Справа №2-а-8108/08/1570
«05» березня 2009 рокум. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменко К.С. при секретарі Римар І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фірми «Сіріус» до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання частково протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.06.2008 року №0000322301/0, -
З позовом до суду звернулась Фірма «Сіріус» до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання частково протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.06.2008 року №0000322301/0.
В судовому засіданні 05.03.2009 року представником позивача були підтримані позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що позивач правомірно відніс до валових витрат у 4-му кварталі 2007 - 1 кварталі 2008 року суму 122420,00 грн. Представники відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на безпідставність віднесення вказаної суми до складу валових витрат підприємства у зазначених податкових періодах.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:
Відповідач на підставі ст.1 Закону України «Про державну податкову службу» є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.7,10,11 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, а тому позовні вимоги щодо оскарження його актів з цього приводу , на підставі положень ст.55 Конституції України, п.п.1 ч.1 ст.17, 104 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.
На підставі ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 590-ХП фахівцями Білгород-Дністровської ОДПІ проведена позапланова виїзна документальна перевірка діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.01.2007 року по 31.03.2008 року.
Результати виїзної документальної перевірки оформлені актом від 02.06.2008 року № 1564/23-20926892 (а.с7-19), складеному відповідно до вимог наказу ДПА України від 10.08.2005 року № 327 «Про затвердження методичних рекомендацій та нової редакції зразків форм актів перевірок» та відповідно до вимог наказу ДПА України від 27.04.2006 року № 225 «Про затвердження нової редакції зразків актів перевірок та методичних рекомендацій щодо їх оформлення». На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.06.2008 року №0000322301/0 на суму податку на прибуток 30605,00 грн., штрафним санкціям - 3449,70 грн., а всього 34054,70 грн. (а.с.6).
Фахівцями Білгород-Дністровської ОДПІ у в ході перевірки, на їхню думку, було встановлено факт порушення п.4.6.1, п.4.1 ст.4, п.5.1, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року № 283/97-ВР, а саме: до суми валових витрат за 4-й квартал 2007 року було безпідставна включена сума 15567,00 грн. та за 1-й квартал 2008 року - 106853,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток підприємств відповідно на суму 3892,00 грн. та 26713,00 грн.
Оцінюючи оскаржений акт суб'єкту владних повноважень суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України стосовно законності висновків перевіряючи, які були підставою для його винесення. Суд не може погодитись з правомірністю застосуванням посадовими особами відповідача норм матеріального права з наступних підстав.
Відповідно до положень ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади і місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи повинні діяти порядком та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
На с.9 акту перевірки (а.с.12) вказано, що позивач у четвертому кварталі 2007 року виконав роботи по капітальному ремонту даху Центру культури відділу освіти Білгород-Дністровської міської ради на суму 269783,00 грн., що підтверджується договором від 26.09.2007 року №27, актами виконаних робіт №№1,2 за грудень 2007 року. Згідно даних бухгалтерського обліку підприємства по рахунку 205 списано матеріалів на суму 112560,33 грн., тоді як згідно вказаних актів приймання виконаних робіт №№1,2 списано матеріалів на суму 128127,00 грн. Окрім того, на с.13 акту перевірки (а.с.13) вказано, що позивачем у першому кварталі 2008 року списано матеріалів на суму 106853,38 грн., хоча за вказаний період часу роботи позивачем не проводились та послуги не надавались, тобто вказана сума не підтверджена первинними документами бухгалтерського обліку підприємства, що є порушенням п.5.9 ст.5, п.1.23.ст.1, п.п.4.1.6. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Наданими позивачем до позовної заяви декларацією з податку на прибуток підприємства за 2007 рік (а.с.20-22). довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року (а.с.23), актом прийняття виконаних підрядних робіт №1 за грудень 2007 року (а.с.23-24), довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (витрат) №2 за грудень 2007 року (а.с.25), актом прийняття виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року №2 (а.с.25-26), відомістю ресурсів до акту виконаних робіт №1 (а.с.26-28), розрахунком №1-1 до акту виконаних робіт №1 (а.с.28), накладною від 27.06.2007 року №2 (а.с.29), оборотно-сальдовою відомістю по рахунку «Валові витрати» за 2007 рік (а.с.30), оборотно-сальдовою відомістю по рахунку №23 за 4 квартал 2007 року (а.с.31), оборотно-сальдовою відомістю по рахунку №205 за 4 квартал 2007 року (а.с.32) підтверджується факт придбання товарно-матеріальних у 2007 році на суму, що перевищує суму встановленого перевіркою списання коштів на суму 15566,67 грн. в сумі 18000,00 грн. (а.с.29), та те , що витрати по проведенню ремонтних робіт за грудень 2007 року списувались на протязі 1 кварталу 2008 року на суму 106853,38 грн., що спростовує висновки перевірячих про безпідставне включення вказаних сум до валових витрат підприємства у 4 кварталі 2007 року та 1 кварталі 2008 року.
Вказані розбіжності в даних документах бухгалтерського обліку підприємства та перевіряючих сталися з-за використання посадовими особами відповідача не первинних документів Фірми «Сіріус», а наданих документів органами досудового слідства разом із постановою слідчого Білгород-Дністровського МВ УМВС України в Одеській області від 06.05.2008 року. Ця обставина підтверджує неможливість надання позивачем вищезазначених доказів під час проведення перевірки. Суд також не приймає до уваги лист відповідача з цього приводу від 29.05.2008 року №8273/23 (а.с.61), оскільки він був наданий посадовій особі позивача у день закінчення проведення перевірки 29.05.2008 року, що унеможливлювало виконання вимоги перевіряючих.
Окрім того, при проведенні перевірки були порушені терміни її проведення з 21.05.2008 року по 27.05.2008 року, передбачені у направленнях на проведення перевірки №281/23 від 20.05.2008 року (а.с.33) та №299/23 від 27.05.2008 року (а.с.34), оскільки наказ про продовження її строку своєчасно посадовим особам позивача не був доведений, що є порушенням ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а тому її проведення поза зазначеними термінами та оформлення її результатів є протиправними. На підставі положень ч.3 ст.70 КАС України вищезазначений акт перевірки не може бути визнаний належним доказом та прийнятий судом, оскільки був отриманий з порушенням закону.
До того ж, при проведенні перевірки був перевірений період до 1 кварталу 2008 року включно, що не відповідає постанові слідчого Білгород-Дністровського МВ УМВС України в Одеській області від 06.05.2008 року в якій був зазначений строк січень-лютий 2008 року. Відповідно до положень ст.114 КПК України постанови слідчого є обов'язковими для виконання усіма підприємствами, установами, організаціями та їх посадовими особами до яких вони звернуті, а тому самостійний вихід перевіряючи за межі встановлених слідчим строків проведення перевірки не відповідає положенням ч.2 ст.19 Конституції України.
Оскільки підставою для винесення оскаржуваних актів було невірне застосування норм матеріального права, порушення перевіряючими процедури проведення перевірки та оформлення її результатів, суд повинен визнати цей акт суб'єкту владних повноважень частково протиправними та скасувати його в заявленій частині на суму 27100,50 грн. на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України.
Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.94 КАС України.
Керуючись ст.ст.94, 158-163 КАС України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції від 11.06.2008 року №0000322301/0 на суму 27100,50 грн.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня виготовлення та підписання повного тексту постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Повний текст постанови складений та підписаний суддею 13.03.2009 року.
Суддя Єфіменко К.С.