію суддів у складі: Панова І.Ю. - головуючий, судді -Заріцька А. О., Продаєвич Л.В.
За правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України ухвалою Вищого господарського суду України від 03.03.2009 розгляд касаційних скарг було відкладено на 17.03.2009 року.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість прийнятих господарськими судами судових актів, колегія суддів Вищого господарського суду України не знаходить підстав для їх скасування та відповідно для задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення або постанова господарського суду прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Вищий господарський суд України зазначає, що пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 12 Закону України від 07.02.2002 № 3018-III "Про судоустрій України", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться у залежність від положень процесуального закону.
Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку.
Зокрема, такі випадки встановлені частиною 1 статті 106 та частиною 1 статті 11113 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до положень яких ухвали місцевого або апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному чи касаційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
А відтак, оскарженню підлягають лише ті ухвали, про можливість оскарження яких прямо зазначено у відповідній статті Господарського процесуального кодексу України або Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Як вбачається із розділів ІХ, ХІ Господарського процесуального кодексу України та приписів зазначеного Закону, ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство оскарженню в апеляційному та касаційному порядку не підлягає.
А відтак, Харківський апеляційний господарський суд, відмовляючи ухвалою від 17.12.2008 у прийнятті апеляційної скарги ТОВ ВО "Днепро" на ухвалу суду першої інстанції з посиланням на приписи статті 106 Господарського процесуального кодексу України, зробив правильний висновок з урахуванням вищезазначених приписів чинного законодавства.
На підставі викладеного судова колегія Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції і не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали апеляційного господарського суду.
За таких обставин, порушене ухвалою Вищого господарського суду України від 09.02.2009 провадження за касаційною скаргою ТОВ ВО "Днепро" на ухвалу господарського суду Харківської області від 10.10.2008, яка не підлягає оскарженню, підлягає припиненню.
Керуючись ст. ст. 80, 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого об'єднання "Днепро" -залишити без задоволення.
Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого об'єднання "Днепро" на ухвалу господарського суду Харківської області від 10.10.2008 у справі № Б-19/155-08 -припинити.
Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2008 у справі № Б-19/155-08 -залишити без змін.
Головуючий: І.Панова
Судді: А. Заріцька
Л. Продаєвич