27 лютого 2009 року м. Ужгород
Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого - Куштана Б.П.,
суддів: Кеміня М.П. та Готри Т.Ю.,
при секретарі Боклах Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відділу Державної виконавчої служби Іршавського районного управління юстиції на ухвалу Іршавського районного суду від 23 грудня 2008 р. за скаргою ОСОБА_1на постанову державної виконавчої служби, -
У грудні 2007 р. ОСОБА_1. звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Бобіти Т.В. від 29.05.07 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с.21).
Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 12.06.08 р. ОСОБА_1. поновлено строк звернення до суду зі скаргою.
Ухвалою Іршавського районного суду від 23.12.08 р. скаргу задоволено.
Апелянт просить скасувати цю ухвалу та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції. Доводить про порушення судом норм матеріального та процесуального права. Указує на правомірність винесення постанови.
У письмовому запереченні ОСОБА_1. вважає скаргу безпідставною. Просить залишити ухвалу без змін.
Суд першої інстанції виходив з того, що скаржник є власником двох банківських вкладів (в Ощадбанку), через що звернення стягнення на майно (будинок АДРЕСА_1) боржника є необґрунтованим.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала - скасуванню з постановленням нової про відмову в задоволенні скарги, з таких мотивів.
Згідно з положеннями ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.
У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення.
Як видно з матеріалів справи, чинною постановою судді Іршавського районного суду від 13.08.02 р. з ОСОБА_1. стягнуто на користь ОСОБА_2. аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ј частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 30.07.02 р. і до її повноліття, але не менше половини неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (а.с.6).
21.08.02 р. за заявою стягувача відкрито виконавче провадження (а.с.89).
Станом на 29.05.07 р. заборгованість по аліментах склала 4671 грн., яка дотепер не погашена.
Через відсутність у боржника грошових коштів, інших цінностей, земельних ділянок, транспортних засобів та іншого рухомого майна постановою державного виконавця від 29.07.07 р. накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1. за адресою: АДРЕСА_1, та заборонено здійснювати відчуження цього майна.
Висновок суду першої інстанції (про наявність у боржника двох банківських вкладів у Ощадбанку) жодними доказами не підтверджений. Натомість спростовується довідкою Іршавського відділення № 7297 - філії відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», згідно з якою сума коштів на відкритому рахунку ОСОБА_1. складає 0.01 грн.
Доводи скаржника про незаконність постанови ґрунтуються на неправильному розумінні відповідних норм Закону «Про виконавче провадження».
Так, звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника. До того ж боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем.
У контексті наведеного колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова прийнята відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця і права заявника не було порушено.
Керуючись ст.ст. 307 ч.2 п.2, 312 ч.1 п.2, 313, 314 ч.1 п.6, 315, 317, 319 ЦПК України, -
1. 1. Апеляційну скаргу відділу Державної виконавчої служби Іршавського районного управління юстиції задовольнити частково.
2. 2. Ухвалу Іршавського районного суду від 23 грудня 2008 р. скасувати.
3. 3. Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні скарги ОСОБА_1відмовити.
4. 4. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Судді: