Справа № 2а-22928/09/1270
Категорія № 2.32
24 липня 2009 року
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Смішливої Т.В.
при секретарі Попові М.Г.
за участю представників сторін
позивач: ОСОБА_1.
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Міського Комунального підприємства бюро технічної інвентаризації про зобов'язати здійснити реєстрацію права власності на нежитлове приміщення,-
25 травня 2009 року ОСОБА_1. та ОСОБА_2. звернулись до суду з позовом до Комунального підприємства Луганського бюро технічної інвентаризації, у якому зазначили, що вони 02.03.2009 року звертались до відповідача з проханням зареєструвати право власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м.Луганськ, вул.. Демьохіна, 29/1, однак, їм було відмовлено в прийнятті документів до реєстрації. Вдруге позивачі звернулись до Комунального підприємства Луганського бюро технічної інвентаризації із заявою про реєстрацію права власності на вказане приміщення 31 березня 2009 року та додали до своєї заяви рішення Постійно діючого третейського суду при товарній біржі «Донбаська універсальна товарна біржа» від 02.02.2009 року та копії своїх паспортів. На вказану заяву ними отримано листа від 15.04.2009 року за № 15/43-1127 яким у реєстрації прав власності було відмовлено.
Вказану відмову позивачі вважають незаконною, так як рішення судів про визнання прав власності є правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна.
У зв'язку з вищенаведеним, позивачі просили зобов'язати Комунальне підприємство Луганського бюро технічної інвентаризації зареєструвати право власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м.Луганськ, вул. Демьохіна, 29/1.
Позивач ОСОБА_1. та представник позивача ОСОБА_2 у судовому засідання позовні вимоги підтримала, надала пояснення. аналогічні викладеним у позові, зазначивши що 02.03.2009 року посадовими особами відповідача їй безпідставно було відмовлено у прийнятті документів, не надано бланк заяви про реєстрацію прав власності, тому вона була вимушена друкувати свою заяву самостійно, згідно з Додатками до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно. У зв'язку з цим заяву було подано лише 31.03.2009 року. Так, як рішення третейського суду про визнання прав власності було прийнято до внесення змін у Закон України «Про третейські суди», то воно є законним та підлягає виконанню. Просила позов задовольнити.
Відповідач участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю. У письмових запереченнях проти позову зазначив, що відповідно до Закону України «Про третейські суди» рішення третейських судів повинні виконуватись сторонами спору добровільно. Реєстрація прав власності на нерухоме майно на підставі рішення третейського суду передбачає вчинення державними органами певних дій. Відповідно до ч. 3 ст. 55 Закону України «Про третейські суди» виконання рішення третейського суду, якщо воно потребує вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх службовими особами, здійснюється за умови видачі компетентним судом виконавчого документа. Виконавчий документ на рішення Постійно діючого третейського суду при товарній біржі «Донбаська універсальна товарна біржа» від 02.02.2009 року позивачем не надавався. Також, вказаним рішенням визнано право власності за позивачами на нерухоме майно - нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м.Луганськ, вул.. Демьохіна, 29/1, у той час як за даними БТІ за вказаною адресою знаходиться житлове приміщення - квартира перепланована з двох квартир № 1 та № 2. Крім того, зазначив, що на даний час взагалі відсутні підстави для реєстрації права власності за позивачами на підставі рішення третейського суду, так як 31 березня 2009 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів" - Закону від 05.03.2009 № 1076-VI. Згідно з пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 05.03.2009 № 1076-VI не підлягають примусовому виконанню рішення третейських судів, прийняті до набрання чинності цим Законом і не виконані на день набрання чинності цим Законом, у справах, які відповідно до цього Закону не підвідомчі третейським судам. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши надані доказі, суд приходить до наступного.
Рішенням Постійно діючого третейського суду при товарній біржі «Донбаська універсальна товарна біржа» від 02.02.2009 року за громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано право спільної сумісної власності на нерухоме майно у складі вбудованого нежитлового приміщення № 1 з зовнішнім виходом, загальною площею 150 м 2, яке знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул. Демьохіна, 29. (а.с. 6 - 10)
Позивачі 31.03.2009 року звернулись до Міського Комунального підприємства бюро технічної інвентаризації із заявою про реєстрацію за ними права власності на об'єкт нерухомого майна нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м.Луганськ, вул.. Демьохіна, 29/1, на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при товарній біржі «Донбаська універсальна товарна біржа» від 02.02.2009 року. (а.с. 11)
Листом № 15/43-1127 від 15.04.2009 року Міське Комунальне підприємство бюро технічної інвентаризації повідомило ОСОБА_1. та ОСОБА_2. про відмову у реєстрації прав власності на об'єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: м.Луганськ, вул. Демьохіна, 29/1 на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при товарній біржі «Донбаська універсальна товарна біржа» від 02.02.2009 року. (а.с. 12) Вказане рішення мотивоване тим, що до заяви про реєстрацію прав власності позивачами не надано виконавчого листа, виданого на підставі рішення третейського суду, а також тим, що відповідно до матеріалів технічної інвентаризації за адресою: м.Луганськ, вул. Демьохіна, 29/1 знаходиться квартира, перепланована з квартир № 1 та № 2 з об'єднанням в одну. Тобто, знаходиться житлове приміщення, а рішенням Постійно діючого третейського суду при товарній біржі «Донбаська універсальна товарна біржа» від 02.02.2009 року визнано за позивачами право на нежитлове приміщення, розташоване за вищенаведеною адресою.
Згідно зі ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» встановлено, що систему органів державної реєстрації прав складають центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, створена при ньому державна госпрозрахункова юридична особа з консолідованим балансом (центр державного земельного кадастру) та її відділення на місцях, які є місцевими органами державної реєстрації прав.
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, у тому числі право власності на нерухоме майно.
Згідно ст. 19 вказаного Закону п ідставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.
Тобто, рішення третейського суду також є підставою для державної реєстрації речових прав.
Разом з цим, статтею 55 Закону України «Про третейські суди» передбачено, що в иконання рішення третейського суду, якщо воно потребує вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх службовими особами, здійснюється за умови видачі компетентним судом виконавчого документа.
Статтею 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» передбачено, що у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо:
заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;
нерухоме майно або більша за площею його частина перебуває в іншому реєстраційному (кадастровому) окрузі;
із заявою про державну реєстрацію звернулася особа, яка відповідно до цього Закону не може бути суб'єктом права власності на даний об'єкт нерухомого майна або представником такого суб'єкта;
подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами , або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;
заяву про державну реєстрацію права власності відповідно до правочину про відчуження нерухомого майна було подано після державної реєстрації обмежень, вчинених щодо цього майна;
заявлене право власності або інше речове право вже зареєстроване.
У п.п. 3.3. „Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно” затвердженого наказом Міністерства Юстиції України № 7/5 від 7 лютого 2002 року, вказано що у реєстрації прав на нерухоме майно може бути відмовлено, якщо заявлене право не є таким, що підлягає реєстрації відповідно до цього Положення; об'єкт нерухомого майна розташований на території, реєстрацію прав власності на якій здійснює інше БТІ; із заявою про реєстрацію прав власності на нерухоме майно звернулась особа, яка не може бути заявником відповідно до цього Положення; подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства; заявлене право вже зареєстроване; не проведено інвентаризаційних робіт або вони проведені не тим БТІ, яке здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно; право власності на нерухоме майно виникло на підставі договорів відчуження, за наявності інформації про накладення заборони та/або арешту нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна; право власності на нерухоме майно, що перебуває у податковій заставі, виникло без дотримання встановленого порядку відчуження; відчуження нерухомого майна відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився; при укладені договорів між юридичними особами, які нотаріально не посвідчені, не надано правовстановлювальний документ попереднього власника.
Згідно пояснень позивача виконавчий лист за рішенням Постійно діючого третейського суду при товарній біржі «Донбаська універсальна товарна біржа» від 02.02.2009 року позивачами не отримувався та Міському комунальному підприємству бюро технічної інвентаризації не надавався.
Позивачами не було надано виконавчого листа і 02.03.2009 року, коли, відповідно до пояснень свідка ОСОБА_3, позивач ОСОБА_1. вперше звернулась до відповідача з проханням здійснити реєстрацію прав власності на підставі рішення третейського суду та отримала відмову у прийнятті документів.
Суд вважає, що відповідач не мав права відмовляти у прийнятті документів для реєстрації прав власності, так як, згідно ст. 20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» не приймаються на державну реєстрацію прав лише документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, а також із пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст.
Однак, відсутність виконавчого листа, виданого на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при товарній біржі «Донбаська універсальна товарна біржа» від 02.02.2009 року, на думку суду, є підставою для відмови у реєстрації прав власності за позивачами на спірне нерухоме майно.
Разом з цим, відповідно до п. 3.2 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно у випадку відмови у реєстрації прав власності реєстратором приймається рішення, яке повинно містити дату й місце прийняття рішення; стислий опис майна, щодо якого приймається рішення; підстави винесення рішення та правове обгрунтування; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна (за наявності). Рішення про відмову в реєстрації прав видається на бланку БТІ за формою, визначеною у додатку 6, посвідчується підписами реєстратора, начальника або уповноваженою ним особою та скріплюється печаткою БТІ.
Рішення про відмову у реєстрації прав власності відповідно до додатку № 6 відповідачем не прийнято, натомість на адресу позивачів надіслано листа, у якому, зокрема зазначено про відмову у реєстрації прав власності.
Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Позивачем не заявлено вимог про визнання неправомірними дій Міського Комунального підприємства бюро технічної інвентаризації, або визнання незаконним рішення про відмову у реєстрації прав власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м.Луганськ, вул.. Демьохіна, 29/1.
Звертаючись із даним позовом до суду позивачі просили суд зобов'язати Комунальне підприємство Луганського бюро технічної інвентаризації зареєструвати право власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м.Луганськ, вул.. Демьохіна, 29/1.
Вказані вимоги суд вважає такими, що не підлягають задоволенню враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 8 КАС України Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Таким чином, вирішуючи вимоги позивачів про зобов'язання зареєструвати право власності на нерухоме майно суд повинен керуватись тими Законами, які діють на час вирішення спора.
Так, 05.03.2009 року Верховною радою України прийнято Закон України № 1076-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів», що набрав чинності 31.03.2009 року, яким внесено зміни та доповнення, зокрема до ст. 6 Закону України «Про третейські суди», яка встановлює підвідомчість справ третейським судам. Третейські суди в порядку, передбаченому Законом України «Про третейські суди», можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком, зокрема справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки, справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб'єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 2 розділу II «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів» передбачено, що не підлягають примусовому виконанню рішення третейських судів, прийняті до набрання чинності, прийняті до набрання чинності Законом і не виконані на день набрання чинності Законом, у справах, які відповідно до Закону не підвідомчі третейським судам.
Отже, після 31 березня 2009 року не підлягають виконанню рішення третейських судів, прийняті до набрання чинності Законом і не виконані на день набрання чинності законом, у справах, які відповідно до Закону не підвідомчі третейським судам.
Рішення Постійно діючого третейського суду при товарній біржі «Донбаська універсальна товарна біржа» від 02.02.2009 року про визнання за ОСОБА_1., ОСОБА_2. права спільної сумісної власності на нерухоме майно у складі вбудованого нежитлового приміщення № 1 з зовнішнім виходом, загальною площею 150 м 2, яке знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул. Демьохіна, 29. , хоча і було прийнято до набрання чинності Законом № 1076-VI від 05.03.2009 року, однак є невиконаним на даний час, а тому суд не знаходить підстав для зобов'язання Міського Комунального підприємства бюро технічної інвентаризації здійснити реєстрацію прав власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: м.Луганськ, вул.. Демьохіна, 29/1, за ОСОБА_1, ОСОБА_2 на підставі зазначеного рішення третейського суду.
Керуючись ст. ст. 2, 8, 11, 17, 71, 158-163, 167 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Міського комунального підприємства бюро технічної інвентаризації про зобов'язання зареєструвати право власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м.Луганськ, вул. Демьохіна, 29/1, відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову складено у повному обсязі 28 липня 2009 року.
СУДДЯ: (підпис) Т.В.Смішлива
З оригіналом згідно:
Суддя:
Секретар с/з: