Справа 1-237/2008 p.
12 листопада 2008 року Красноградський районний суд Харківської області у складі:
судді Болотової Л.І.
при секретарі Кузнецовій О.М.
за участю адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за приватним звинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ст. . 125 ч.2 КК України,
27.12.2007 року близько 13 години, ОСОБА_4 побачив, що ОСОБА_3. зі своїми знайомими ОСОБА_5., ОСОБА_6. та ОСОБА_7. під'їхали до колишнього АВМ, де ОСОБА_4 раніше приготував для себе купу щебеню, та почали вантажити цей щебінь до автомобіля ОСОБА_3
ОСОБА_4 пішов до ОСОБА_3 й вимагав облишити його щебінь; між ним та ОСОБА_3. виникли неприязні стосунки й почалася сварка, в ході якої ОСОБА_3. завдав удару кулаком у обличчя ОСОБА_4., спричинивши потерпілому легкі тілесні ушкодження у вигляді травматичної екстракції 3 зуба зліва та 4 й 5 зубів праворуч на нижній щелепі, а також крововилив на слизовій нижньої губи, що є по ступені тяжкості легкими тілесними ушкодженнями, що викликали незначну стійку втрату працездатності потерпілого.
Потерпілий подав скаргу приватного звинувачення й просив суд притягти ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за ст. . 125 ч.2 КК України, пояснивши, що ОСОБА_3. вдарив його в обличчя при вказаних вище обставинах, вибивши йому зуби.
Підсудний свою вину у викладеному у скарзі обвинуваченні не визнав та пояснив, що дійсно між ним та ОСОБА_4, який брутально лаявся на нього, сталася сварка через нічийний щебінь, але він потерпілого не бив і не штовхав, потерпілий сам впав на ріллі, коли біг та лаявся, й вибив собі зуби, а тепер бажає заробити на цьому гроші.
Незважаючи на те, що підсудний не визнає своєї вини, його вина у скоєнні злочину - побитті потерпілого й завданні йому легких тілесних
ушкоджень - підтверджена сукупністю добутих під час судового слідства доказів.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №НОМЕР_1 від 18.09.2008року потерпілому завдані у зв'язку з подіями 27.12.2007 року легкі тілесні ушкодження у вигляді травматичної екстракції 3 зуба зліва та 4 й 5 зубів праворуч на нижній щелепі, а також крововилив на слизовій нижньої губи, що є по ступені тяжкості легкими тілесними ушкодженнями, що викликали незначну стійку втрату працездатності потерпілого. Вказані тілесні пошкодження з'явилися внаслідок дії тупого твердого предмету й могли настати у строк та способом, вказаним потерпілим. Завдання вказаних ушкоджень при падінні потерпілого з висоти його зросту на бугристу земельну поверхню виключаються.
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9., співробітники Зачепилівського РВ УМВС, пояснили, що отримавши заяву потерпілого, вони проводили перевірку, встановили очевидців нанесення ОСОБА_3. Погорілому тілесних ушкоджень - ОСОБА_5., ОСОБА_6. та ОСОБА_7, опитали їх. Вказані особи добровільно й без будь-якого примусу підтвердити у своїх поясненнях, що ОСОБА_3 під час сварки через купу щебеню, вдарив Погорілого кулаком в зуби, й вибив їх. У подальшому вказані особи відмовилися від своїх пояснень під тиском ОСОБА_3, від якого вони залежать та на якого працюють.
Згідно вивченого судом відмовного матеріалу дійсно ОСОБА_5., ОСОБА_6. та ОСОБА_7. у своїх поясненнях викривали ОСОБА_3 у скоєнні злочину відносно потерпілого.
Допитані у суді у якості свідків ОСОБА_5., ОСОБА_6. та ОСОБА_7. відмовилися від даних раніше пояснень, заявивши, що вони оговорили ОСОБА_3 під тиском співробітників міліції. В дійсності між ОСОБА_4. та ОСОБА_3. почалася сварка, бо Погорілий кричав та лаявся на ОСОБА_3, але ОСОБА_3 його не бив та не штовхав, потерпілий сам впав на ріллю, коли біг та лаявся.
Суд критично ставиться до показів свідків - ОСОБА_5., ОСОБА_6. та ОСОБА_7, бо їх покази суперечать сукупності інших доказів та висновку експертизи, й є намаганням врятувати підсудного від відповідальності за скоєний злочин.
Кваліфікувати дії підсудного необхідно за ст. 125 ч.2 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило незначну втрату потерпілим працездатності.
При призначенні покарання суд враховує обставини вчинення злочину, тяжкість скоєного та особи підсудного й потерпілого.
Підсудний вину не визнав та не розкаявся у злочині, не заперечуючи при цьому можливість компенсувати потерпілому матеріальну шкоду.
Як особи сторони характеризуються позитивно.
Суд враховує, що сварка буда обопільна, потерпілий також лаявся в адресу підсудного, чим його спровокував.
Пом'якшуючих чи обтяжуючих відповідальність підсудного обставин немає.
З урахуванням вищевикладеного, обставин справи, доказів, суд вважає, що вина підсудного доведена у повному обсязі й йому необхідно призначити покарання у межах санкції ст. 125 ч.2 КК України у вигляді штрафу у дохід держави.
Цивільний позов не заявлено. Судових витрат немає..
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбачено ч.2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у прибуток держави у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі - одна тисяча двадцять гривень.
Обрати засудженому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд до набрання вироком чинності.
На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Харківської області через Красноградський районний суд у п»ятнадцятиденний строк з моменту його проголошення.