м. Вінниця
25 червня 2015 р. Справа № 802/1676/15-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Поліщук Ірини Миколаївни,
за участю:
секретаря судового засідання: Кошевого Богдана Анатолійовича
прокурора: Таранюк Л.Ю.
представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: заступника прокурора м. Вінниці в інтересах держави в особі Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області
до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про: стягнення податкового боргу
В червні 2015 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся заступник прокурора м. Вінниці в інтересах держави в особі Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ) з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2М.) про стягнення податкового боргу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість зі сплати єдиного податку в сумі 183969,07 грн., яка в добровільному порядку не сплачена, в зв'язку з чим прокурор звернувся до суду.
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили задовольнити позов.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Судова кореспонденція направлялась відповідачу на адресу, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Однак, на адресу суду від відповідача повернувся конверт з відміткою “за закінченням терміну зберігання”.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” від 15.05.2003 № 755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Частиною 4 статті 33 КАС України передбачено, зокрема, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Відповідно до положень частини 11 статті 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відтак, суд приходить до висновку, що ним вжито достатніх заходів для належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи з метою реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Згідно з ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені прокурором та представником позивача доводи, суд доходить висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню.
Так, ОСОБА_2, як фізична особа-підприємець, зареєстрований Вінницьким міським управлінням юстиції 04.05.2006 року за номером державної реєстрації 2 174 000 0000 016152 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), перебуває на податковому обліку в Вінницькій ОДПІ з 04.05.2006р. за № 217400000000 та являється платником єдиного податку третьої групи.
Судом встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг зі сплати єдиного податку в розмірі 183969,07 грн., який визначено ним самостійно в уточнюючій податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2014 рік від 30.04.2015 року.
Зі змісту вказаної уточнюючої декларації видно, що сума єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду становить 178610,75 грн., сума штрафу, яка нарахована платником податку самостійно у зв'язку із виправленням помилки становить 5358,32 грн.
Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу - податковий борг, це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно враховуючи термін "податкове зобов'язання", визначене пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, суд зазначає, що вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (п. 109.2 ст. 109 Кодексу).
Так, згідно даних облікової картки платника податку, відповідач має податковий борг в сумі 183969,07 грн. по єдиному податку з фізичних осіб.
Приписи п.291.2 ст. 291 Податкового кодексу України визначають, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа - підприємець, згідно з п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України, може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Положення п.п.2 п.291.4 ст. 291 Податкового кодексу України закріплюють, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи, зокрема третю групу складають фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб; обсяг доходу не перевищує 3000000 гривень.
Ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та у відсотках до доходу (відсоткові ставки), що передбачає п. 293.1 ст. 293 Податкового кодексу України.
Згідно з п.293.2 ст. 293 Податкового кодексу України, фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць.
Відповідно до пп. 293.3.1 п. 293.1 ст. 293 Податкового кодексу України, для третьої і четвертої груп платників єдиного податку відсоткова ставка єдиного податку встановлюється у розмірі 3 відсотків доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом; 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Зі змісту п.294.1 ст. 294 Податкового кодексу України видно, що податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої-шостої груп є календарний квартал.
Платники єдиного податку третьої - шостої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п.295.3 ст. 295 Податкового кодексу України).
З аналізу вказаних норм слідує, що платник податків зобов'язаний своєчасно протягом звітного періоду сплатити суму єдиного податку.
Як видно з розрахунку суми позову, уточнюючої податкової декларації за 2014 рік від 30.04.2015 року та особової картки платника податків, за відповідачем рахується заборгованість з єдиного податку в розмірі 183969,07 грн.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
З матеріалів справи слідує, що 29.08.2013 року відповідачу надсилалась податкова вимога форми «Ф» №2177-17 на суму 17706,01 грн. Однак, з того часу сума податкового боргу ФОП ОСОБА_2 збільшилась і повністю не була погашена.
За таких обставин суд доходить висновку про наявність у податкового органу права на стягнення податкового боргу за цим позовом.
В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Згідно ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, підставою представництва у суді інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.
Відповідно до ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави.
Відповідно до положень статей 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 КАС України).
Вимоги прокурора та податкового органу є обґрунтованими і підтверджуються матеріалами справи, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом стягнення з ФОП ОСОБА_2 податкового боргу в сумі 183969,07 грн.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача-суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, р/р № НОМЕР_2 КРД АТ "ОСОБА_3 Аваль", м. Київ, МФО банку 322904) на користь Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області кошти в розмірі 183969,07 грн. (сто вісімдесят три тисячі дев'ятсот шістдесят дев'ять гривень 07 копійок) в рахунок погашення податкового боргу з єдиного податку до місцевого бюджету (р/р № 3158970700002, банк одержувач: УК у м. Вінниці, код платежу: 14010100, код ЄДРПОУ 38054707, банк одержувача: ГУ ДКСУ у Вінницькій області, МФО 802015).
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна