„19” березня 2009р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Соколовського В.М.,
суддів: Бойчука І.В., Матківського Р.Й.,
при секретарі Семків З.П.,
з участю: апелянта ОСОБА_1.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на дитину, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Калуського міськрайонного суду від 29 грудня 2008 року,-
Рішенням Калуського міськрайонного суду від 29 грудня 2008 року позов ОСОБА_2 про стягнення з відповідача додаткових витрат на дитину в сумі 23000 грн. задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 додаткові витрати по оплаті за навчання дочки ОСОБА_3 в Івано-Франківському державному медичному університеті за половину навчального 2008-2009 року - 4600 грн. В решті позову відмовлено. Стягнуто з відповідача на користь позивачки 16 грн. судових витрат, а в дохід держави 42 грн. 50 коп. державного мита.
На дане рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, вказуючи на його незаконність через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення норм матеріального права. Вважає, що суд при постановленні рішення не врахував, що його заробіток є недостатнім, щоб погашати додаткові витрати на навчання дочки. Окрім того, за рішенням суду з нього на утримання дітей вже стягуються аліменти в розмірі 1/3 частки від заробітку. Також судом не враховано, що на його утриманні знаходиться старенька мама, 1941 року народження, яка з ним проживає і на лікування якої він затрачає значні кошти. Рахує, що суд безпідставно стягнув з нього додаткові витрати на ________________________________________________________________________________
Справа № 22-ц-294/2009р. Головуючий у 1 інстанції Гавриленко В.Г.
Категорія 46 Суддя-доповідач Соколовський В.М.
навчання дочки, оскільки, в справі немає жодних доказів про те, що дочка продовжить навчання і в другому семестрі, а її здібності пов»язані саме з фармацією. Не вирішив суд і питання, в якій мірі кожен з батьків зобов»язаний приймати участь у витратах на дитину, враховуючи матеріальне та сімейне положення кожної із сторін. Не звернув уваги суд і на те, що позивачка може пред»явити позов про стягнення коштів на дитину, яка навчається, лише після досягнення дитиною повноліття, що передбачено ст.193 Сімейного кодексу України. За наведених підстав просив скасувати оскаржуване рішення і ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Апелянт ОСОБА_1. підтримав вимоги апеляційної скарги з вище наведених мотивів та просив її задовольнити.
Позивачка ОСОБА_2. в судове засідання не прибула, хоча належно повідомлена про розгляд справи.
Вислухавши доповідача, пояснення апелянта, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, який було розірвано 24.12.2007 року, і від даного шлюбу в сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_3, яка залишилась проживати з позивачкою ( а.с. 6, 7 ).
На утримання дітей-дочок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по рішенню суду ОСОБА_1. сплачує аліменти в розмірі 1/3 частини його доходів (а.с. 14).
Дочка ОСОБА_3. навчається на 1-ому курсі фармацевтичного факультету Івано-Франківського державного медичного університету на контрактній (денній) формі навчання (а.с. 5).
Згідно договору № 464 від 15.08.2008 року (а.с. 4), вартість освітньої послуги становить 46000 грн., з яких ОСОБА_3. оплатила за 1-ий семестр навчання 4600 грн. (а.с. 18).
Ті обставини, що відповідач ОСОБА_1. має постійну роботу та сталий заробіток, підтверджується відповідними довідками, виданими ТзОВ «Карпатнафтохім» (а.с. 15, 16, 17).
Статтею 185 СК України визначено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов»язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Враховуючи наведені вище обставини, а також матеріальне становище відповідача, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову частково, правильно стягнувши з відповідача додаткові витрати по оплаті за половину навчального 2008-2009 року на навчання дочки ОСОБА_3 в медичному університеті в розмірі 4600 грн. В решті позову суд правильно відмовив, оскільки, вірно вважав, що вимоги по оплаті половини витрат за 5-ть років навчання дочки є передчасними, а після закінчення 1-ого курсу навчання дочки позивачка буде мати право звернутись із позовом до відповідача при понесенні додаткових витрат на навчання дитини.
З таким висновком суду погоджується і колегія суддів, яка вважає твердження апелянта про те, що судом при постановленні рішення не враховано всіх обставин по справі, не взято до уваги його матеріального становища, що на його утриманні знаходиться мати-пенсіонерка, яка хворіє, а відповідно до ст.193 СК України позивачка може пред»явити такий позов лише після досягнення дитиною повноліття, - є безпідставними і не можуть братися до уваги колегією суддів, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, відповідач спроможний надавати утримання дочці в сумі, визначеній у судовому рішенні.
Судом першої інстанції повно та всебічно досліджено обставини справи і дано їм вірну юридичну оцінку з дотриманням норм як матеріального, так і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують законності та обґрунтованості постановленого судом рішення, підстав для скасування якого колегія cуддів не вбачає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317, 218 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Калуського міськрайонного суду від 29 грудня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий-суддя В.М. Соколовський
Судді: І.В. Бойчук
Р.Й. Матківський