Справа № 2а-4820/09/1270
Категорія № 2.11.11
Іменем України
«13» серпня 2009 р.
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Смішливої Т.В.
при секретарі: Попові М.Г.,
за участю представників
представника позивача: Колпаков О.В. - генеральний директор
Усова К.В., дов. від. 21.11.2008р.
представника відповідача: Кузнєцова І.М., дов. № 40/10 від 13.04.2009 р.
Авершин Д.А., дов. № 26526/10 від 30.07.2009 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства закритого типу «Зліт» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.11.2008 року №0000752200/0,-
21.11.2008 року Акціонерне товариство закритого типу «Зліт» звернулось до суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.11.2008 року №0000752200/0.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 03.11.2008 року по результатам виїзної позапланової перевірки акціонерного товариства закритого типу «Зліт», з питань дотримання вимог валютного законодавства України за імпортними контрактами № 0103/06 від 01.03.06 р. та № 13/05 від 29.03.06 р. за період з 01.10.2007 року по 30.09.2008 року Ленінською МДПІ у м. Луганську було складено Акт № 1386/22-13377507, відповідно до якого, перевіркою встановлено порушення АТЗТ «Зліт» вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». За результатами зазначеної перевірки, Ленінською МДПІ у м. Луганську було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 109519,26 грн.
Позивач вважає, що рішення Ленінською МДПІ у м. Луганську про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.11.2008 р. № 0000752200\0 суперечить Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», та таким, що підлягає скасуванню.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, зазначив, що з моменту перерахування АТЗТ «Зліт» авансових платежів на користь фірм - нерезидентів, останній повинен був здійснити постачання товару, тобто імпорт товару, з дотриманням строків, передбачених ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Пояснив, згідно ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» , імпорт - купівля (у тому числі з оплатою в не грошевій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України. Посилався на те, що зазначеною статтею Закону також передбачено, що момент здійснення експорту (імпорту) - це момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця. Відповідно контрактів, умови постачання товару - FCA м. Дуффель (Бельгія), DAF - Дортмунд (Німеччина), відповідно правилам «Інкотрермс- 2000» передбачено, що право власності на товар, переходе від продавця до покупця в момент передачі товару покупцю, (м. Дуффель (Бельгія), м. Дортмунд (Німеччина). Моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу прав власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця. Таким чином, вважав, що зазначені імпортні операції проведено без порушення строків передбачених ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Просив скасувати рішення Ленінської МДПІ у м. Луганську про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.11.2008 року №0000752200/0.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав пояснення аналогічні викладеним у запереченні проти позову та пояснив, що перевіркою встановлені факти перевищення законодавчо встановлених термінів розрахунків по імпортних операціях. Зазначив, що протягом періоду, що перевірявся, товари за вищезазначеними імпортними контрактами ввозилися на митну територію України у законодавчо встановлені терміни, проте, ввезені в Україну товари за даними імпортними контрактами АТЗТ "Зліт" розміщало на митному ліцензійному складі Луганської митниці з оформленням вантажних митних декларацій у режимі митного складу за формою «Імпорт-74». 3 митного ліцензійного складу імпортовані товари передавалися АТЗТ «Зліт» у вільний обіг зі справлянням митних платежів та оформленням вантажних митних декларацій у режимі «Імпорт-4» з розміщенням їх у реєстрах ВМД з перевищенням законодавчо встановлених термінів розрахунків. Відповідно до статті 2 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94 ВР - «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами та доповненнями - імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів (з 01.01.08 - 180 календарних днів) з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії НБУ (з 01.01.08 - висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики). Вважав рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.11.2008 року №0000752200/0 правомірним та просив відмовити у задоволенні позову з підстав його необґрунтованості.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та матеріали справи, суд прийшов до висновку, що даний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Акціонерне товариство закритого типу «Зліт» зареєстроване рішенням виконавчого комітету Луганської міської Ради народних депутатів 19.03.1996 року за номером №13821200000004137, що підтверджується статутом товариства (а.с. 78 - 81) та актом позапланової виїзної документальної перевірки додержання валютного законодавства АТЗТ «Зліт».(а.с.96-104,144).
Статут АТЗТ «Зліт» у новій редакції зареєстровано у виконавчому комітеті Луганської міської ради 27.01.2007 року за №13821050002004137.(а.с.78-95).
Відповідно до акту перевірки позивача взято на податковий облік в органах державної податкової служби з 28.03.1996 року за №2852, станом на 31.10.2008 року перебуває на обліку в Ленінській МДПІ у м.Луганську, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 15.07.1997 року №17265782, видане Ленінською МДПІ у м.Луганську.
Таким чином, судом встановлено, що АТЗТ «Зліт» є суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами.
Судом встановлено, що з 23.10.2008 року по 29.10.2008 року, на підставі направлення від 22.10.2008 року №1355, виданого Ленінською МДПІ у м.Луганську начальнику відділу контролю за операціями у сфері ЗЕД ДПА в Луганській області та відповідно до наказу Ленінської МДПІ у м.Луганську від 22.10.2008 року №907, посадовими особами Ленінської МДПІ у м.Луганську на підставі п.1ст.11, п.5 ч.6 ст.11-1 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні” проведено позапланову виїзну документальну перевірку додержання валютного законодавства АТЗТ «Зліт».
Результати перевірки відображено в акті від 03.11.2008 року № 1386/22-13377507 про результати позапланової виїзної документальної перевірки додержання валютного законодавства АТЗТ «Зліт» (а.с. 96 - 105).
Згідно з актом перевірки встановлено, що у період, який перевірявся, АТЗТ «Зліт» здійснювало імпортні операції на умовах відстрочення поставок за контрактами від 29.03.2006 року №13/05 з фірмою «ALERIS ALUMINIUM DUFFEL BVBA» (Бельгія) та від 01.03.2006 року №0103/06 з фірмою «ARUP Alu-Rohr und Profil GmbH»(Німеччина).
Перевіркою встановлені факти перевищення законодавчо встановлених термінів розрахунків по імпортних операціях. Так, протягом періоду, що перевірявся, товари за вищезазначеними імпортними контрактами ввозилися на митну територію України у законодавчо встановлені терміни, проте, ввезені в Україну товари за даними імпортними контрактами АТЗТ "Зліт" розміщало на митному ліцензійному складі Луганської митниці з оформленням вантажних митних декларацій у режимі митного складу за формою «Імпорт-74». З митного ліцензійного складу імпортовані товари передавалися АТЗТ «Зліт» у вільний обіг зі справлянням митних платежів та оформленням вантажних митних декларацій у режимі «Імпорт-40» з розміщенням їх у реєстрах ВМД з перевищенням законодавчо встановлених термінів розрахунків, а саме перевищення законодавчо встановлених термінів здійснення імпортних операцій за імпортним контрактом:
- від 29.03.2006 №13/05 з фірмою «ALERIS ALUMINIUM DUFFEL BVBA» (Бельгія) по наступних авансових платежах: - 14.09.07 - на суму 13077,43 Євро; - 11.10.07 - на суму 10803,57 Євро; - 05.11.07 - на суму 6640,56 Євро; - 17.12.07 - на суму 1768,93 Євро;
- від 01.03.06 №0103/06 з фірмою «ARUP Alu-Rohr und Profil GmbH»(Німеччина) по наступних авансових платежах: - 03.08.07 - на суму 2359,99 Євро; - 14.09.07 - на суму 13230 Євро; - 11.10.07 - на суму 10584,00 Євро; - 17.12.07 - на суму 4223,07 Євро; - 17.01.08 - на суму 6434,43 Євро; - 15.02.08 - на суму 8483,13 Євро; - 25.03.08 - на суму 8934,57 Євро.
У відповідності до статті 2 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94 ВР - «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами та доповненнями - імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів (з 01.01.08 - 180 календарних днів) з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України (з 01.01.08 - висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики).
Відповідно до статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.93 № 15-93 (із змінами та доповненнями) Національний банк України є головним органом валютного контролю, що здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених цим Декретом до компетенції інших держави органів. Державна податкова інспекція України здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами на території України.
Згідно з п. 1.1 Порядку отримання індивідуальних ліцензій НБУ та здійснення контролю за імпортними операціями, визначеного Постановою НБУ від 24.03.99 № 136 "Інструкція про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями", здійснення поставки - оформлення ВМД (у| випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або виконання нерезидентом усіх зобов'язань щодо поставки, покладених на нього за договором (в інших випадках). Реєстр ВМД - реєстр увізних або вивізних вантажних митних декларацій, на підставі яких продукція, що експортується (імпортується, передається в лізинг), перетнула митний кордон України. Реєстр отримується банком від відповідного митного органу в порядку, установленому чинним законодавством України.
Відповідно до п.3.1. Постанови НБУ від 24.03.99 № 136, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів (з 01.01.08 - 180 календарних днів) з моменту здійснення авансового платежу, виставлення векселя на користь постачальника товару, що імпортується, або при застосуванні розрахунків у формі документарного акредитива з моменту здійснення банком платежу на користь нерезидента, потребують одержання ліцензії.
Перевіряючи законність рішень про застосування пені до позивача судом встановлено наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України від 23.09.1994 року № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( в редакції закону від 15.06.2004 року, яка чинна з 01.01.2005 року) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Статтею 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів (з 01.01.08 - 180 календарних днів) з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України (з 01.01.08 - висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики).
Судом встановлено, що АТЗТ «Зліт» укладений контракт №13/05 від 29.03.206 року з «ALERIS ALUMINIUM DUFFEL BVBA» (Бельгія), за умовами якого поставка товарів здійснюється нерезидентом на умовах FCA-м.Дуффель (Бельгія). Станом на 01.10.07 АТЗТ «Зліт» отримано передплачений товар від фірми "ALERIS ALUMINIUM DUFFEL BVBA", ввезено товар на митну територію України та оформлено згідно з вантажними митними деклараціями типу "Імпорт-74" з розміщенням у режимі митного ліцензійного складу Луганської митниці, у т.ч.: - ВМД №702000001/7/006879 від 22.06.07 на суму 12119,25 Євро;
- ВМД №702000001/7/011033 від 25.09.07 на суму 12584,00 Євро.
Авансовий платіж по зазначеній імпортній операції здійснено на користь фірми "ALERIS ALUMINIUM DUFFEL В VBA" 14.09.07 року.(платіжне доручення № 77).
Погашення зазначеної дебіторської заборгованості у сумі 24703,25 Євро відбулося у перевіряємому періоді із перевищенням законодавчо встановлених термінів розрахунків у сфері ЗЕД, а саме після завершення імпортної операції - передачі товарів з митного ліцензійного складу Луганської митниці для вільного обігу з оформленням вантажних митних декларацій у режимі «Імпорт-40». у т.ч.: - 07.11.07, ВМД №702000001/7/013265 - на суму 5898,75 Євро; - 12.12.07, ВМД №702000001/7/015358 - на суму 6220,50 Євро; - 24.07.08, ВМД №702000001/8/010522 - на суму 12584,00 Євро.
Крім того, в ході даної перевірки при виконанні імпортного контракту від 29.03.06 №13/05 з фірмою "ALERIS ALUMINIUM DUFFEL BVBA" встановлені Інші випадки перевищення законодавчо встановлених термінів розрахунків у сфері ЗЕД внаслідок несвоєчасного завершення імпортних операцій (оформлення ВМД у режимі "Імпорт-40") по наступним авансовим платежам на користь вказаного нерезидента:
- 11.10.07, платіжне доручення №89 - на суму 10803,57 Євро;
- 05.11.07, платіжне доручення №97 - на суму 6640,56 Євро;
- 17.12.07, платіжне доручення №106 - на суму 17168,93 Євро.
Станом на 30.09.2008 року на рахунку 371 бухгалтерського обліку АТЗТ «Зліт» залишилася непогашеною дебіторська заборгованість по контракту від 29.03.06 №13/05 з фірмою "ALERIS ALUMINIUM DUFFEL BVBA" на суму 12172.88 Євро.
В судовому засіданні встановлено, що у позивача відсутня індивідуальна ліцензія Національного банку України, передбачена ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
Стосовно Контракту від 01.03.06 № 0103/06 з фірмою "ARUP Alu-Rohr und Profil GmbH" (Німеччина), судом встановлено наступне.
Станом на 01.10.07 за АТЗТ "Зліт" обліковувалась дебіторська заборгованість за імпортним контрактом від 01.03.06 № 0103/06 з фірмою "ARUP Alu-Rohr und Profil GmbH" (Німеччина) - на суму 49089,69 Євро. Вказана заборгованість на суму 49089,69 Євро виникла внаслідок того, що товари, імпортовані за вищезазначеним контрактом не були передані АТЗТ "Зліт" у вільний обіг, а були розміщені на митному ліцензійному складі Луганської митниці з оформленням ВМД у режимі митного складу за формою "Імпорт-74", у т.ч.:
- №702000001/6/007584 від 25.07.06 на суму 11612,48 Євро;
- №702000001/6/014115 від 26.12.06 на суму 20988,37 Євро;
- №702000001/7/002173 від 05.03.07 на суму 3258,87 Євро;
- №702000001/7/014115 від 25.09.07 на суму 14839,30 Євро;
Із вищезазначеної дебіторської заборгованості по контракту від 01.03.06 № 0103/06 з фірмою "ARUP Alu-Rohr und Profil GmbH" на загальну суму 49089,69 Євро, імпортовано на митну територію України товарів у режимі митний склад у 2006 році на суму 32600,85 Євро. На час ввезення відповідних товарів за контрактом від 01.03.06 № 0103/06 з фірмою "ARUP Alu-Rohr und Profil GmbH" діяла норма п. 1.1 Порядку отримання індивідуальних ліцензій НБУ та здійснення контролю за імпортними операціями, визначеного Постановою НБУ від 24.03.99 № 136 "Інструкція про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями", згідно з якою (у періоді до 28.01.07 - внесення змін до даної інструкції згідно з Постановою НБУ № 455 від 13.12.06, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.01.07 за №37/13304) відповідно до якої здійсненням поставки за імпортними операціями є дата виконання нерезидентом усіх зобов'язань щодо поставки, покладених на нього за договором.
Як вбачається з матеріалів справи, фірмою "ARUP Alu-Rohr und Profil GmbH" були своєчасно виконані усі умови щодо поставки (DAF-Дортмунд) товару на суму 32600,85 Євро за контрактом від 01.03.06 №0103/06, товар на зазначену вартість було своєчасно ввезено АТЗТ "Зліт" на митну територію України, розміщено на митному ліцензійному складі з оформленням ВМД у режимі митного складу "ІМ-74", та у подальшому переоформлено у вільний обіг згідно з ВМД "ІМ-40". На момент проведення даної імпортної поставки (липень - грудень 2006 року) вона вважалася здійсненою згідно з Постановою НБУ від 24.03.99 № 136 "Інструкція про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями" та підлягала зняттю з контролю. Таким чином, на зазначену заборгованість на суму 32600,85 Євро не нараховувалась пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД згідно з Законом України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
Проте судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, дебіторська заборгованість на суму 16488,87 Євро, станом на 01.10.07 за імпортним контрактом від 01.03.06 № 0103/06 з фірмою "ARUP Alu-Rohr und Profil GmbH" (авансові платежі від 03.08.07 - 2359,99 Євро, від 29.08.07 -898,88 Євро, 14.09.07 - 13230 Євро), що виникла після 28.01.07, була погашена протягом перевіреного періоду з перевищенням термінів розрахунків у сфері ЗЕД, а саме після завершення імпортної операції - передачі товарів з митного ліцензійного складу Луганської митниці для вільного обігу з оформленням вантажних митних декларацій у режимі "Імпорт-40", у т.ч.:
- 07.11.07, ВМД №702000001/7/013264-насуму 8464,91 Євро;
- 12.12.07, ВМД №702000001/7/015360 - на суму 6374,39 Євро;
- 11.01.08, ВМД №702000001/8/015358 - на суму 4313,69 Євро.
Крім того, підтверджено Актом перевірки, при виконанні імпортного контракту від 01.03.06 № 0103/06 з фірмою "ARUP Alu-Rohr und Profil GmbH" встановлені інші випадки перевищення законодавчо встановлених термінів розрахунків у сфері ЗЕД внаслідок несвоєчасного завершення імпортних операцій (оформлення ВМД у режимі "Імпорт-40") по наступним авансовим платежам на користь вказаного нерезидента:
11.10.07, платіжне доручення №90 - на суму 10584,00 Євро;
17.12.07, платіжне доручення №105 - на суму 4223,07 Євро;
17.01.08, платіжне доручення №2 - на суму 6434,43 Євро;
15.02.08, платіжне доручення №12 - на суму 8483,13 Євро;
25.03.08, платіжне доручення №24 - на суму 8934,57 Євро;
Тому станом на 30.09.2008 року на рахунку 371 бухгалтерського обліку АТЗТ "Зліт" залишилася непогашеною дебіторська заборгованість по контракту від 01.03.06 № 0103/06 з фірмою "ARUP Alu-Rohr und Profil GmbH" на суму 31799,16 Євро.
У порушення статті 2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" АТЗТ "Зліт" за період з 01.10.07 по 01.10.08 не отримувало індивідуальних ліцензій Національного банку України, висновків центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики на відстрочення поставок за імпортними контрактами.
Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті регулюється Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (надалі - 3акон №185/94). Цим законом не встановлено обмежень щодо розміру та строку нарахування пені за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті.
Перевіркою позивача встановлено порушення ст. 2 вказаного закону, а саме імпортні операції здійснювалися на умовах відстрочення поставки, яка перевищує законодавчо встановлені терміни здійснення імпортних операцій, з моменту здійснення авансового платежу на користь постачальна продукції, без наявності індивідуальної ліцензії НБУ.
За вказане порушення ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків іноземній валюті» передбачена відповідальність у вигляді пені за кожний день прострочення у розмірі 0.3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості. При нарахуванні пені застосовується порядок встановлений Постановою правління НБУ від 24.03.1999 №136 «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю і отриманню ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями» зареєстрованої Міністерстві юстиції України 28.03.1999 р.(надалі Інструкція №136).
Зазначеною Інструкцією встановлено, що день виникнення порушення - перший день після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за експортною імпортною та лізинговою операцією або строку встановленого відповідно до раніше одержаних за цією операцією ліцензій, здійснення поставки - оформлення ВМД (випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно законодавством України підлягає митному оформленню) або виконанням нерезидентом усіх зобов'язань щодо поставки; покладених на нього за договором (в інших випадках). Банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню на підставі ВМД (типу ІМ-40 "Імпорт", ІМ-41 «Реімпорт» ІМ-72 «Магазин безмитної торгівлі», ІМ-75 «Відмова на користь держав», ІМ-76 «Знищення або руйнування») та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД, а в інших випадках - після пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг.
Пунктом 14 статті 1 Митного кодексу України визначено, що митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів. Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму. Імпорт - митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень (ст. 78, 188 Митного кодексу України).
А ні в Митному кодексі України, а ні в Законі України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», ні в будь-якому іншому нормативно-правовому акті не передбачено переривання строків, передбачених законодавством для здійснення розрахунків в іноземній валюті. Строки для нарахування пені не перериваються у зв'язку з тим, що вантаж тривалий час знаходився на митниці, тому що відтиск штампу "Під митним контролем" на інвойсі не означає та не гарантує, що вантаж буде ввезено для подальшого використання на території України (вантаж може не пройти митного контролю та буде повернутий власникові).
Таким чином, суд вважає, що внаслідок допущеного порушення позивачем, відповідач мав право застосувати до нього санкцію, встановлену вказаною вище нормою.
Виходячи з вказаного порядку, відповідачем обґрунтовано були розраховані та застосовані, оспорюваним рішенням, штрафні санкції в загальній сумі 109519,26 грн.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.
Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо скасування рішень органів податкової інспекції, які є суб'єктом владних повноважень, суд зобов'язаний перевірити, чи здійснювалася перевірка, за результатами якої були видані рішення, на підставі закону, які повноваження мав ревізор під час проведення перевірки, чи прийнято рішення по справі безсторонньо, обґрунтовано та добросовісно.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем надано достатньо доказів того, що рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.11.2008 року №0000752200/0 прийнято на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Згідно ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), а у випадку часткового задоволення позову - відповідно до задоволених вимог, якщо суд відмовляє у задоволенні позову, судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 18, 71, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства закритого типу «Зліт» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.11.2008 року № 0000752200/0 відмовити за необґрунтованістю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову складено у повному обсязі 17 серпня 2009 року.
СУДДЯ: (підпис) Т.В.Смішлива
З оригіналом згідно:
Суддя:
Секретар с/з: