Копія:
Справа № 2-а-1688/ 2009 року
19 серпня 2009 року Кіровський районний суд м. Кіровограда
в складі: головуючого судді - Бершадської О.В.
при секретарі - Столярчук О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАЇ при УМВС України в області, інспектора ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення ,-
У травні 2009 року позивач звернувся в суд із адміністративним позовом до УДАЇ при УМВС України в області, інспектора ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення . На його обґрунтування зазначав, що постановою по справі про адміністративне правопорушення № 067185 від 12.04.2009 року, яку він отримав 07.05.2009 року, про що свідчить довідка видана поштамп-центром поштового зв'язку № 1 від 12.05.2009 р. № 239, інспектором взводу ДПС м. Кіровограда ОСОБА_2 на нього було накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 260 грн. До постанови також додано фотознімки, які нібито фіксують правопорушення. На одному фотознімку є знак , що обмежує швидкість руху (40 км/год), але як цей знак можна вважати таким, що він поширює свою дію, тобто обмежує швидкість саме на тому відрізку дороги, де їхав його автомобіль, якщо на даному фото, як і всіх інших, на яких зображено його авто, не видно назви вулиці чи проспекту і взагалі не зрозуміло, що це за місцевість, а на фото з його авто не видно і знаку яким би обмежувалась швидкість. Вважає , постанова виписана всупереч вимогам ст.ст. 3, 6, 19, 55, 59, 64 Конституції України, ст.ст. 9, 10, 11. 21, 22, 23, 33, 34, 35, 268, 278, 279, 280, 283, 285 КУпАП.
Тому, посилаючись на вказані обставини, позивач в судовому засіданні просив поновити йому строк на оскарження постанови від 12.04.2009 року; визнати дії інспектора ОСОБА_2 щодо виписки постанови від 12.04.2009 року відносно нього неправомірними; постанову по справі про адміністративне правопорушення №067185 від 12.04. 2009 року про накладення штрафу у сумі 260 грн., винесену інспектором ОСОБА_2 - скасувати, а провадження закрити, в зв”язку із відсутністю в його діях складу адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.
Відповідач - УДАЇ, його представник в судове засідання не з»явився, надав письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, так як мав місце факт порушення позивачем ПДР, дії інспектора щодо виписки постанови є правомірні, дотримано порядок її винесення, тому підстав для її скасування не має . Справу просили слухати у відсутність представника УДАЇ ( а.с. 16).
Відповідач, який є належним, інспектор ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився, повідомлявся , причини неявки суду не вказав, заяви про відкладення розгляду справи не надав ( а.с. 24 ). Згідно ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття , розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Вважаючи, що відповідачі повідомлені належним чином, суд ухвалив : справу вирішувати на підставі наявних у ній доказів, за їх відсутності .
Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає , що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.
Пунктом 2 ч.1 ст. 18 КАС України ( із змінами згідно Законом № 808-VI від 25.12.2008 року) передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ч.2 ст. 19 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень , які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання ( перебування, знаходження) позивача.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 288 КУпАП постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку , визначеному КАС України , з особливостями , встановленими цим Кодексом.
Позивач ( особа, до якої було застосовано адміністративне стягнення посадовою особою ДАЇ, ОВС, в компетенції яких було вирішення питання щодо накладення адмінстягнення) має можливість звернутися з адміністративним позовом до цієї особи про визнання неправомірним притягнення до адмінвідповідальності, який повинен розглядатися за нормами КАС України.
Статтею 289 КУпАП передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи , щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу. Особа, яка оскаржила постанову, звільняється від сплати державного мита.
Судом встановлено, що згідно постанови №067185 по справі про адміністративне правопорушення від 12.04.2009 року посадовою особою, яка має спеціальне звання інспектором ОСОБА_2 накладено на позивача штраф у розмірі 260 грн. за порушення п.12.9 ПДР України, а саме , інспектором було встановлено , що 12.04.2009 року о 11 год. 18 хв. в м. Кіровограді за допомогою приладу «Візир» було зафіксовано порушення автомобілем «Шевроле» , д\з НОМЕР_1 п.12.9 (б) ПДР України на відрізку шляху по вул. 50 років Жовтня, від буд.9 до буд 1, де встановлено дорожній знак 3.29 «обмеження максимальної швидкості 40 км/год, рухався зі швидкістю 68 км/год - перевищення на 28 км/год ( а.с.17).
Суд вважає, що рішення посадової особи є протиправним, а оскаржувана постанова прийнята з порушенням порядку, передбаченого ПДР України, КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, а тому підлягає скасуванню.
Згідно ч.1 ст. 122 КУпАП порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, зупинки, стоянки , проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками,- тягнуть за собою накладення штрафу від п»ятнадцяти до двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Згідно пункту 12.9 (б) ПДР України, водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги , де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31.
Згідно ч. 6 ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення , у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.
Так, відповідачем інспектором ОСОБА_2 12.04.2009 було зафіксовано правопорушення та винесено постанову відносно позивача, відмітка відправки у постанові відсутня, а згідно листа поштампа , який позивач надав, постанова відправлена реально йому 06.05.2009 року, яку він отримав 07.05.2009 року, тобто, інспектор, який виніс постанову не відправив її позивачу до відома, як це передбачено ст. 258 КУпАП протягом трьох днів, що є порушенням чинного законодавства ( а.с. 7) .
Із наданих до суду додатків до постанови, а саме із фотознімкку не є зрозумілим в якому місті ( населеному пункті) вона проводилась , по якому автошляху позивач рухався, тобто взагалі відсутня будь-яка прив»язка до місцевості.
Крім того, із змісту постанови, правопорушення зафіксовано приладом «Візир». Прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, або що, об'єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо). Між тим, відповідно до ст. 14-1 КУпАП фіксація та заочне винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення відносно власника транспортного засобу можливе тільки тоді, коли порушення зафіксовано засобом, який працює в автоматичному режимі, тобто без участі співробітника ДАІ.
Таким чином, якщо інспектором ДАІ за допомогою вказаного ним приладу і було зафіксовано порушення правил дорожнього руху, то результат зйомки використовується як доказ , та як додаток до протоколу про адміністративне порушення, і в такому випадку складається протокол про адміністративне правопорушення в загальному порядку згідно з вимогами передбаченими чинним законодавством. Протокол в даному випадку не складався.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також, про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
В постанові, що оскаржується, не зазначено жодного доказу, на підставі якого було прийняте рішення про накладення на позивача адміністративного стягнення, навіть у якості такого не наведено протокол про адміністративне порушення, та не враховано його пояснення з цього приводу, тощо. У відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006 №1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів.
Тому, при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників. Відповідно до пп..12.2, 12.3 зазначеної Інструкції, визначено виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом. При цьому , нагляд за рухом з автомобіля без спеціального пофарбування та спеціальних сигналів допускається виключно у випадках руху у потоку транспорту. А використання приватних транспортних засобів не допускається взагалі. Між тим, з фото, доданого до оскаржуваної постанови, не можна зрозуміти, як велася зйомка з якого автомобіля, який був припаркований або рухався. Це також, говорить про порушення нормативних актів МВС при фіксації порушень, та перешкоджає застосуванню її результатів для притягнення осіб до адміністративної відповідальності.
Крім того, згідно зі ст.ст.10-15 Закону України ?ро метрологію та метрологічну діяльність", на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні. Таких документів до оскаржуваної постанови не надано.
Згідно ст.71 КАС України, обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення , дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При накладенні адмінстягнення посадова особа грубо порушила вимоги статей 268, 280, 283 КУпАП та проігнорувала вимоги п.2.8-2.11 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі , за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об»єктивному дослідженні.
В порядку ст. 289 КУпАП, суд поновлює позивачу строк звернення до суду, оскільки він ним був пропущений з поважних причин.
Згідно із п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
У задоволенні вимог до УДАЇ при УМВС України в області - відмовити.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 14-1, ч.1 ст.122, п.1 ст. 247, ст. 288, 289 , 293 КУпАП, ст. ст.10-11, 71,86, 160-164 КАС України, суд,-
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови від 12.04.2009 року .
Визнати дії інспектора ОСОБА_2 щодо виписки постанови від 12.04.2009 року відносно ОСОБА_1 неправомірними.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення №067185 від 12.04. 2009 року відносно ОСОБА_1 про накладення штрафу у сумі 260 грн., винесену інспектором ОСОБА_2 - скасувати, а провадження закрити, в зв”язку із відсутністю в його діях складу адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.
У задоволенні вимог до УДАЇ при УМВС України в області - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження , а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України- з дня складення в повному обсязі, тобто із 25 серпня 2009 року. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя (підпис) Згідно з оригіналом:
Суддя Кіровського районного
суду м. Кіровограда: О.В.Бершадська