61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
26 березня 2009 р.
м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Водолажської Н.С. , Гуцала М.І.
за участю секретаря судового засідання Баглаєнко Я. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київський районний суд м. Полтава від 27.09.2007р. по справі № 2-а-174/07
за позовом ОСОБА_1
до Територіального управління Держгірпромнагляду по Полтавській області , Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
треті особи ОСОБА_2 , Головне управління Державного казначейства України в Полтавській області , ОСОБА_3
про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зміни в штатному розписі,
Позивач звернувся до Київського районного суду м. Полтави з вимогами до Територіального управління Держгірпромнагляду по Полтавській області, Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, треті особи - ОСОБА_2, Головне управління Державного казначейства України в Полтавській області, ОСОБА_3, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Постановою Київського районного суду м. Полтави від 27.09.2007 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2008 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково:
- постанову суду першої інстанції скасовано в частині відмови в позові ОСОБА_1 про поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу;
- поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника територіального управління Держгірпромнагляду по Полтавській області з 01.04.2007 року;
- стягнуто з Територіального управління Держгірпромнагляду по Полтавській області на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 22210,59 грн.;
- в іншій частині постанову Київського районного суду м. Полтави від 27.09.2007 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.12.2008 року касаційну скаргу територіального управління Держгірпромнагляду по Полтавській області задоволено частково:
- постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2008 року в частині стягнення заробітку за час вимушеного прогулу скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції;
- у решті зазначену постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.
Таким чином, межами нового судового розгляду в суді апеляційної інстанції є перегляд судового рішення суду першої інстанції щодо вирішення позовних вимог про стягнення суми заробітку за час вимушеного прогулу.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, дослідивши зібрані по справі докази, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга в частині вимог про скасування судового рішення суду першої інстанції та задоволення позовних вимог щодо стягнення заробітку за час вимушеного прогулу підлягає задоволенню з наступних підстав.
Діючим на момент спірних правовідносин, зокрема ст. 116 Кодексу законів про працю України, днем звільнення вважається останній день роботи. У цей день працівникові має бути повністю виданий розрахунок із заробітної плати: має бути видана заробітна плата, включаючи оплату праці за останній день роботи, компенсація за невикористані дні відпустки.
Згідно ст. 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Обставини незаконного звільнення позивача на роботі та необхідність його поновлення на посаді, яку він займав до звільнення, встановлено судовими рішеннями по справі, а саме: постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2008 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.12.2008 року. Тому, згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, зазначені обставини не потрібно доказувати.
При вирішенні спору про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу колегія суддів керується п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", згідно якого при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 (з наступними змінами і доповненнями). Цей нормативний акт не застосовується лише тоді, коли середня заробітна плата визначається для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, та призначення пенсії.
Відповідно до п.п. «з» п. 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати (в подальшому Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, цей Порядок застосовується у випадках вимушеного прогулу.
При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати й надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками, які працюють погодинно; високі досягнення у праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років тощо); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії й теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються у заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток у частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі, коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді (п. 3 Порядку).
Пунктом 5 Порядку передбачено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи (у тому числі оплата вимушеного прогулу), провадиться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які повинні оплачуватися за середньою заробітною платою. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів (п. 8 Порядку № 100).
В ході судового розгляду було встановлено, що в день свого звільнення 30 березня 2007 року позивач перебував на роботі і цей день йому був оплачений, тому в розрахунок кількості робочих днів часу вимушеного прогулу не враховується.
У відповідності до ст.ст. 50, 52, 67, 70, 71, 73 КЗпП України, враховуючи режим роботи Територіального управління Держгірпромнагляду по Полтавській області, кількість робочих днів за період з 1 квітня 2007 року) по 2 червня 2008 року (день ухвалення судового рішення поновлення на роботі) становить: квітень 2007 р. - 20 робочих днів; травень 2007 р. - 19 р.д.; червень 2007 р. - 20 р.д.; липень 2007 р. -22 р.д.; серпень 2007 р. - 22 р.д.; вересень 2007 р. - 20 р.д.; жовтень 2007 р. - 23 р.д.; листопад 2007 р. - 22 р.д.; грудень 2007 р. - 21 р.д.; січень 2008 р. - 21 р.д.; лютий 2008 р. - 21 р.д.; березень 2008 р. - 20 р.д.; квітень 2008 р. - 21 р.д.; травень 2008 р. - 19 р.д.; червень 2008 р. (на день ухвалення судового рішення) - 1 р.д.
Загальна кількість робочих днів з моменту звільнення по день ухвалення судового рішення про поновлення позивача на роботі складає 292 робочих днів.
Середній заробіток позивача в день складає 155 грн. 44 коп.
За період перебування позивача на обліку в Полтавському міському центрі зайнятості з 11 квітня 2007 року по 11 березня 2008 отримано - 14 125 грн. 81 коп.
Відповідно до довідки ВАТ „Полтавхіммаш" про заробітну плату ОСОБА_1: за період з 12 березня 2008 року по 2 червня 2008 року ОСОБА_1 була отримана на ВАТ «Полтавхіммаш» заробітна плата на загальну суму 13 499, 81 грн.
Згідно п. 32 Постанови Пленуму ВС України від 06.11.1992р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержання допомоги по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час.
Таким чином, при остаточному розрахунку суми стягнення середнього заробітку на користь позивача за час вимушеного прогулу необхідно врахувати:
- загальну суму відшкодування - 45388,48 грн. (155,44 грн. середньоденного заробітку х 292 робочих днів);
- загальну суму отриманих позивачем заробітків за час вимушеного прогулу - 27625,62 грн. (14125,81 грн. допомоги по безробіттю та 13499,81 грн. отриманої ним заробітної плати на ВАТ «Полтавахіммаш»).
Остаточна сума на відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка підлягає стягненню на користь позивача, становить 17762,86 грн. (45388,48 грн. - 27625,62 грн.).
Враховуючи допущені порушення судом першої інстанції вимог ст. 235 Кодексу законів про працю України щодо необхідності стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу прийняте судове рішення в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про стягнення з Територіального управління Держгірпромнагляду по Полтавській області 17762,86 грн. на відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Полтави від 27.09.2007 року по справі № 2-а-174/07 в частині стягнення заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити.
Постанову Київський районний суд м. Полтава від 27.09.2007р. по справі № 2-а-174/07 в частині відмови в задоволенні позову про стягнення заробітку за час вимушеного прогулу - скасувати .
Прийняти в цій частині нову постанову, якою стягнути з Територіального управління Держгірпромнагляду по Полтавській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 17 762 грн. 86 коп.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Філатов Ю.М.
Судді
Водолажська Н.С. Гуцал М.І.
Повний текст постанови виготовлений 31.03.2009 р.