Ухвала
25.08.2009 Справа № 2-а-9/09/0112
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ілюхіної Г.П.,
суддів Іщенко Г.М. , Кучерука О.В.
секретар судового засідання Кащеєва С. Ю.
за участю представників сторін:
прокурор: Цуркан Сергій Анатолійович, посвідчення № 505 від 13.06.2007
від позивача: Бурдиленко Віктор Андрійович, паспорт ЕС 940595, виданий Красноперекопським МРВ ГУ МВС України в Криму 17.03.1999, довіреність № № 63 від 10.04.09
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: Твердюков Євген Миколайович, паспорт СМ 772674, виданий Київським РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в АР Крим 03.10.2006, довіреність № б/н від 27.02.09
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія+" на постанову Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим (суддя Романова Л.В.) від 25.03.09 у справі № 2-а-9/09/0112
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Герої Перекопу" (вул.Конституції, 4, с.Іллінка, Красноперекопський район, Автономна Республіка Крим, 96052)
до Почотненської сільської ради Красноперекопського району Автономної Республіки Крим (вул.Леніна, 37, с.Почетне, Красноперекопський район, Автономна Республіка Крим, 96020)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Надія+" (вул.Автомобілістів, 4, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
за участю:
Красноперекопського міжрайонного прокурора Автономної Республіки Крим (вул.Чапаєва, 17, м.Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000)
про визнання нечинними рішень органу місцевого самоврядування, зобов'язання відповідача вчинити певні дії,
18.12.2008 позивач звернувся до Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Почотненської сільської ради Красноперекопського району Автономної Республіки Крим, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Надія+», про (з урахуванням доповнень від 18.03.2009) визнання рішення Почотненської сільської ради №347 від 02.12.2008 «Про передачу в оренду внутрігосподарської меліоративної системи»нечинним, визнання рішення Почотненської сільської ради №363 від 22.12.2008 «Про укладення з Товариством з обмеженою відповідальністю «Надія+»договору оренди внутрішньогосподарських меліоративних мереж»нечинним, зобов'язання відповідача провести конкурс на право оренди внутрішньогосподарських меліоративних систем (арк.с. 2-3, 138).
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив норми Закону України «Про оренду державного та комунального майна», яким передбачено проведення конкурсу при наявності двох або більше заяв на оренду, з посиланням на Положення про оренду майна комунальної власності територіальної громади Почотненської сільської ради, Закон України «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закон України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Постановою Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 25.03.2009 позов задоволено частково: рішення Почотненської сільської ради Автономної Республіки Крим від 02.12.2008 за №347 про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Надія +" в оренду об'єкта комунальної власності - внутрішньогосподарські меліоративні мережі - визнано нечинним та скасовано; рішення Почотненської сільської ради Автономної Республіки Крим від 22.12.2008 за №363 про укладення з Товариством з обмеженою відповідальністю "Надія +" договору оренди на об'єкт комунальної власності - внутрішньогосподарські меліоративні мережі - визнано нечинним та скасовано; позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача провести конкурс на право оренди на внутрішньогосподарські меліоративні мережі залишено без розгляду, так як це є виключною компетенцією Ради (арк.с. 150-153).
Постанова мотивована тим, що вказані рішення прийняті органом місцевого самоврядування з порушенням вимог законодавства України, що регулює відповідні відносини.
Не погодившись з постановою суду, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Надія+", 06.04.2009 звернулась з заявою про апеляційне оскарження, апеляційна скарга надійшла 24.04.2009, просить постанову суду першої інстанції скасувати, провадження по справі закрити (арк.с. 170-173).
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, оскільки позивач оскаржує рішення органу місцевого самоврядування, які стосуються матеріально-правових відносин між сторонами, а не публічно-правових; спір розглянутий неповноважним судом, що порушує вимоги статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України; суд необґрунтовано залишив позов без розгляду в частині зобов'язання відповідача провести конкурс на право оренди комунального майна, оскільки статтею 155 Кодексу адміністративного судочинства не передбачено залишення без розгляду по справі у випадку врегульованості зазначеного питання діючим законодавством.
Судове засідання відкладалось усною ухвалою в порядку статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
У судовому засіданні 25.08.2009 представник третьої особи наполягав на задоволенні апеляційної скарги з підстав, викладених в ній, прокурор та представник позивача наполягали на відмові в задоволенні апеляційної скарги.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а провадження у справі закриттю з наступних підстав.
При задоволенні позову в частині визнання нечинними та скасування Рішення Почотненської сільської ради від 02.12.2008 №347 про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Надія+»в оренду об'єктів комунальної власності -внутрішньогосподарських меліоративних мереж, та Рішення Почотненської сільської ради №363 від 22.12.2008 про укладення з Товариством з обмеженою відповідальністю «Надія+»договору оренди на об'єкт комунальної власності, суд першої інстанції, виходив з того, що даний спір є адміністративним.
Проте, цей висновок судова колегія не може визнати обґрунтованим.
Відповідно до частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.
Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Суди повинні дотримуватися встановлених процесуальними законами правил підсудності та підвідомчості спорів, враховувати, що тільки права, свободи та законні інтереси учасників правовідносин, які виникають із визначених законом підстав та інших юридичних фактів, підлягають судовому захисту в передбачений законом та/або договором спосіб.
Стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Для визначення спору як такого, що підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, має бути законодавче уповноваження хоча б одного суб'єкта владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
Тому слід вважати, що до юрисдикції адміністративних судів віднесені тільки ті публічно-правові спори, які виникають у зв'язку із здійсненням суб'єктами владних повноважень віднесених до їх компетенції владних управлінських функцій, а не взагалі всіх функцій, які виконують суб'єкти владних повноважень.
Стаття 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів, щодо вирішення адміністративних справ, це, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Звертаючись до суду з позовом, позивач просить визнати нечинними рішення органу місцевого самоврядування, якими в оренду третій особі передано комунальне майно територіальної громади, з тих підстав, що стосовно оренди зазначеного майна має бути проведений конкурс, на участь в якому позивач має право. Тобто спір в даній частині зводиться до матеріально -правового спору щодо права оренди майна комунальної власності між двома суб'єктами господарювання.
В даних правовідносинах відповідач не перебуває при здійсненні управлінських функцій і не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак суб'єкта владних повноважень, що виключає можливість розгляду даного спору в порядку адміністративного судочинства.
Позовна вимога суб'єкту господарювання про визнання нечинним рішення державного органу місцевого самоврядування щодо передачі майна у власність іншому суб'єкту господарювання має приватноправовий характер і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Справи у спорах, пов'язаних із захистом цивільних прав і обов'язків на майно територіальної громади (комунальне), що застосовується в господарській діяльності, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності підвідомчі господарським судам в порядку Господарського процесуального кодексу України або судам загальної юрисдикції в порядку Цивільного процесуального кодексу України в залежності від суб'єктного складу сторін.
Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а повинні розглядатись в порядку господарського судочинства.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 198 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду і закрити провадження у справі.
Згідно зі статтею 203 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і провадження у справі закривається з підстав, встановлених статтею 157 цього Кодексу.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню із закриттям провадження у справі.
Керуючись статтями 3, 4, 17, частиною третьою статті 24, статтями 157, 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 4 частини першої статті 198, частиною першою статті 203, пунктом 4 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія+" на постанову Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 25.03.09 у справі № 2-а-9/09/0112 задовольнити повністю.
2. Постанову Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 25.03.09 у справі № 2-а-9/09/0112 скасувати.
3. Провадження у справі № 2-а-9/09/0122 закрити.
4. Роз'яснити позивачу, що спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 01 вересня 2009 р.
Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна
Судді підпис Г.М. Іщенко підпис О.В.Кучерук
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна