27 березня 2009 р. м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Куштана Б.П.,
суддів: Кеміня М.П. та Готри Т.Ю.,
при секретарі Олійник А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Міжгірського районного суду від 15 жовтня 2008 р. за об'єднаними в одне провадження позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Міжгірська селищна рада, про усунення перешкод у праві власності на землю і позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та Міжгірської селищної ради про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку та частково недійсним рішення Міжгірської селищної ради, -
встановила:
ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом у травні 2008 р.
Просив зобов'язати відповідачку повернути йому самовільно захоплену земельну ділянку площею 0.0201га по АДРЕСА_1, в смт. Міжгір'я, та не чинити перешкоди в здійсненні права власності на неї в майбутньому.
На обґрунтування зазначав, що на підставі рішення 14 сесії 24 скликання Міжгірської селищної ради від 12.08.04 р. та державного акту на право власності на земельну ділянку від 25.04.05 р. є власником земельної ділянки площею 0.0649га по АДРЕСА_1, в смт. Міжгір'я, наданої для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Відповідачка ж постійно чинить йому перешкоди у володінні та користуванні цією земельною ділянкою, а в квітні 2007 р. та 2008 р. самовільно захопила частину ділянки площею 0.0201га, про що селищною радою були складені відповідні комісійні акти.
У червні 2008 р. з позовом до суду звернулася ОСОБА_3, яка просила визнати недійсними пункт 2.1. рішення 14 сесії 24 скликання Міжгірської селищної ради від 12.08.04 р. про передачу в приватну власність ОСОБА_1 належної їй земельної ділянки по АДРЕСА_1, площею 0.0674га для обслуговування житлового будинку та виданий ОСОБА_1. державний акт на право власності на цю земельну ділянку серії ЗК № 024303 від 25.04.05 р.
На обґрунтування зазначала, що вказана земельна ділянка належить їй на підставі договору купівлі-продажу від 09.04.1979 р., згідно з яким вона купила в ОСОБА_4. житловий будинок по АДРЕСА_1 в смт. Міжгір'я. Цей будинок розташований на земельній ділянці площею 910м кв., яка в установленому законом порядку не вилучалась у неї для надання ОСОБА_1.
Указані позови об'єднані в одне провадження.
Рішенням Міжгірського районного суду від 15.10.08 р. у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2. відмовлено. Позов ОСОБА_3 до Міжгірської селищної ради та ОСОБА_1 задоволено. Зобов'язано Міжгірську селищну раду за власні кошти виготовити ОСОБА_1. державний акт на право власності на земельну ділянку в тих межах, якими б не порушувалось право ОСОБА_3 користуватись земельною ділянкою, необхідною для обслуговування житлового будинку та надвірних споруд (сараїв), під'їзду до них тощо, по АДРЕСА_1, в смт. Міжгір'я.
Додатковим рішенням цього ж суду від 08.12.08 р. вирішено питання судових витрат.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду від 15.10.08 р. та направити справу на новий розгляд. Доводить про порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду обставинам справи.
У письмовому запереченні ОСОБА_2. просить відхилити апеляційну скаргу як безпідставну. Інші сторони письмових заперечень або пояснень на скаргу не подали. У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 підтримали апеляційну скаргу. Представник відповідачки ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_6, не визнав скарги. Сама ОСОБА_3 просить розглянути справу за її відсутності. Представник Міжгірської селищної ради не з'явився втретє.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення - скасуванню з передачею справи на новий розгляд, з таких мотивів.
Згідно з вимогами ст. 303 ч.3 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Відповідно до ст. 311 ч.1 п.5 ЦПК рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
Як видно з матеріалів справи, позовна вимога про визнання недійсним пункту 2.1. рішення 14 сесії 24 скликання Міжгірської селищної ради від 12.08.04 р. про передачу в приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0.0674га по АДРЕСА_1, в смт. Міжгір'я судом не вирішена. Відмова від неї не приймалася.
При цьому недолік не можна усунути ухваленням додаткового рішення, оскільки ця вимога не була предметом судового розгляду, хоча така перебуває у нерозривному зв'язку з іншою вимогою, щодо якої судом ухвалено рішення (про визнання недійсним державного акту на земельну ділянку).
Натомість суд першої інстанції вирішив питання про права та обов'язки Міжгірської селищної ради, вимога щодо якого сторонами не заявлялась (п.4 резолютивної частини).
Указане порушення норм процесуального права є безумовною підставою для скасування постановленого в справі рішення.
У контексті наведеного рішення підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд, у процесі якого необхідно врахувати зазначене та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 303 ч.3, 307 ч.1 п.5, 311 ч.1 п.5, ч.2, 314 ч.1 п.2, 315, 317, 319 ЦПК України,-
ухвалила:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Рішення Міжгірського районного суду від 15 жовтня 2008 р. скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Судді: