Постанова від 20.08.2009 по справі 2а-3194/09/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.08.2009 р. 15:29 № 2а-3194/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Бузінському А. В. вирішив адміністративну справу

за позовом Державної судової адміністрації України

до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

про скасування постанов №11712083,№11765652 та №11765970 від 11.03.2009р.

Обставини справи:

Позов заявлено про скасування постанов № 11712083, № 11765652 та № 11765970 від 11.03.2009р.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на Закон України “Про виконавче провадження”, Указ Президента України «Про державну судову адміністрацію»та зазначає про те, що відповідачем безпідставно винесені постанови про стягнення з боржника виконавчого збору № 11712083, № 11765652 та № 11765970 від 11.03.2009р.

Відповідач проти позову заперечив та вказав на ті обставини, що позивачем не були виконанні рішення суду у строк встановлений Законом України «Про виконавче провадження»у зв'язку з чим відповідачем видано постанову про стягнення з боржника - Державної судової адміністрації України виконавчого збору.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі постанови Богунського районного суду міста Житомира по справі за позовом Бабича В. І. про стягнення грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб видано виконавчий лист № 2-а-151 від 14.07.2006р. та відкрито виконавче провадження № 11712083.

На підставі постанови Богунського районного суду міста Житомира по справі за позовом Шевчук А. М. про стягнення грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб видано виконавчий лист № 2-а-151 від 14.07.2006р. та відкрито виконавче провадження № 11765652.

На підставі постанови Богунського районного суду міста Житомира по справі за позовом Голубничої А. М. про стягнення грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб видано виконавчий лист № 2-а-151 від 14.07.2006р. та відкрито виконавче провадження № 11765970.

Згідно постанов про відкриття виконавчого провадження № 11712083, № 11765652 та № 11765970 Державна судова адміністрація України зобов'язана у добровільний строк, який не перевищує 7 днів виконати вищезазначене рішення суду.

Рішення судів Державна судова адміністрація фактично виконала 10 лютого 2009р.

На адресу Державної судової адміністрації 23.03.09р. надійшли копії постанов про стягнення з боржника виконавчого збору № 11712083, № 11765652 та № 11765970 від 11.03.2008р. по виконавчому провадженню із примусового виконання виконавчого листа № 2-а-151 виданого 14.07.2006р. Богунським районним судом міста Житомира по справі за позовом Бабича В. І. та інших до Державної судової адміністрації України, Територіального управління державної судової адміністрації в Житомирській області, Головного управління Державного казначейства України, Міністерства фінансів України про стягнення грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб

Відповідно до Закону України від 21.04.1999р. № 606-XIV “Про виконавче провадження”(далі -Закон № 606) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Законом України “Про виконавче провадження” примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до Закону України “Про державну виконавчу службу” примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Статтею 129 Конституції України визнано принцип права, відповідно до якого рішення суду є обов'язковими для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Згідно ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили,є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх провонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових осібчи службових осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Частина 2 статті 25 Закону № 606 передбачає, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до вимог ст. 5 Закону № 606 державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Як вбачається з матеріалів справи, фактично виконання рішення суду тривало більше двох років. При цьому, державний виконавець встановив боржнику строк, для добровільного виконання рішення суду. Проте, у зазначений період Державна судова адміністрація стягувані кошти не сплатила.

Згідно ч. 1 ст.46 Закону № 606 у разі не виконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактичної стягненої суми.

Оскільки у встановлений державним виконавцем строк рішення суду не було виконано, 11.03.2009р. боржнику -Державній судовій адміністрації направлено постанови про стягнення виконавчого збору № 11712083, № 11765652 та № 11765970.

У зв'язку з фактичним повним виконаням рішення, у відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону № 606 державним виконавцем було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження, копії якої направлено сторонам та до суду, а постанову про стягнення виконавчого збору виділено в окреме провадження..

З огляду на викладене, суд приходить до всновку, що державний виконавець діяв в межах наданих йому повноважень та відповідно до вимог статті 46 Закону України “Про виконавче провадження” й правомірно 11.03.2009р. виніс постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі.

Відповідно до ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом -відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.

Виходячи з наведеного, позиція позивача про відсутність черговості та грошових коштів судом до уваги не приймається.

Також, судом не може бути взято до уваги доводи позивача щодо існування протоколу спільної наради керівників позивача та відповідача, і обгрунтування протиправності оскаржуваної постанови, в силу принципу правозастосування, що встановленийч. ст. 19 Конститітуції України.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про бездіяльність Державної судової адміністрації щодо вчасного виконання постанов державного виконавця № 11712083, № 11765652 та № 11765970.

За таких обставин, позов визнається судом необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ч.3 ст. 160 КАС України, а також ст.ст. 161-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні позову повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя В.І. Келеберда

Дата складення повного тексту рішення суду - 21.08.2009р.

Попередній документ
4656183
Наступний документ
4656185
Інформація про рішення:
№ рішення: 4656184
№ справи: 2а-3194/09/2670
Дата рішення: 20.08.2009
Дата публікації: 12.11.2009
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: