Ухвала від 29.04.2009 по справі 22-а-6825/09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2009 р.

Справа № 22-а-6825/09

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Григоров А.М.

за участю секретаря судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківськоїобласті на постанову Харківський окружний адміністративний суд від 02.12.2008р. по справі № 2-а-1281/08/2070

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківськоїобласті

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Харківському райоеі Харківської області

про забов'язання вчинити певні дії, стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій , після зміни позовних вимог , просить суд зобов'язати відповідача прийняти до взаємозаліку суму допомоги на поховання , виплаченої сім»ї померлого або особі, яка здійснила поховання ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які отримували пенсію внаслідок нещасного випадку на виробництві, на загальну суму 332,29 грн. та стягнути вищевказану суму на користь управління.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2008 року по справі № 2-а -1281/08 в задоволенні зазначеного позову відмовлено.

Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області, не погоджуючись з зазначеною постановою Харківського окружного адміністративного суду, подало апеляційну скаргу , вважає її незаконною, необґрунтованою, оскільки судом невірно застосовані норми матеріального права , а саме : ч.4 ст.26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, ч.2 ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", п.4 Порядку, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №5-4/4 від 04.03.2003р., без належного дослідження дійсних обставин справи та просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2008р. , ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Відділення ВД ФСНВУ в Харківському районі Харківської області непогоджується з заявленими в апеляційній скарзі вимогами, області вважає, що позовна заява подана до неналежного відповідача, що може привести до подвійного стягнення державних коштів та просить суд апеляційної інстанції у задоволенні апеляційної скарги відмовити, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2008 р. залишити без змін.

Заслухавши суддю доповідача , перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до ст. 4 Основ, в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженнями та похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття.

Спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду (стаття 12 Основ).

Згідно із вимогами п. 1 ч. 1 ст. 25 Основ пенсійне страхування передбачено надання соціальних послуг та матеріального забезпечення, а саме: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених п. 4 цієї статті; медичні профілактично - реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 25 Основ передбачено надання соціальних послуг та матеріального забезпечення, а саме: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадків на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

У ч. 4 ст. 26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Згідно п. 2 ч.1 ст. 21 Закону України від 23.09.1999р №1105 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.

Частиною 8 ст. 34 Закону України встановлено, що у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001 року №826 затверджено Порядок проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідно до п. 2 зазначеного Порядку ( зі змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від 25 08 2004 року № 1112) витрати на поховання проводяться у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що відповідно до довідки Відділу реєстрації актів цивільного стану Люботинського міського управління юстиції ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно зі свідоцтвом про смерть, виданого Мерефянською міською радою Харківського району Харківської області від ІНФОРМАЦІЯ_2,ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3.

Вищезазначені особи отримували пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві проводилось відшкодування цих пенсій Пенсійному фонду України, що сторонами не оспорюються.

Позивач виплатив допомогу на поховання та суму витрат на доставку, виплаченої сім'ї померлого, ОСОБА_1 в розмірі 32,29 грн. (допомога на поховання 32,04 грн., витрати на доставку - 0,25 грн.), а також виплатив допомогу на поховання сім'ї померлогоОСОБА_2 в розмірі 300,00 грн.

Відділення ВД ФСНВУ в Харківському районі відмовилось підписати акти із вказаними сумами у зв'язку з тим, що в пенсійних справах ОСОБА_1, таОСОБА_2, відсутні довідки МСЕК про причинний зв'язок смерті з наслідками раніше отриманого трудового каліцтва або професійного захворювання.

Колегія суддів зазначає , що порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04.03.2003 року не врегульовує спірних відносин, яки виникли у даному випадку, оскільки встановлено ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.

У разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків вимоги про стягнення мають вирішуватися у судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції, а не шляхом пред'явлення вимог про зобов'язати прийняти до взаємозаліку суму допомоги на поховання.

Колегія суддів зазначає , що враховуючи вищенаведені норми Закону, допомога на поховання відшкодовується Фондом соціального страхування від нещасних випадків тільки у тому випадку, якщо смерть настала за наслідками отриманого нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що підтверджено висновками спеціальних медичних закладів.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає , що суд першої інстанції дійшов вірного висновку , що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Колегія суддів зазначає , що доводи апеляційної скарги є помилковими та не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківськоїобласті залишити без задоволення.

Постанову Харківський окружний адміністративний суд від 02.12.2008р. по справі № 2-а-1281/08/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Мельнікова Л.В.

Судді

Подобайло З.Г. Григоров А.М.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ:

Подобайло З.Г.

Повний текст ухвали виготовлений 30.04.2009 р.

Попередній документ
4602094
Наступний документ
4602096
Інформація про рішення:
№ рішення: 4602095
№ справи: 22-а-6825/09
Дата рішення: 29.04.2009
Дата публікації: 16.09.2009
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: