Справа № 2а-23435/09/1270
Категорія № 2.15
«10» серпня 2009 року
Луганський окружний адміністративний суд у складі
судді : Смішливої Т.В.,
при секретарі: Попові М.Г.,
за участю представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» до Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення щодо застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у вигляді вилучення в дохід бюджету отриманої виручки та стягнення штрафу,-
У червні 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування економічних санкцій від 12.05.2009 року № 97, яким визначено суму необґрунтовано отриманої виручки, що підлягає вилученню в бюджет у сумі 944678,72 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 1889357,44 грн.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив суд задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 10.08.2009 року не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У раніше наданих суду письмових поясненнях проти задоволення позову заперечував, пояснив, що позивачем у 2008 році застосовувались завищені тарифи на електроенергію по ІІ класу напруги за 1 кВт/год у жовтні 2008 року при обґрунтованому тарифі 56,25 коп. застосовано тариф 112,48 коп., а у листопаді - грудні 2008 року та березні 2009 року при обґрунтованому тарифі - 58,46 коп. застосовано тариф 116,92 коп. Загальна сума необґрунтовано отриманої виручки склала 944678,72 грн.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 02.04.2001 року за № 13821050010000206, код ЄДРПОУ 31443937. (а.с. 109)
Рішенням Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області від 12.05.2009 р. № 97 застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» економічні санкції у вигляді вилучення у позивача в дохід бюджету необґрунтовано отриманої виручки в сумі 944678,72 грн. та стягнення штрафу в сумі 1889357,44 грн. (а.с. 10)
Підставою для застосування до позивача зазначених економічних санкцій відповідачем визначено акт перевірки Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області від 08.05.2009 р. № 236. (а.с. 11 - 35)
При цьому в Акті перевірки приведено розрахунок необґрунтовано отриманої виручки в результаті завищення договірної величини у березні 2009 року лише стосовно КП «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» (а.с. 34), що також підтверджується додатками до Акту перевірки № 94 - 104 (а.с. 42-60)
Щодо розрахунку необґрунтовано отриманої виручки в результаті завищення договірної величини за понаднормове споживання електричної енергії у 4 кварталі 2008 року, то такий розрахунок у розрізі споживачів відсутній як у самому Акті перевірки, так і у додатку № 107 до нього. Як вбачається з Акту перевірки сума необґрунтовано отриманої виручки за 4 квартал 2008 року отримана шляхом поділу звітної величини надходження коштів за понаднормове споживання у 4 кварталі 2008 року (звіт ф. 13-НКРЕ - а.с. 62) на 2.
Згідно частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо правомірності винесення рішення про накладення санкцій відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень, суд зобов'язаний встановити, чи діяв відповідач на підставі закону, чи є його дії обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.
Так, відповідно до п. 3.2 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001р. № 298/519, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 р. за № 1047/6238 в актах перевірок, зокрема детально відображається механізм скоєння порушення, визначається сума необгрунтовано одержаної виручки, з доданням розрахунків, на яких грунтується обчислення зазначеної суми, з посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку, згідно з якими вони здійснюються.
Однак, як з тексту самого Акту перевірки, так і з додатків № 106, 107 (а.с. 62, 63) вбачається, що відповідачем не зясовувався механізм скоєння порушення щодо якого застосовано штрафні санкції та не з'ясовувались конкретні споживачі, стововно яких, на думку відповідача, позивачем застосовано завищені тарифи.
Відповідно до довідки ТОВ «ЛЕО» від 05.06.2009 р. № 4829 (а.с. 108) в рядку звіту ф. 13-НКРЕ «у т.ч. за понаддоговірне споживання» відображено суму коштів, які надійшли за понаддоговірне споживання як електричної енергії, так і споживання електричної потужності.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи рішенням господарського суду Луганської області від 29.11.2005 року у справі № 3/517 з Лисичанського спеціалізованого підприємства «Лисичанськтепломережа» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» заборгованість за спожиту електроенергія, а також 905874,45 грн. суми за перевищення договірної величини споживання електричної електроенергії. (а.с. 99 - 104)
На виконання вказаного судового рішення Лисичанське спеціалізоване підприємство «Лисичанськтепломережа» протягом жовтня 2008 року сплачено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» 140000 грн., що підтверджено банківськими виписками. (а.с. 105 - 107)
Однак, в Акті перевірки не надано оцінки вказаному судовому рішенню, а грошові кошти, сплачені за цим рішенням суду включено до розрахунку необґрунтовано отриманої виручки.
Також сумнівним є висновок відповідача стосовно того, що необґрунтовану виручку отримано позивачем саме через застосування завищених тарифів за понаддоговірне споживання електричної енергії по ІІ класу напруги. Так, в Акті перевірки викладено дані про те, що ТОВ «ЛЕО» у 4 кварталі 2008 року застосовувались також тарифи на електроенергію по І класу напруги, які є відмінними від тарифів по ІІ класу напруги (а.с 16).
З рішення господарського суду Луганської області від 29.11.2005 року у справі № 3/517 вбачається, що підвищені тарифи за понаддоговірне споживання активної електричної енергії застосовується ТОВ «ЛЕО» як до ІІ так і до І класу напруги.
За таких обставин, висновки, викладені в Акті перевірки Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області № 236 від 08.05.2009 року про отримання ТОВ «ЛЕО» необґрунтованої виручки у 4 кварталі 2008 року у сумі 940500 грн. за рахунок стягнення трикратної вартості різниці фактично спожитої і договірної величин на електроенергію по ІІ класу напруги не відповідає обставинам справи та не підтверджується будь-якими доказами.
Відповідно до ч.5 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» та умов договорів про постачання електричної енергії споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів І - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
За пунктом 6.1 Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. за № 417/1442, розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються відповідно до умов договору; обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання.
Умовами договорів про постачання електричної енергії зі споживачами, укладеними між позивачем та споживачами, передбачено обов'язок споживачів оплачувати позивачу вартість фактично спожитої в розрахунковому періоді електричної енергії за діючими у цьому періоді тарифами.
Згідно з п. 6.12 ПКЕЕ та умовами договорів величина коштів, яку має оплатити споживач за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію, визначається наступним чином: обсяг спожитої (переданої) електричної енергії між датами зняття показів засобів обліку розкладається пропорційно до тривалості дії протягом розрахункового періоду кожного з тарифів, після чого величина коштів, які має сплатити споживач, визначається як сума добутків тарифів на відповідний їм обсяг електричної енергії.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» (далі - Закон), п. 1.5. «Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами», затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерством фінансів України від 03.12.2001 р. № 298/519, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.12.2001 р. за № 1047/6238 (далі - Інструкція), підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктом господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ним в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.
При цьому, на думку суду, відповідач помилково виходив з того, що плата за перевищення договірних величин енергоспоживання є підвищеною платою за спожиту активну електроенергію.
Відповідно до приписів ч.1 ст. 275 Господарського кодексу України та умов договорів про постачання електричної енергії споживачі зобов'язані дотримуватися встановлених договорами режимів електроспоживання.
Аналогічний обов'язок споживачів електричної енергії встановлений в п.п.21 п.10.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. за № 417/1442.
Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором, зокрема штрафних санкцій.
Штрафними санкціями за приписами ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Суд вважає, що санкція, передбачена ч.5 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», повністю відповідає нормативному визначенню штрафної санкції, оскільки це є грошова сума, яка дорівнює двократній вартості (200%) спожитої понад договірну величину електроенергії, та сплачується споживачем у разі невиконання ним свого зобов'язання споживати електричну енергію в межах договірних величин.
Споживання електроенергії понад договірні величини відноситься до категорії штрафних санкцій, а споживання електроенергії понад договірні величини відноситься до правопорушень в електроенергетиці на підставі ст. 27 вказаного Закону. Суми вищевказаних штрафів, що сплачуються на користь енергопостачальника у зв'язку із правопорушеннями в електроенергетиці, не включаються до складу валових витрат споживача електричної енергетики.
Виходячи з вищевикладеного, плата за перевищення договірних величин енергоспоживання є санкцією за порушення господарського зобов'язання.
Згідно зі ст. 8 Закону державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення державних фіксованих цін (тарифів) або граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.
Відповідно до ст. 13 Закону державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів.
Оскільки плата за перевищення договірних величин енергоспоживання є санкцією, то порядок її застосування не є предметом здійснення державного контролю за цінами.
Суд вважає, що перевірка правильності застосування санкції за перевищення договірних величин не віднесена чинним законодавством України до компетенції державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області, тому рішення № 24 від 13.02.2008 року, прийняте за результатами такої перевірки, є протиправним та підлягає скасуванню.
Підтвердженням такої позиції, на думку суду, є Акт планової перевірки ліцензіатом законодавства про електроенергетику та Ліцензійних умов № 3 від 16.03.2009 року, складений Луганським територіальним представництвом Національної комісії регулювання електроенергетики України, відповідно до якого до кола питань, які було охоплено перевіркою входить також дотримання ліцензіатом тарифів, у тому числі і за перевищення договірної величини споживання електроенергії. (а.с. 67 - 72)
Повноваження Національної комісії регулювання електроенергетики України щодо застосування санкцій до енергрпостачальників передбачені чинним законодавством, у тому числі і ч. 13 ст. 24 Закону України «Про електроенергетику», відповідно до якої у разі порушення енергопостачальником, який здійснює постачання електричної енергії на закріпленій території, умов і правил здійснення ліцензованої діяльності з постачання електричної енергії та інших обов'язків, передбачених цим Законом, враховуючи зобов'язання щодо забезпечення захисту прав споживачів електричної енергії та проведення розрахунків за закуплену енергопостачальником електричну енергію , а також із суб'єктом підприємницької діяльності, який здійснює передачу належної енергопостачальнику електричної енергії, Національна комісія регулювання електроенергетики України має застосовувати відповідні санкції.
На підставі викладеного, суд вважає, що у Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області відсутні повноваження щодо здійснення перевірки правильності застосування позивачем штрафних санкцій за споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період.
За таких обставин, суд вважає прийняте рішення поза межами компетенції Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області, а тому є таким, що підлягає скасуванню, а позивні вимоги ТОВ «ЛЕО» є такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), а у випадку часткового задоволення позову - відповідно до задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області від 12.05.2009 року № 97 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у вигляді вилучення в дохід державного бюджету необґрунтовано отриманої виручки в сумі 944678,72 грн. та стягнення штрафу в сумі 1889357,44 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» судові витрати у сумі 3,40 грн.(три грн., 40 коп.).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову у повному обсязі складено 11 серпня 2009 року.
СУДДЯ: (підпис) Т.В.Смішлива
З оригіналом згідно:
Суддя:
Секретар с/з: