Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, тел. 7304272, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 34390710
Харків
30 червня 2015 р. № 820/4839/15
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чудних С.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Позивач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 податковий борг по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 8737,11 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача, за результатами якої податковим органом сформовано та направлено відповідачу податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 22.01.2015 року. Крім того, 01.04.2015 року контролюючим органом сформовано та направлено податкову вимогу № 1438-25 відповідачу, однак борг сплачено не було. У зв'язку з тим, що податковий борг відповідачем не сплачено, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В судове засідання 30.06.2015 року представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, письмових заперечень до суду не надав, в судове засідання, призначене на 30.06.2015 року не прибув, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, яке міститься в матеріалах справи.
Враховуючи, що сторони є належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання, потреба заслухати свідка чи експерта відсутня, перешкод для розгляду справи у судовому засіданні немає, а тому суд вважає, що справу слід розглянути за наявними в ній матеріалами в порядку письмового провадження з огляду на положення ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, всі наявні та допустимі докази суд дійшов висновку про те, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до пункту 58.2 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Як вбачається з матеріалів справи, фахівцями Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків ОСОБА_1, щодо достовірності, повноти нарахування і сплати податку на доходи фізичних осіб з окремих видів доходів, відмінних від здійснення господарської діяльності за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено акт від 29.12.2014 року № 6130/1702.
На підставі акту перевірки позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 22.01.2015 року, яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 6989,69 грн та застосовно штрафні санкції у розмірі 1747,42 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 22.01.2015 року направлено відповідачу, проте у зв'язку із закінченням терміну зберігання на адресу контролюючого органу повернувся конверт із повідомленням про вручення та відповідно до ст. 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається врученим відповідачу.
Доказів оскарження та скасування вказаного податкового повідомлення-рішення відповідачем не надано.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У зв'язку з непогашенням відповідачем суми податкового зобов'язання протягом граничного строку її сплати, позивачем винесено податкову вимогу № 1438-25 від 01.04.2015 року.
Проте, положення ст. 58 Податкового кодексу України передбачає два альтернативні способи інформування платника про наявність, зокрема, податкової вимоги а саме: безпосереднє вручення такого рішення під розписку; надіслання листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Ураховуючи викладене, термін "надіслання" податкової вимоги в контексті норми пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України означає відправлення податкової вимоги платникові податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу такого платника податків.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом у підтвердження направлення вимоги № 1438-25 від 01.04.2015 року відповідачу надано лише копію квитанції про оплату поштового відправлення та копію списку згрупованого відправлення.
Таким чином, позивачем не надано належного доказу направлення відповідачу податкової вимоги відповідно до вимог чинного законодавства України, отже сума заборгованості за податковою вимогою не є узгодженою.
Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, що станом на час розгляду справи, позивач не набув права на звернення до суду із вказаним позовом про стягнення в судовому порядку з платника податків податкового боргу, яке виникає у податкового органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня відправлення платнику податків податкової вимоги рекомендованим листом із повідомленням про вручення, незалежно від дати фактичного отримання цієї податкової вимоги платником податків, вказаної в повідомленні про вручення, або після безпосереднього вручення такої вимоги під розписку платнику податків.
Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд відмічає, що суб'єкт владних повноважень у спірних правовідносинах не забезпечив належної реалізації владної управлінської функції.
Підсумовуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.О. Чудних