25 лютого 2009 року м. Ужгород
Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого - Куштана Б.П.,
суддів: Животова Г.О. та Кеміня М.П.,
при секретарі Боклах Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами Державного казначейства України в особі представника Васілинець Наталії Віталіївни та прокуратури Іршавського району в особі Горзов Нелі Юріївни на рішення Іршавського районного суду від 04 грудня 2008 р. за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державного казначейства України та Іршавського РВ ГУМВС України в Закарпатській області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органу досудового слідства, -
ОСОБА_1. звернувся з цим позовом до суду в травні 2005 р.
Просив стягнути за рахунок держави на його користь 50 000 грн. моральної шкоди, завданої незаконними діями Іршавського РВ ГУМВС України в Закарпатській області як органу досудового слідства.
Рішенням Іршавського районного суду від 04.12.08 р. позов ОСОБА_1. задоволено частково: стягнуто за рахунок коштів Державного бюджету України Державним казначейством України шляхом списання в безспірному порядку на користь позивача 10 000 грн. моральної шкоди з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України.
Державне казначейство України просить скасувати це рішення та ухвалити нове про відмову в позові. Доводить про порушення судом норм матеріального та процесуального права. Указує, що судом не встановлено факту незаконності дій посадових осіб Іршавського РВ ГУМВС, а визначений ним розмір відшкодування не є адекватним завданій шкоді, не випливає з обставин справи та не підтверджується належними доказами. Окрім цього, справа розглянута за відсутності представника Іршавського РВ ГУМВС України в Закарпатській області.
У апеляційній скарзі помічник прокурора Іршавського району Горзов Н.Ю. просить скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд. Указує, що суд розглянув справу по суті за відсутності представників прокуратури та Іршавського РВ ГУМВС. Доводить також про необґрунтованість рішення суду.
Письмових заперечень або пояснень на апеляційні скарги інші особи, які беруть участь у справі, не подали. У судовому засіданні представник Іршавського РВ ГУМВС Лазорко І.І. проти скарг не заперечив. Представник ОСОБА_2. просить залишити судове рішення без змін як законне та обґрунтоване, а скарги відхилити як безпідставні.
Суд першої інстанції виходив з того, що в період часу з 09.07.03 р. по 12.04.06 р. проти позивача двічі порушувалась і закривалась за відсутністю в його діях складу злочину кримінальна справа та відповідно двічі обирався щодо нього запобіжний захід у виді підписки про невиїзд. Факт незаконності дій органу досудового слідства по вказаній кримінальній справі встановлений рішенням Іршавського районного суду від 22.10.07 р., яке набрало законної сили, в цивільній справі за аналогічним позовом ОСОБА_3. (сестри позивача), а тому за правилами ст. 61 ЦПК не підлягає доказуванню. Час перебування під слідством складає 8 місяців і 16 днів (з 27.07.05 р. по 12.04.06 р.). З урахуванням цієї обставини, особи позивача та розміру мінімальної заробітної плати (460 грн.) моральну шкоду належить визначити в розмірі 10 000 грн.
Апеляційні скарги підлягають відхиленню, а рішення - залишенню без змін, з таких мотивів.
Згідно з положеннями ст. 1176 ч.1, ч.2, ч.7 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду.
Право на відшкодування такої шкоди виникає у випадках, передбачених законом, а порядок відшкодування встановлюється також законом.
Притягненим до кримінальної відповідальності визнається громадянин, стосовно якого органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури винесена постанова про притягнення як обвинуваченого (ст.ст. 131, 132 КПК України). Підписка про невиїзд як запобіжний захід може бути обрана вказаними органами та судом у порядку ст.ст. 151, 155 КПК.
Для настання відповідальності за ст.1176 ч.1 ЦК необхідно, щоб перелічені в ній дії правоохоронних органів і суду були незаконними. Шкода в цьому випадку відшкодовується за рахунок коштів державного бюджету в повному обсязі незалежно від вини службових осіб указаних органів.
Порядок відшкодування шкоди встановлений Законом «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» від 01.12.94 р. (зі змінами та доповненнями станом на 01.12.05 р.)
Згідно з вимогами ст.ст. 1, 3 цього Закону громадянинові відшкодовується також моральна шкода.
Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.
Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
Як видно з матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про незаконне притягнення ОСОБА_1. до кримінальної відповідальності та незаконне застосування до нього як запобіжного заходу підписки про невиїзд, що є підставою для відшкодування моральної шкоди.
Визначаючи розмір такої в сумі 10000 грн. суд узяв до уваги час перебування позивача під слідством ( з 27.07.05 р. по 12.04.06 р., що не заперечується), дотримався вимог Закону «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» від 01.12.94 р. та врахував роз'яснення Пленуму Верховного Суду, викладені в п.9 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.95 № 4 (з наступними змінами та доповненнями) про те, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, виходячи при цьому із засад розумності, виваженості та справедливості.
У контексті наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Твердження апелянтів про відсутність встановленого факту незаконності дій посадових (службових) осіб органу досудового слідства як визначальної умови для відшкодування моральної шкоди та недоведеність такої суперечить фактичним обставинам справи і спростовується низкою письмових доказів (а.с.4-19): зокрема, преюдиціальним рішенням Іршавського районного суду від 22.10.07 р.
Доводи щодо відсутності в судовому засіданні представника прокуратури та розгляд справи за відсутності представника Іршавського РВ ГУМВС не можуть бути за загальним процесуальним правилом взяті до уваги, оскільки представник прокуратури (яка представляла інтереси Державного казначейства України) був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, а Іршавський РВ ГУМВС (відповідач) не оскаржував рішення суду.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, -
ухвалила:
1. 1. Апеляційні скарги Державного казначейства України в особі представника Васілинець Наталії Віталіївни та прокуратури Іршавського району в особі Горзов Нелі Юріївни відхилити.
2. 2. Рішення Іршавського районного суду від 04 грудня 2008 р. залишити без змін.
3. 3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Судді: