Справа: № 750/4285/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Сапон А.В. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.
Іменем України
07 липня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Степанюка А.Г.,
суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі - Ліневській В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівської міської ради про зобов'язання вчинити дії, -
У квітні 2015 року ОСОБА_2 (далі - Позивач, ОСОБА_2.) звернулася до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до Чернігівської міської ради (далі - Відповідач, Чернігівська міськрада) про зобов'язання Відповідача на найближчій сесії розглянути в межах норм закону заяву Позивача від 12.11.2013 року щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 орієнтовною площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 03.06.2015 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду на підставі п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що про порушення свого права Позивач повинна була дізнатися через місяць після подання заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для вирішення позовних вимог по суті. При цьому посилається на невірне визнання судом дати, з якої повинен здійснюватися обрахунок процесуального строку.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому справа розглядалася за наявними у ній матеріалами в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції дійшов висновку про пропущення ОСОБА_2 процесуального строку звернення до адміністративного суду, оскільки, на думку Деснянського районного суду м. Чернігова, про порушення її прав остання повинна була дізнатися 12.12.2013 року, тобто через передбачений ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України місячний строк для розгляду заяви про надання дозволу на розробку проекту замлеустрою, а відтак з урахуванням приписів ст. ст. 99 та 155 КАС України позов підлягає залишенню без розгляду.
З таким висновком суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Приписи ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачають, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, процесуальний закон пов'язує початок перебігу шестимісячного строку звернення до суду з датою, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, Позивач звернулася до міського голови м. Чернігові із заявою від 12.11.2013 року, в якій просила надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га за адресою: АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель.
Відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Тобто, виходячи з положень Земельного кодексу України, протягом одного місяця з дня звернення особи із заявою про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орган місцевого самоврядування повинен ухвалити одне з таких рішень: надати або дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні.
Відтак, не отримавши від Відповідача жодного повідомлення про результати розгляду заяви від 12.11.2013 року у встановлений приписами ч. 7 ст. 118 ЗК України місячний строк, Позивач повинен був дізнатися про ймовірне порушення своїх прав починаючи з 12.12.2013 року. При цьому колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що при вирішенні питання про пропуск особою процесуальних строків звернення до суду перш за все слід з'ясувати момент, з якого така особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав. У той же час, в контексті спірних правовідносин надання оцінки дії чи бездіяльності органу місцевого самоврядування можливе виключно після вирішення питання про дотримання особою строку звернення до адміністративного суду.
Аналогічна позиція підтримується Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 24.06.2015 року у справі №К/800/49585/13.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість твердження суду першої інстанції про недотримання Позивачем процесуального строку звернення до суду, що має своїм наслідком залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України.
Посилання Апелянта на те, що про порушення своїх прав остання дізналася лише у лютому 2015 року колегія суддів оцінює критично, оскільки таке твердження Позивача не підтверджується матеріалами справи. При цьому доказів, що ОСОБА_2 особисто або через представника зверталася до Чернігівської міськради із запитом щодо стадії розгляду заяви від 12.11.2013 року, матеріали справи не містять.
При цьому судовою колегією враховується, що законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Тобто, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про необґрунтованість вимог апеляційної скарги та вважає за необхідне останню залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 197, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівської міської ради про зобов'язання вчинити дії - без змін.
Ухвала набирає законної сили з через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.
Головуючий суддя А.Г. Степанюк
Судді В.В. Кузьменко
О.І. Шурко
Головуючий суддя Степанюк А.Г.
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.