Копія
01 липня 2015 р. Справа №818/1871/15
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Кононенко Є.Є.,
представника відповідача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/1871/15
за позовом Фермерського господарства "ДНІПРО-97"
до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
Фермерського господарства "ДНІПРО-97" (далі по тексту - позивач, Фермерське господарство "ДНІПРО-97") звернулось до суду з позовом до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області (далі по тексту - відповідач, Сумська ОДПІ), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2015 р. реєстраційний №9095971020 в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису засобами телекомунікаційного зв'язку - податковою декларацією;
- визнати податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2015 р. реєстраційний №9095971020 такою, що подана у момент фактичного її отримання - 14 травня 2015 р.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 10 березня 2015 р. між ФГ "ДНІПРО-97" та Сумською ОДПІ було укладено договір про визнання електронних документів №100320151.
14 травня 2015 р. позивачем засобами телекомунікаційного зв'язку було надіслано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2015 р. реєстраційний №9095971020.
Згідно листа відповідача від 18.05.2015 р. №2625/10/18-15-15-042 податкова декларації з ПДВ за квітень 2015 р. не визнана як податкова декларація у зв'язку з порушенням п. 209.6 ст. 209 Податкового кодексу України, а саме: наведенням недостовірних даних щодо виробленої сільськогосподарської продукції, внаслідок чого безпідставно застосовано спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства.
Позивач вважає зазначені дії відповідача протиправними, виходячи з наступного.
Згідно п. 1 розділу 1 Договору його предметом є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих Платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.
Відповідно до п. 1.1 розділу 3 Договору, платник податків зобов'язаний надсилати до органу ДПС податкові документи в електронному вигляді у форматі (стандарті), затвердженому ДПА України.
За змістом п.п. 3.1 п. 3. розділу 3 Договору, орган ДПС зобов'язаний забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді Платника податків у терміни, визначені законодавством для податкових документів в паперовому вигляді та їх комп'ютерну обробку.
Відповідно ст. 14 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.
Згідно п. 48.3 ст. Податкового кодексу України, податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку): повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці 7 цього пункту, посадових осіб платника податків: підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Відповідно до п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Згідно п. 49.9. ст. 49 Податкового кодексу України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.
За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.
Згідно п. 49.10. ст. 49 ПК України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.
Відповідно п. 49.11. ст. 49 ПК України, у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
Позивач зазначає, що згідно квитанції про прийняття декларацій встановлено, що декларація з ПДВ за квітень 2015 р. прийнята 14 травня 2015 р., сама декларація містить усі необхідні реквізити для її прийняття та заповнена згідно ст. 48 Податкового кодексу України, а тому рішення відповідача від 18 травня 2015 р. прийнято з порушенням вимог ч.2 ст.19 Конституції України, а тому просить позовні вимоги задовольнити.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у позовній заяві просив розглядати справу без його участі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечував, в задоволенні позову просив відмовити.
Заслухавши доводи представника відповідача по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 10 березня 2015 р. між ФГ "ДНІПРО-97" та Сумською ОДПІ укладено договір про визнання електронних документів №100320151 (а.с. 8-9).
14 травня 2015 р. позивачем засобами телекомунікаційного зв'язку б надіслано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2015 р. реєстраційний №9095971020 (а.с. 10-12).
Листом від 18.05.2015 р. №2625/10/18-15-15-042 позивача повідомлено, про те, що податкова декларація з ПДВ за квітень 2015 р. не визнана як податкова декларація у зв'язку з порушенням позивачем п. 209.6 ст. 209 Податкового кодексу України, а саме: наведенням недостовірних даних щодо виробленої сільськогосподарської продукції, внаслідок чого безпідставно застосовано спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства (а.с. 15).
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.
Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Порядок подання податкової декларації до контролюючих органів регулюється статтею 49 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу.
Імперативний характер наведеної норми означає, що контролюючий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію, подану платником податків в один із способів, передбачених пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України (особисто або через представника, поштою чи засобами електронного зв'язку).
За приписами абзацу першого пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.
Згідно з п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Суд зазначає, що Податковим кодексом України передбачені спеціальні наслідки подання платником податків податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України. У такому разі, на підставі пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
Згідно з п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
З матеріалів справи судом встановлено, що підставою відмови в прийнятті податкової декларації є висновок відповідача, що ФГ «Дніпро 97» подано недостовірні дані щодо виробленої ним сільськогосподарської продукції, внаслідок чого позивачем безпідставно застосовано спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства. Зазначений висновок відповідачем зроблено у зв'язку з прийняттям 14.05.2015 року рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування (а.с. 26-28).
Проте, суд вважає помилковими зазначені висновки відповідача, оскільки позивачем було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2015 року №9095971020, а рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування прийнято 14.05.2015 року.
Крім того, відповідно до змісту рішення від 14.05.2015 року датою прийняття рішення про виключення та датою виключення є дата підписання цього рішення керівником органу.
Таким чином, вимоги рішення від 14.05.2015 року не можуть застосовуватися до податкової декларації поданої 14.05.2015 року за квітень 2015 року.
Згідно з п. 49.13 ст. 49 Податкового кодексу України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно відмовлено у реєстрації ФГ "ДНІПРО-97" податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2015 р. реєстраційний №9095971020, а тому позовні вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2015 р. реєстраційний №9095971020 в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису засобами телекомунікаційного зв'язку - податковою декларацією та визнання податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2015 р. реєстраційний №9095971020 такою, що подана у момент фактичного її отримання - 14 травня 2015 р. підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Фермерського господарства "ДНІПРО-97" до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2015 р. реєстраційний №9095971020 в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису засобами телекомунікаційного зв'язку - податковою декларацією.
Визнати податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2015 р. реєстраційний №9095971020 такою, що подана у момент фактичного її отримання - 14 травня 2015 р.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено 03.07.2015 року.
Суддя (підпис) О.А. Прилипчук
З оригіналом згідно
Суддя О.А. Прилипчук