03 червня 2009 року м. Ужгород
Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Куштана Б.П.,
суддів: Кеміня М.П. та Готри Т.Ю.,
при секретарі - Олійник А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хустського районного суду від 04 грудня 2008 р. за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, -
рішенням Хустського районного суду від 04 грудня 2008 р. (з урахуванням ухвали суду від 09.04.09 р. про виправлення описки в даті ухвалення рішення) позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 8026.66 грн. матеріальної та 1000 грн. моральної шкоди, а також 685.97 грн. судових витрат.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати це рішення та ухвалити нове про відмову в позові. Доводить про порушення судом норм матеріального та процесуального права. Указує на неналежну оцінку доказів.
Письмових заперечень або пояснень на скаргу позивач не подав, у судовому засіданні не визнав скарги. Просить залишити рішення без змін.
Суд першої інстанції виходив з доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ДТП, яка мала місце 02.08.08 р. близько 13.30 год. на 60-му кілометрі автодороги Мукачеве - Рогатин за участю транспортних засобів сторін.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення - залишенню без змін, з таких мотивів.
Факт ДТП за участю транспортних засобів сторін є доведеним і не заперечується.
При цьому ОСОБА_1. керував власним автомобілем ВАЗ-2107, реєстраційний номер НОМЕР_1, а ОСОБА_2. - власним автомобілем ВАЗ-2103, реєстраційний номер НОМЕР_2.
Згідно з вимогами ст. 61 ч.4 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Так, постановою судді Хустського районного суду від 24.09.08 р., яка набрала законної сили, ОСОБА_1, визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, яке за часом вчинення збігається із моментом зіткнення автомобілів під його керуванням та керуванням ОСОБА_2, тобто 02.08.08 р. близько 13.30 год., та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 68 грн.
ОСОБА_2. до адміністративної відповідальності не притягався.
З наведеного випливає, що вказана ДТП сталася з вини ОСОБА_1
Відповідно до ст. 1188 ч.1 п.1 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, тобто у відносинах між володільцями джерел підвищеної небезпеки застосовується принцип вини: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
За правилами ст. 1192 ЦК розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Справа № 22ц-182/09 Номер рядка статистичного звіту: 46
Головуючий у першій інстанції: Довжанин М.М.
Доповідач: Куштан Б.П.
Як видно з висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 179/08 від 22.08.08 р. вартість матеріального збитку (з технічної точки зору), заподіяного власнику автомобіля ВАЗ-2103, реєстраційний номер НОМЕР_2, на момент проведення дослідження дорівнює дійсній (ринковій) вартості досліджуваного автомобіля до ДТП і складає 8026.66 грн. (а.с.13-29).
Таким чином, позовна вимога про стягнення майнової шкоди є повністю обґрунтованою.
Згідно з положеннями ст. 1167 ч.1 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Тобто, відповідальність настає за наявності всіх основних умов: протиправної поведінки, моральної (немайнової) шкоди, причинного зв'язку та вини завдавача. Аналогічне роз'яснення з цього приводу міститься також у п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» .
Згідно зі ст. 23 цього Кодексу та п.3 указаної Постанови моральна шкода може полягати в душевних і фізичних стражданнях, яких особа зазнала через ушкодженням здоров'я, знищення або пошкодженням її майна.
Отже, відповідач як винна особа має відповідати також за моральну шкоду, завдану позивачу своїми неправомірними діями, котрі знаходяться в причинному зв'язку з цією шкодою.
Розмір моральної шкоди (1000 грн.) визначений судом першої інстанції відповідно до законодавства, тобто з урахуванням характеру цивільного правопорушення, обсягу душевних і фізичних страждань позивача (через ушкодження здоров'я та пошкодження автомобіля), вимог розумності та справедливості.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними, оскільки твердження відповідача про відсутність його та наявність вини позивача у скоєнні ДТП суперечать обставинам справи та спростовуються як матеріалами цивільної справи так і матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
У контексті наведеного колегія суддів визнала, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303 ч.1, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
2. Рішення Хустського районного суду від 04 грудня 2008 р. залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Судді :