Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309
Іменем України
16.02.2009
Справа №2-22/189-2009
За позовом - ТОВ «Авіатермінал - Ресурс», Сімферопольський район,с. Шкільне, а/с 3186
До відповідача - КП «Бюро дорожнього нагляду», м. Сімферополь, вул. Трубаченко, 25
Про стягнення 6830,00 грн.
Суддя Калініченко А.А.
Представники:
Від позивача - Могила Д.В., представник, дов. від 29 травня 2007 року
Від відповідача - Рябець В.О., представник, дов. від 16 лютого 2009 року
Обставини справи:
Позивач - ТОВ «Авіатермінал - Ресурс» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - КП «Бюро дорожнього нагляду», просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 6830,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, не здійснив оплату поставлених паливно - мастильних матеріалів, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 6830,00 грн.
10 лютого 2009 року до Господарського суду АР Крим надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 6830,00 грн., індекс інфляції - 207,32 грн., 3% річних у розмірі 33,12 грн.
Вказана заява про збільшення позовних вимог прийнята судом до розгляду.
Відповідач письмового відзиву на позовну заяву суду не надав.
Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд -
встановив:
Відповідно до матеріалів справи, а.с. 8-9, позивачем, відповідачу, у 2008 році були поставлені паливно - мастильні матеріали на загальну суму 6830,00 грн., що підтверджується накладною № 00990 від 10 червня 2008 року на суму 2100,00 грн. та накладною № 01684 від 12 вересня 2008 року на суму 4730,00 грн.
Крім того, позивачем відповідачу були виставлені рахунки на оплату, а саме: рахунок № 00990 від 10 червня 2008 року на суму 2100,00 грн. та рахунок № 01684 від 12 вересня 2008 року на суму 4730,00 грн.
Факт отримання відповідачем паливно - мастильних матеріалів від позивача підтверджується довіреністю серія ЯОК № 888756 від 10 червня 2008 року та довіреністю серія ЯПЗ № 330890 від 12 вересня 2008 року, а.с. 10-11.
18 грудня 2008 року позивач звернувся до відповідача з вимогою вих. № 35 щодо погашення заборгованості за поставлені паливно - мастильні матеріали у розмірі 6830,00 грн.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 6830,00 грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача індекс інфляції - 207,32 грн., 3% річних у розмірі 33,12 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконуються належним чином умови та взяті на себе зобов'язання за договором, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.
В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 20 лютого 2009 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з КП «Бюро дорожнього нагляду» (м. Сімферополь, вул. Трубаченко, 25, рахунок № 26005301071201 філії АБ «Південний» м. Сімферополь, МФО 384652, ЄДРПОУ 25128089) на користь ТОВ «Авіатермінал - Ресурс» (Сімферопольський район, с. Шкільне, а/с 3186, рахунок № 26006316551 в філії ВАТ «МТБ» м. Сімферополь, МФО 384748, ЄДРПОУ 32287856) суму боргу у розмірі 6830,00 грн., індекс інфляції - 207,32 грн., 3% річних у розмірі 33,12 грн., всього - 7070,44 грн.
3. Стягнути з КП «Бюро дорожнього нагляду» (м. Сімферополь, вул. Трубаченко, 25, рахунок № 26005301071201 філії АБ «Південний» м. Сімферополь, МФО 384652, ЄДРПОУ 25128089) на користь ТОВ «Авіатермінал - Ресурс» (Сімферопольський район, с. Шкільне, а/с 3186, рахунок № 26006316551 в філії ВАТ «МТБ» м. Сімферополь, МФО 384748, ЄДРПОУ 32287856) 102,00 грн. державного мита.
4. Стягнути з КП «Бюро дорожнього нагляду» (м. Сімферополь, вул. Трубаченко, 25, рахунок № 26005301071201 філії АБ «Південний» м. Сімферополь, МФО 384652, ЄДРПОУ 25128089) на користь ТОВ «Авіатермінал - Ресурс» (Сімферопольський район, с. Шкільне, а/с 3186, рахунок № 26006316551 в філії ВАТ «МТБ» м. Сімферополь, МФО 384748, ЄДРПОУ 32287856) 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.