Справа: № 826/3909/15 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В. Суддя-доповідач: Троян Н.М.
02 липня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Троян Н.М.,
суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,
за участю секретаря - Світного Г.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Національного банку України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Коменрційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Надра» Стрюкової І.О. до Національного банку України про визнання протиправним та скасування постанов, -
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2015 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.
Відповідач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, на виконання ст.44 Закону України «Про Національний банк України» (надалі - Закон №679), та ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (надалі - Декрет №15-93) Головним управлінням Національного банку України по місту Києву і Київській області проведена перевірка виконання позивачем вимог Декрету №15-93, в результаті чого складено протоколи порушення валютного законодавства №42ПР-БТ, №43ПР-БТ, №44ПР-БТ, №45ПР-БТ, №46ПР-БТ, №47ПР-БТ, №48ПР-БТ, №49ПР-БТ, №50ПР-БТ, №51ПР-БТ, №52ПР-БТ, №53ПР-БТ, №54ПР-БТ, №55ПР-БТ, №56ПР-БТ, №57ПР-БТ, №58ПР-БТ, та №59ПР-БТ від 20.01.2015.
Наведеними протоколами зафіксовано виявлені порушення вимог п.2 ст.13 Декрету №15-93, та п.5.1, п.5.9 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України №136 від 24.03.1999 р. (надалі - Інструкція №136), а саме: позивачем не виконано функцію агента валютного контролю у частині порядку інформування податкового органу про порушення клієнтом законодавчо встановленого строку розрахунків.
Керуючись висновками протоколів Головним управлінням Національного банку України по місту Києву і Київській області було прийнято постанови про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства №60БТ, №61БТ, №62БТ, №63БТ, №64БТ, №65БТ, №66БТ, №67БТ, №68БТ, №69БТ, №70БТ, №71БТ, №72БТ, №73БТ, №74БТ, №75БТ, №76БТ, №77БТ від 05.02.2015, якими ПАТ «КБ «НАДРА» притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2040 грн, по кожній постанові.
Вважаючи порушенням свої прав та інтересів з боку контролюючого органу та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки станом на дату отримання ПАТ «КБ «НАДРА» документів від ПрАТ «Кримський Титан», строк виконання зобов'язань за договором відступлення шляхом купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Межиріченьський гірничо-збагачувальний комбінат» від 18.07.2014 настав, то у ПАТ «КБ «НАДРА» були підстави для зняття з контролю вищезазначеної операції за Контрактом №264-1 від 14.03.2014.
На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною, з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої ст.13 Декрету №15-93 уповноважені банки, фінансові установи та національний оператор поштового зв'язку, які отримали від Національного банку України генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці установи.
За приписами п.5.1 Інструкції №136 банки надсилають усі передбачені цим розділом повідомлення до десятого числа місяця, наступного за звітним, а повідомлення згідно з п.5.7 у визначені ним строки податковим органам за місцем реєстрації резидентів поштою з отриманням поштового підтвердження про їх вручення адресату або кур'єром банку з обов'язковою відміткою податкових органів про отримання. Зазначені повідомлення мають також надаватися на магнітних носіях або засобами електронного зв'язку з дотриманням установлених цим пунктом строків за письмовою вимогою податкового органу, яка підписана його керівником (заступником керівника) та засвідчена відбитком печатки. У повідомленнях обов'язково зазначаються такі реквізити резидентів: повне найменування, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ та місцезнаходження - для юридичних осіб.
Банк надає податковим органам інформацію про виявлені у звітному місяці факти порушень згідно з додатком 2 в разі ненадходження в законодавчо встановлені строки (або строки, визначені в висновках) виручки, товарів. У наступному звітному місяці інформація про ці порушення вже не надається (п.5.9 Інструкції №136).
Згідно положень п.1.10 Інструкції №136 експортна, імпортна операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо: вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.
При цьому, відповідно п.5.8 Інструкції №136 банк у довільній формі повідомляє податковий орган про факт зняття з контролю операції резидента на підставі документів про припинення зобов'язань за цією операцією шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за договорами (п.1.10 цієї Інструкції).
З аналізу наведених правових норм слідує, що банк зобов'язаний повідомляти податковий орган у разі наявності інформації щодо не виконання умов зовнішньоекономічних договорів, а саме не надходження виручки та/або товарів.
Водночас, як встановлено судом першої інстанції на контролі ПАТ «КБ «НАДРА» знаходилась імпортна операція, відповідно до умов Контракту №264-1 від 14.03.2014, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Кримський Титан» (покупець/ПрАТ «Кримський Титан») та Компанією «Tolexis International Ltd» (продавець/Компанія «TIL») про поставку товару.
Так, відповідно до п.3.2. Контракту продавець здійснює поставку товару протягом 80 днів з моменту отримання попередньої оплати на рахунок продавця.
На виконання умов Контракту, ПрАТ «Кримський Титан», як покупець, здійснив через ПАТ «КБ «Надра» передплату за товар протягом періоду з 25.05.2014 по 10.06.2014 на загальну суму 47 540 000 доларів США, граничний строк виконання зобов'язань за Контрактом №264-1 від 14.03.2014 спливає 30.08.2014.
Однак, у зв'язку із відсутністю товару та відповідно неможливості його поставки згідно умов контракту, 18.07.2014 Компанія «TIL» листом №504/1/14/ТІ повідомила про дану обставину ПрАТ «Кримський Титан», додатково зазначивши, що зобов'язується повернути передплату у розмірі 47 540 000 доларів США в строк не пізніше 21.07.2014.
Водночас, 02 липня 2015 року в судовому засіданні представник позивача зазначив, що окрім контракту №264-1 від 14.03.2014 були також контракти: №365-1 від 13.05.2014, №449-1 від 05.06.2014, №494-1 від 26.06.2014, однак перевірки контролюючим органом проводилась лише щодо №264-1.
В подальшому, 18 липня 2014 року між ПрАТ «Кримський Титан» (покупець) та Компанією «Diago Enterprises Limited» (Компанія «DEL») (продавець) було укладено Договір відступлення шляхом купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат», відповідно до умов якого продавець взяв на себе зобов'язання протягом 10 календарних днів з моменту укладання зазначеного договору оплатити придбані корпоративні права, сплативши 156 000 000 доларів США.
Таким чином, з моменту підписання вказаного договору у ПрАТ «Кримський Титан» виникло грошове зобов'язання перед Компанією «DEL» щодо сплати 156 000 000 доларів США.
21 липня 2014 року між Компанією «TIL» (первісний боржник) та Компанією «DEL» (новий боржник) та ПрАТ «Кримський Титан» (кредитор) укладено договір про переведення боргу, відповідно до умов якого первісний боржник переводить свій борг з повернення передплати за контрактами №264-1 від 14.03.2014, №365-1 від 13.05.2014, №449-1 від 05.06.2014, №494-1 від 26.06.2014 перед ПрАТ «Кримський Титан» до нового боржника на загальну суму 154 441 818,25 доларів США.
За таких обставин, у Компанії «DEL» виникло грошове зобов'язання перед ПрАТ «Кримський Титан» щодо сплати 154 441 818,25 доларів США.
22 липня 2014 року з метою зарахування зустрічних однорідних вимог, між ПрАТ «Кримський Титан» та Компанією «DEL» було укладено відповідну Угоду, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог за контрактами на загальну суму, в тому числі за контрактом №264-1 від 14.03.2014 в сумі 47 540 000 доларів США та Договором відступлення шляхом купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 18.07.2014 на суму 154 441 818,25 доларів США.
Усі документи щодо вказаного зарахування зустрічних однорідних вимог були отримані ПАТ «КБ «Надра» від ПрАТ «Кримський Титан» 18.08.2014.
28 серпня 2015 року керуючись п.5.8 Інструкції №136 позивачем надіслано до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві повідомлення №1-4-12384 про зняття з контролю імпортних операцій резидента ПрАТ «Кримський Титан» по контрактам №264-1 від 14.03.2014, №449-1 від 05.06.2014, №494-1 від 26.06.2014 на підставі поданих 18.08.2014 документів про припинення зобов'язань за цими операціями шляхом зарахування зустрічних вимог.
Проаналізувавши наведені положення та обставини справи, судова колегія не вбачає порушень з боку позивача щодо інформування податкового органу про порушення клієнтом законодавчо встановленого строку розрахунків, з огляду на те що зобов'язання були погашені шляхом взаємозарахунку однорідних вимог.
Водночас, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання відповідача в своїй апеляційній скарзі на неоднорідність таких взаємозарахованих вимог, з огляду на наступне.
Так, відповідно до частини першої ст.601 Цивільного кодексу України (ЦК України) встановлено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
За змістом ст.602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних вимог: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; в інших випадках, встановлених договором або законом.
З правового аналізу наведених правових норм слідує, що вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, зокрема, зобов'язань по передачі родових речей (в даному випадку грошей).
Поряд з цим, правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги, отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів, тощо).
Таким чином, оскільки в Компанії «TIL» виникли грошові зобов'язання перед ПрАТ «Кримський Титан», у зв'язку з неможливістю виконання договірних зобов'язань за наведеними вище контрактами на суму 154 441 818,25 доларів США, а в останнього, у свою чергу виникли зобов'язання щодо сплати 156 000 000 доларів США за відступлення шляхом купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат», такі зобов'язання сторін є грошовими, а тому однорідними.
Також, судова колегія не приймає до уваги твердження апелянта щодо ненастання строку виконання за договірними зобов'язаннями, як за контрактом №264-1 так і в договорі щодо відступлення частки у статутному капіталі, з наступних підстав.
Строк сплати грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат» від 18.07.2014 встановлений протягом 10 днів з моменту підписання угоди.
Разом з тим, відповідно до п.3.4 договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат» від 18.07.2014. покупець та продавець зобов'язані здійснити усі необхідні дії щодо переходу права власності на частку у статутному капіталі товариства протягом 30 календарних днів від дати підписання цього договору.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, станом на дату отримання ПАТ «КБ «НАДРА» документів від ПрАТ «Кримський Титан», строк виконання зобов'язань за договором відступлення шляхом купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Межиріченьський гірничо-збагачувальний комбінат» від 18.07.2014 настав.
Що стосується настання строку виконання зобов'язання Компанії «TIL» перед ПрАТ «Кримський Титан», то такий строк настав 21.07.2014, що підтверджується відповідним листом Компанії «TIL» та саме 22.07.2014 укладено договір зарахування зустрічних однорідних вимог.
З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що прийняті контролюючим органом постанови є такими, що порушують охоронювані законом права та інтереси позивача, а тому підлягають скасуванню.
Згідно із частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Національного банку України - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 травня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: Н.М. Троян
Судді: Н.П. Бужак,
В.А. Твердохліб
.
Головуючий суддя Троян Н.М.
Судді: Бужак Н.П.
Твердохліб В.А.