06 травня 2009 р. м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Куштана Б.П.,
суддів: Кеміня М.П. та Готри Т.Ю.,
при секретарі Коновчук Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Тячівського районного суду від 07 листопада 2007 р. за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Нересницької сільської ради Тячівського району, третя особа - Тячівське державне підприємство технічної інвентаризації, про скасування рішень органу місцевого самоврядування та свідоцтва про право приватної власності на нерухоме майно, -
встановила:
ОСОБА_3. звернувся до суду з указаним позовом в серпні 2007 р.
Просив скасувати рішення Нересницької сільської ради Тячівського району № 12 від 02.03.01 р. «Про оформлення права власності на нерухоме майно», рішення № 14 від 02.03.01 р. «Про відкриття дворогосподарства» та свідоцтвоНОМЕР_1. про право приватної власності на жилий будинокАДРЕСА_1.
На обґрунтування зазначав, що вказаний будинок належить йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері - ОСОБА_4.
Про оформлення права власності на цей будинок відповідачкою ОСОБА_2. йому стало відомо лише наприкінці 2006 р.
Рішенням Тячівського районного суду від 07.11.07 р. позов задоволено: скасовано рішення № 12 виконкому Нересницької сільської ради від 02.03.01 р. про оформлення права власності на будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_2.; скасовано рішення № 14 виконкому Нересницької сільської ради від 02.03.01 р. про відкриття дворогосподарства АДРЕСА_1 за ОСОБА_2.; скасовано свідоцтво про право приватної власності на нерухоме майно заНОМЕР_1. на житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2, яке видане на підставі рішення № 12 виконкому Нересницької сільської ради від 02.03.01 р.
Апелянт просить скасувати це рішення та ухвалити нове про відмову в позові. Доводить про невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального (ст. 393 ЦК) та процесуального права (ст. 61 ч.3 ЦПК). Указує, що належний ОСОБА_2. жилий будинок НОМЕР_1 та належний позивачу будинок АДРЕСА_2 є різними будинками. При цьому посилається на чинну ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 01.03.07 р. у справі за позовом ОСОБА_2. до ОСОБА_5, Тячівської державної нотаріальної контори та Нересницької сільської ради про визнання заповіту і свідоцтва про право на спадщину недійсними, згідно з мотивацією якої ОСОБА_6 є власником будинку НОМЕР_1, на який заповіт не складався і свідоцтво не видавалося.
Письмових заперечень або пояснень на скаргу не подано. У судовому засіданні представники позивача ОСОБА_7. та ОСОБА_8. апеляційної скарги не визнали. Просять залишити рішення без змін як законне та обґрунтоване. Тячівське РПТІ подало заяву про розгляд справи за відсутності їхнього представника.
Суд першої інстанції виходив з того, що позаяк ОСОБА_3. набув право власності на будинок АДРЕСА_1 відповідно до права на спадщину за заповітом і саме він є єдиним та законним власником указаного будинку, то за правилами ст. 393 ЦК України оспорені рішення виконкому та свідоцтво про право приватної власності на цей будинок стосовно ОСОБА_2. підлягають скасуванню як незаконні.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення - залишенню без змін, з таких мотивів.
Згідно з вимогами ст.ст. 21, 393 ЦК правовий акт органу державної влади, органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові та порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним і скасовується.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_3. є власником жилого будинку з надвірними спорудамиАДРЕСА_2 Тячівського району на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28.11.1979 р., які є дійсними (а.с.11, 30, 33).
ОСОБА_2. є власником жилого будинку АДРЕСА_1 Тячівського району відповідно до свідоцтва про право приватної власності на нерухоме майноНОМЕР_1., виданого на підставі рішення виконкому Нересницької сільської ради № 12 від 02.03.01 р. (а.с.6-8, 13-14), які разом з рішенням виконкому № 14 від 02.03.01 р. (про відкриття дворогосподарства НОМЕР_1) оспорені ОСОБА_3.
Згідно з висновком проведеної під час апеляційного розгляду справи судової будівельно-технічної експертизи від 04.03.09 р. жилий будинок АДРЕСА_2 є одним і тим же самим жилим будинком. Указаний висновок підтверджується також письмовими доказами: довідкою № 164 від 16.12.05 р. і листом № 02-25/314 від 17.10.07 р. Нересницької сільської ради (а.с.6, 31).
Таким чином, оспорені рішення виконкому та відповідне свідоцтво суперечать законові про право власності й водночас порушують право ОСОБА_3. як власника вказаного будинку за спадком, через що є незаконними і підлягають скасуванню.
З огляду на цей висновок доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального права (ст. 393 ЦК) є безпідставними. Доводи апелянта щодо порушення ст. 61 ч.3 ЦПК з посиланням на ухвалу апеляційного суду від 01.03.07 р. базуються на неправильному (розширеному) розумінні цієї процесуальної норми, оскільки за змістом такої преюдиційне значення можуть мати лише ті факти, з приводу наявності або відсутності яких виник спір і які зазначені в резолютивній частині рішення. Не мають преюдиційного значення мотиви судового рішення та правова кваліфікація спору. Апелянт же посилається саме на мотивацію вказаної ухвали. Решта доводів (про невідповідність висновків суду обставинам справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи) мають суто декларативний характер, тобто є необґрунтованими.
У контексті наведеного колегія суддів визнала, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303 ч.1, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, -
ухвалила:
1. 1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 відхилити.
2. 2. Рішення Тячівського районного суду від 07 листопада 2007 р. залишити без змін.
3. 3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Судді: