25 березня 2009 р . м. Ужгород
Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Куштана Б.П.,
суддів: Кеміня М.П. та Готри Т.Ю.,
при секретарі Олійник А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника - адвоката ОСОБА_2, на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 27 листопада 2008 р. за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, -
встановила:
ОСОБА_1. звернулася з указаним позовом до суду в січні 2008 р.
Просила стягнути з ОСОБА_3. 556.70 грн. майнової шкоди та 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди, завданих пошкодженням транспортного засобу ГАЗ-2752, реєстраційний номер НОМЕР_1, та судові витрати на загальну суму 585.57 грн.
На обґрунтування зазначала, що 21.09.05 р. на автодорозі Київ-Чоп в смт. Ракошино Мукачівського району сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю належного їй автомобіля ГАЗ-2752, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4. та автомобіля ГАЗ-24, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням відповідача-власника.
Постановою Мукачівського міськрайонного суду від 25.10.05 р. ОСОБА_3. визнано винним у вчиненні цього ДТП і притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.2 КУпАП. За висновком судової авто-технічної експертизи від 25.09.06 р. причиною ДТП стало порушення відповідачем вимог пунктів 9.2., 9.4., 10.1. та 10.4. Правил дорожнього руху України.
Постановою Виноградівського районного суду від 25.12.06 р. ОСОБА_4. також було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Однак, постановою першого заступника Голови Верховного Суду України від 12.07.07 р. указана постанова була змінена: з неї виключено висновок суду про доведеність вини ОСОБА_4. у вчиненні інкримінованого йому правопорушення. Одночасно з цієї ж постанови випливає, що саме з вини ОСОБА_3. сталася ДТП, у якій зазнав технічних пошкоджень належний їй автомобіль.
Відповідно до звіту авто товарознавчого дослідження від 06.12.05 р. майнова шкода склала 9925 грн.
11.04.06 р. Закарпатська обласна дирекція страхування ВАТ УСК «Гарант-Авто» виплатила їй страхове відшкодування в розмірі 9368.30 грн. Різниця в сумі складає франшизу, яка підлягає стягненню з відповідача як майнова шкода.
Окрім цього, внаслідок пошкодження транспортного засобу їй завдана також моральна шкода, яку оцінює в розмірі 5000 грн.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 27.11.08 р. у задоволенні позову відмовлено.
Апелянт просить скасувати це рішення та ухвалити нове про повне задоволення позову. Доводить про неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права (ст.61 ч.4 ЦПК України). Указує, що суд не врахував постанови першого заступника Голови Верховного Суду України від 12.07.07 р. у справі про притягнення ОСОБА_4. до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Письмових заперечень або пояснень на апеляційну скаргу відповідач не подав. У судовому засіданні не визнав скарги. Просить залишити рішення без змін. Указує на відсутність своєї вини у скоєнні ДТП.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення - скасуванню з ухваленням нового по суті позовних вимог, з таких мотивів.
Суд першої інстанції виходив з недоведеності вини ОСОБА_3. у вчиненні ДТП, яка мала місце 21.09.05 р. на автодорозі Київ-Чоп в смт. Ракошино Мукачівського району за участю транспортних засобів сторін.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком через його невідповідність обставинам справи та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Факт ДТП за участю транспортних засобів сторін є доведеним і не заперечується.
Згідно з вимогами ст. 61 ч.4 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Так, чинною постановою Мукачівського міськрайонного суду від 27.10.05 р. ОСОБА_3. визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.2 КУпАП, яке за часом вчинення збігається із моментом зіткнення автомобілів під його керуванням та керуванням ОСОБА_4., тобто 21.09.05 р. о 18.50 год., та піддано адміністративному стягненню у виді попередження (а.с.9).
Постановою Виноградівського районного суду від 25.12.06 р. порушену проти ОСОБА_4. за фактом указаної ДТП адміністративну справу за ст. 124 КУпАП було закрито в зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності (а.с.13).
Однак, постановою першого заступника Голови Верховного суду України від 12.07.07 р. цю постанову змінено: виключено із неї висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_4. у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с.17).
З наведеного випливає, що ДТП сталася з вини ОСОБА_3.
За правилами ст. 1188 ч.1 п.1 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, тобто у відносинах між володільцями джерел підвищеної небезпеки застосовується принцип вини: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
При цьому, якщо страхова виплата є недостатньою для повного відшкодування шкоди, різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою також відшкодовується особою, яка завдала шкоди (ст. 1194 ЦК).
Таким чином, позовна вимога про стягнення майнової шкоди є повністю обґрунтованою.
Відповідно до ст. 1167 ч.1 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Тобто, відповідальність настає за наявності всіх основних умов: протиправної поведінки, моральної (немайнової) шкоди, причинного зв'язку та вини завдавача. Аналогічне роз'яснення з цього приводу міститься також у п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»
Згідно зі ст. 23 цього Кодексу та п.3 указаної Постанови моральна шкода може полягати в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням її майна.
Отже, відповідач як винна особа має відповідати за моральну шкоду, завдану позивачу своїми неправомірними діями, котрі знаходяться в причинному зв'язку з цією шкодою.
Разом з тим, визнаючи, що внаслідок порушення свого майнового права ОСОБА_1. зазнала певної моральної шкоди, яку не можна компенсувати лише встановленням чи визнанням самого факту порушення, колегія суддів одночасно вважає позовну суму в розмірі 5000 грн. надмірною. З урахуванням характеру цивільного правопорушення, обсягу душевних страждань позивачки (через тривалу неможливість користуватися автомобілем), вимог розумності та справедливості, моральна шкоду належить визначити в розмірі 2000 грн.
У контексті наведеного позов підлягає задоволенню частково.
Твердження відповідача про відсутність його вини у скоєнні ДТП і висновок суду про недоведеність такої суперечать обставинам справи та спростовуються як матеріалами цивільної справи так і матеріалами справ про адміністративне правопорушення.
Судові витрати (судовий збір, витрати на інформаційно-технічне забезпечення та правову допомогу) на загальну суму 585.57 грн. покласти на відповідача та присудити позивачу.
Керуючись ст.ст. 23, 1166 ч.1, 1167 ч.1, 1188 ч.1 п.1 ЦК України, 10, 60, 61 ч.4, 212, 213, 303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.3, ч.3, 313, 314 ч. 2, 316, 317, 319 ЦПК України, -
рішила:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника - адвоката ОСОБА_2, задовольнити частково.
2. Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 27 листопада 2008 р. скасувати.
3. Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
3.1. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 556 (п'ятсот п'ятдесят шість) грн. 70 коп. майнової шкоди, 2000 (дві тисячі) грн. у відшкодування моральної шкоди та судові витрати - 585 (п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 57 коп.
4. Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Судді: