Справа № 2а-1712/09/1270
Категорія № 2.11.12
«23» липня 2009 року
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Смішливої Т.В.,
при секретарі Лейбенко О.Д., Попові М.Г.,
за участю
позивача: ОСОБА_1
представника позивача: ОСОБА_2., за дов. від 14.10.2008 р.
представник відповідача: Шаповалова С.Г., за дов. № 2883/10-006 від 17.02.2009 р.
Приходько Є.В., за дов. № 2884/10-006 від 17.02.2009 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Луганській області про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000702303/0 від 19.09.2007 року, -
Позивач звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Луганській області, у якому зазначила, що 28.08.2007 року працівниками ДПА в Луганській області проведено перевірку у відділі торгового приміщення «Копієчка» з питань дотримання законодавства про РРО. За результатами перевірки складено Акт № 12321088/2340 та 19.09.2007 року прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000702303/0 на суму 8119 грн. Вказане рішення позивач вважає незаконним так як позивач не був повідомлений про проведення перевірки завчасно, за 10 днів. В Акті перевірки не вказано підстави перевірки та вид перевірки (планова чи позапланова), протягом серпня 2007 року у позивача вже було проведено перевірку з питань дотримання законодавства про РРО, тому повторна перевірка могла бути лише позаплановою за наявності обґрунтованих підстав та за рішенням суду. Під час перевірки посадові особи ДПА України не прийняли до уваги те, що продавець ОСОБА_3. одночасно працювала у приватного підприємця ОСОБА_4., який знаходиться на спрощеній системі оподаткування та має право здійснювати продаж товарів без застосування РРО. Грошові кошти, зазначені в Акті перевірки як такі, що не відповідають даним денного звіту РРО належать не позивачу, а ПП ОСОБА_4. Було також порушено порядок складання Акту та ознайомлення з ним. З Актом перевірки позивача не було ознайомлено, другий примірник Акту не надано. Рішення про накладення штрафних (фінансових) санкцій № 0000702303/0 від 19.09.2007 року прийнято на 21 день після перевірки.
Позивач просила визнати нечинним рішення про накладення штрафних (фінансових) санкцій № 0000702303/0 від 19.09.2007 року.
У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові, а також пояснили, що фактично посадовими особами здійснена контрольна закупка, а не перевірка позивача. Зазначена обставина підтверджується записом в акті перевірки про те, що серед готівкових коштів знаходилася купюра номіналом 100 грн. (АМ 3815045), тобто перевіряючими заздалегідь була підготовлена грошова одиниця в 100 гривен і записаний її номер для проведення «контрольної закупки», що не передбачено ні одним законодавчо-нормативним актом. Під час прийняття оскаржуваного рішення відповідачем порушено право позивача на участь у процесі прийняття спірного рішення, оскільки позивача не було повідомлено про місце та час розгляду справи про накладення штрафу. Відповідачем порушено вимоги п.п.6.8 п.6 Наказу ДПА України від 21.06.01р. № 253 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень та рішень про застосування штрафних (фінансових санкцій)», а саме - двадцятиденний
строк розгляду скарги позивача на оскаржуване рішення. За таких обставин оскаржуване рішення вважається відкликаним. Скарга в ДПА Луганської області направлена позивачем 31.10.07 р., отримана згідно відмітки в рекомендованому повідомленні 12.11.07 р., прийняте рішення про продовження строку розгляду скарги 10.12.07 р. (№ 23529/2508), тобто на двадцять восьмий день. Таким чином рішення про застосування штрафних (фінансових санкцій) №0000702303/0 від 19 вересня 2007 року в силу п.п.6.8 н.6 Наказу ДПА України від 21.06.01р. № 253 вважається відкликаним. Просили позов задовольнити.
Представники відповідача позов не визнали, пояснили, що 28.08.2007 року перевірка магазину СПД ОСОБА_1 проведено згідно з планом перевірок ДПА в Луганській області на серпень 2007 року. Виявлені порушення зафіксовано в Акті перевірки. На підставі вказаного Акту було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000702303/0 від 19.09.2007 року на суму 8119 грн. Перевірка здійснення розрахункових операцій є особливим видом перевірок та на неї не розповсюджуються вимоги ст. 11 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» щодо обов'язкового попередження платника податку про проведення перевірки за 10 днів до її початку. Вважав, що строки надання відповіді на скаргу ОСОБА_1 не пропущено так як для оскарження рішень про застосування штрафних санкцій за порушення вимог Закону про РРО встановлено тридцятиденний строк, тому і рішення за скаргою також може бути прийняте у тридцятиденний строк. Вважав, що так як виявлені порушення позивачем не спростовані, то рішення про застосування санкцій є законним. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши обставини справи та відповідні їм правовідносини суд приходить до наступного.
ОСОБА_1 зареєстрована у якості фізичної особи-підприємця виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради 19.08.2005 року за № НОМЕР_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2. (а.с. 69)
Рішенням виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради № 1519 від 13.09.2005 року ОСОБА_1 надано дозвіл на здійснення торгівлі у спеціалізованому відділі, розташованому в магазині «Копеечка» за адресою: м.Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 16. (а.с. 67)
Як вбачається з акту перевірки № 12321088/2340 від 28.08.2007 року у період часу з 20 год. 36 хв. до 21 год. 00 хв. державними податковими ревізорами-інспекторами Державної податкової адміністрації України в Луганській області Зеленовим О.В. та Журавльовим В.М. проведено перевірку магазину СПД ОСОБА_1 щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності. Під час перевірки встановлено, що СПД ОСОБА_1 застосовується реєстратор розрахункових операцій Datecs МР 50, фіскальний режим роботи якого забезпечено. Перевіркою встановлено факт продажу товарів на загальну суму 78,20 грн. без застосування касового апарату та без надання розрахункового документу. На момент перевірки не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначених в денному звіті РРО на 1626,80 грн. (сума готівки на місці проведення розрахунків - 1712 грн., сума коштів, зазначена в поточному звіті РРО - 88,20 грн.) (а.с. 40-43)
В акті зазначено, що продавець ОСОБА_3. від підпису в акті перевірки відмовилась, один примірник акту отримала.
На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у м. Сєвєродонецьку прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 19.09.2007 року № 0000702303/0 у розмірі 8119 грн. (а.с. 45)
Вказане рішення позивач отримала лише 10.10.2007 року, що вбачається з листа ДПІ у м.Сєвєродонецьку від 01.11.2007 року. (а.с. 44)
Повноваження органів державної податкової служби України визначені Законом України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. № 509/-ІІ (із змінами та доповненнями).
Відповідно до статті 1 цього Закону до системи органів державної податкової служби віднесено Державну податкову адміністрацію України, державні податкові адміністрації в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).
Згідно з пунктом 1 статті 8 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” на Державну податкову адміністрацію України покладено функцію безпосереднього виконання, а також організації роботи державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язану з проведенням роботи по контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.
Частиною 7 ст. 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” передбачено, що позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Однак, представники відповідача у судовому засіданні наполягали на тому, що 28.08.2007 року здійснено планову перевірку СПД ОСОБА_1 щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності. Наказу на проведення вказаної перевірки, плану перевірки, а також направлення на перевірку протягом всього розгляду справи представниками відповідача так і не надано.
Крім того, ст. 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” передбачено, що планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.
Як вбачається з матеріалів справи 01.08.2007 року працівниками ДПІ у м.Сєвєродонцьку вже було проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності. (а.с. 76 - 77)
Тобто, 28.08.2007 року проведено повторну перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності за один місяць. Підстави для проведення повторної перевірки з одних і тих же питань за один місяць представниками відповідача не надано.
За порушення норм Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг » щодо здійснення розрахунково - касових операцій без використання касового апарату статтею 17 цього Закону встановлено, що посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Підпунктом 5.2.2. пункту 5.2. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 року передбачено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.
З урахуванням положень пункту 16.2 статті 16 цього Закону керівник відповідного контролюючого органу (або його заступник) може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені в абзаці першому цього підпункту, але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.
Якщо відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення або відповіді контролюючого органу на скаргу, замість десятиденного строку, визначеного у абзаці першому цього підпункту.
Закон " Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг " визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , тобто цей Закон не регулюює відносини у сфері оподаткування, а відтак, скарга на рішення може бути подана протягом 30-денного строку.
Як вже зазначалось раніше рішення про застосування фінансових санкцій від 19.09.2007 року № 0000702303/0 у розмірі 8119 грн. позивач отримала лише 10.10.2007 року, що вбачається з листа ДПІ у м.Сєвєродонецьку від 01.11.2007 року. (а.с. 44)
СПД ОСОБА_1 не_погодилась із вказаним рішенням та направила на нього скаргу до Державної податкової адміністрації в Луганській області.
Відповідно до рішення Державної податкової адміністрації в Луганській області про продовження строку розгляду скарги СПД ОСОБА_1 скарга на рішення про застосування фінансових санкцій від 19.09.2007 року № 0000702303/0 надійшла 12.11.2007 року. (а.с. 58) У той же час рішення про продовження строку розгляду скарги прийнято Державною податковою адміністрацією в Луганській області на 28 день після надходження скарги СПД ОСОБА_1
Тобто, вказане рішення прийнято з порушенням строку, визначеного у п.п. 5.2.2. п. 5.2. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 року.
За таких обставин, рішення про застосування фінансових санкцій від 19.09.2007 року № 0000702303/0 вважається відізваним, а скарга СПД ОСОБА_1 на зазначене рішення - задоволеною.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів правомірність своїх дій, відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, відповідачем не надано обґрунтування необхідності повторно протягом місяця здійснювати перевірку СПД ОСОБА_1 з одних і тих же питань, не надано направлень на перевірку, а також не надано обґрунтування причин порушення строку розгляду скарги на рішення про застосування фінансових санкцій від 19.09.2007 року № 0000702303/0.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач приймаючи оскаржуване рішення керувався формальними підставами, не врахувавши, як мінімум, принцип обґрунтованості, розсудливості та пропорційності, передбачені ч.3 ст. КАС України.
Згідно ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), а у випадку часткового задоволення позову - відповідно до задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 128, 158-163 Кодексу адмі ністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати нечинним рішення Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Луганській області про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000702303/0 від 19.09.2007 року на суму 8119 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 3,40 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанову складено у повному обсязі 27 липня 2009 року.
СУДДЯ: (підпис) Т.В.Смішлива
З оригіналом згідно:
Суддя:
Секретар с/з: