Копія:
Справа № 2-а-1205/ 2009 року
17 серпня 2009 року Кіровський районний суд м. Кіровограда
в складі: головуючого судді - Бершадської О.В.
при секретарі - Столярчук О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ВДАІ у м. Кіровограді, інспектора ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення , визнання дій протиправними ,-
У квітні 2009 року ОСОБА_1 звернулась в суд із адміністративним позовом до ВДАІ у м. Кіровограді, інспектора ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення , визнання дій протиправними.
На його обгрунтування зазначає, що згідно постанови від 16.03.2009 року , винесеної інспектором ОСОБА_2 вона визнана винною у скоєнні адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП , в зв”язку з чим на неї накладено штраф в розмірі 255 грн. Постанову вона отримала поштою 26.03.2009 року. У вказаній постанові зазначено, що вона 16.03.2009 року об 9 год . 57 хв. , керуючи автомобілем Део, д/з НОМЕР_1 в м. Кіровограді по вул. Пашутіна здійснила зупинку ближче 10 м від перехрестя з вул.Леніна, чим порушила п.15.9 ПДР. Вважає, що постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки відсутня прив»язка до місцевості, відсутні будь-які знаки, відсутній протокол про адмінправопорушення; свідки; порушено її права та обов»язки ; до постанови додано фотографії, проте прилад, який фіксував зазначене правопорушення не вказано. Отже, можна припустити , що інспектор ДПС на власний розсуд вирішив накласти на неї штраф у розмірі 255 грн., чим допустив перевищення своїх службових повноважень. Відповідно до норм ст. 258 КУпАП копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Зважаючи на те, що постанова була винесена 16.03.2009року, її слід було відправити не пізніше 19.03.2009року. Проте, як зазначено на відправній поштовій печатці, постанова була відправлена лише 26.03.2009 року. Згідно ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. У зв'язку з тим, що постанова нею була отримана лише 26.03. 2009року, вважає причину пропуску строку на оскарження постанови поважною, тому просить суд поновити пропущений строк на оскарження вказаної постанови від 16.03.2009року та скасувати дану постанову, а провадження закрити в зв»язку із відсутністю в її діях складу адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 с. 122 КУпАП.
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги.
Відповідачі в суд не з»явились, повідомлялись належним чином, про що свідчать отримані ними повідомлення ( а.с.26 ), письмових заперечень не надали.
Згідно ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття , розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши позивачку, вивчивши матеріали справи, суд вважає , що позовні вимоги підлягають задоволенню , з наступних підстав.
Пунктом 2 ч.1 ст. 18 КАС України ( із змінами згідно Законом № 808-VI від 25.12.2008 року) передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ч.2 ст. 19 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень , які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання ( перебування, знаходження) позивача.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 288 КУпАП постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку , визначеному КАС України , з особливостями , встановленими цим Кодексом.
Позивач ( особа, до якої було застосовано адміністративне стягнення посадовою особою ДАЇ, ОВС, в компетенції яких було вирішення питання щодо накладення адмінстягнення) має можливість звернутися з адміністративним позовом до цієї особи про визнання неправомірним притягнення до адмінвідповідальності, який повинен розглядатися за нормами КАС України.
Статтею 289 КУпАП передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи , щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу. Особа, яка оскаржила постанову, звільняється від сплати державного мита.
Судом встановлено, що згідно постанови ВА №053431 від 16.03.2009 року посадовою особою, яка має спеціальне звання інспектором ОСОБА_2 на позивачку накладено штраф у розмірі 255 грн. за порушення п.15.9 ПДР України, а саме в постанові зазначено, що 16.03.2009 року об 9 год . 57 хв. , керуючи автомобілем Део, д/з НОМЕР_1 в м. Кіровограді по вул. Пашутіна здійснила зупинку ближче 10 м від перехрестя з вул.Леніна, чим порушила п.15.9 ПДР. Додатком до постанови надано фото транспортного засобу позивача ( а.с. 5-6).
Суд вважає, що рішення посадової особи прийняте у формі постанови від 16.03. 2009 року є протиправним, оскаржувана постанова прийнята з порушенням порядку, передбаченого Законами України » Про дорожній рух», » Про міліцію», ПДР України, КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, а тому підлягає скасуванню.
Згідно ч.1 ст. 122 КУпАП порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, зупинки, стоянки , проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками,- тягнуть за собою накладення штрафу від п»ятнадцяти до двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Пункт 15.9 ПДР України містить 11 підпунктів , відповідно яких водієві заборонена зупинка транспортним засобом.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також, про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
В постанові, що оскаржується, не зазначено жодного доказу, на підставі якого було прийняте рішення про накладення на позивача адміністративного стягнення, не враховано його пояснення з цього приводу, відсутні пояснення свідків, протокол, який повинен бути складений у даному випадку; не зазначений відповідний підпункт пункту 15.9 ПДР України , який нібито порушила позивач, тощо.
Згідно ч. 6 ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення , у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.
Так, відповідачем інспектором ОСОБА_2 , який є належним, 16.03.2009 року було зафіксовано правопорушення та винесено постанову відносно позивача, про яку вона дізналась лише 26.03.2009 року . Тобто, інспектор, який виніс постанову не відправив її позивачу до відома, як це передбачено ст. 258 КУпАП протягом трьох днів, що є порушенням чинного законодавства . Із наданих до суду додатків до постанови, а саме із фотознімка не є зрозумілим в якому місті ( населеному пункті) вона проводилась , по якій вулиці чи перехресті встановлено було інспектором правопорушення . Із змісту постанови, не зрозуміло яким приладом зафіксовано правопорушення . Якщо допускати, що приладом «Візир» , то такий прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, або що, об'єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо). Між тим, відповідно до ст. 14-1 КУпАП фіксація та заочне винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення відносно власника транспортного засобу можливе тільки тоді, коли порушення зафіксовано засобом, який працює в автоматичному режимі, тобто без участі співробітника ДАІ.
Таким чином, якщо інспектором ДАІ і було зафіксовано порушення правил дорожнього руху, то результат зйомки використовується як доказ , та як додаток до протоколу про адміністративне порушення, і в такому випадку складається протокол про адміністративне правопорушення в загальному порядку згідно з вимогами передбаченими чинним законодавством. Протокол в даному випадку не складався.
У відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006 №1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів.
Тому, при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників. Відповідно до пп..12.2, 12.3 зазначеної Інструкції, визначено виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом. При цьому , нагляд за рухом з автомобіля без спеціального пофарбування та спеціальних сигналів допускається виключно у випадках руху у потоку транспорту. А використання приватних транспортних засобів не допускається взагалі. Між тим, з фото, доданого до оскаржуваної постанови, не можна зрозуміти, як велася зйомка з якого автомобіля, який був припаркований або рухався. Це також, говорить про порушення нормативних актів МВС при фіксації порушень, та перешкоджає застосуванню її результатів для притягнення осіб до адміністративної відповідальності.
Крім того, згідно зі ст.ст.10-15 Закону України ?ро метрологію та метрологічну діяльність", на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні. Таких документів до оскаржуваної постанови не надано.
Згідно ст.71 КАС України, обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення , дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При накладенні адмінстягнення посадова особа грубо порушила вимоги статей 268, 280, 283 КУпАП та проігнорувала вимоги п.2.8-2.11 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі , за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об»єктивному дослідженні.
Згідно із п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
У задоволенні вимог до ВДАЇ у м. Кіровограді - відмовити.
На підставі вищевикладеного та керуючись ч.1 ст.122, п.1 ст. 247, 258, ст. 288, 289 , 293 КУпАП, ст. ст.10-11, 71, 86, 160-164 КАС України, суд,-
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови від 16.03.2009 року.
Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ВА №053431 від 16 березня 2009 року відносно ОСОБА_1 про накладення штрафу у сумі 255 грн., винесену інспектором ОСОБА_2 , а провадження закрити, в зв”язку із відсутністю в її діях складу адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.
У задоволенні вимог до ВДАЇ у м. Кіровограді - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження , а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України- з дня складення в повному обсязі, тобто із 22 серпня 2009 року. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя (підпис)
Згідно з оригіналом:
Суддя Кіровського районного
суду м. Кіровограда: О.В.Бершадська