17 березня 2009 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
Головуючого Девляшевського В.А.,
суддів: Горблянського Я.Д., Меленко О.Є.
секретаря Юрків І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Косівського районного суду від 17 грудня 2008 з участю апелянта - ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яка приєдналась до апеляційної скарги;відповідача - ОСОБА_3; позивачів - ОСОБА_4. та ОСОБА_5; представників ОСОБА_4. - ОСОБА_6. та ОСОБА_7., ,-
Рішенням Косівського районного суду від 17 грудня 2008 року позов ОСОБА_4., ОСОБА_5 задоволено частково: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зобов"язано знести огорожу, викорчувати або зрізати плодові дерева на заїздній дорозі до будинків АДРЕСА_1 та не чинити перешкод в користуванні дорогою. У вимозі щодо зобов"язання відповідачів забрати з заїзду непридатну для експлуатації легкову автомашину відмовлено за безпідставністю.
В зустрічному позові ОСОБА_1 до Кутської селищної ради, ОСОБА_4. про визнання недійсним рішення названої ради від 27 квітня 2007 року та визнання права власності на присадибну земельну ділянку відмовлено.
Суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що проїзд до будинків АДРЕСА_1 виділено у законному порядку. Відповідачі ж, встановивши огорожу та насадивши дерева, перешкоджають у користуванні цим заїздом ОСОБА_4. та ОСОБА_5. Зустрічний позов суд вважав безпідставним по тій причині, що після прийняття Кутською селищною радою рішення від 29 грудня 1993 року про приватизацію земельної ділянки по АДРЕСА_1 ОСОБА_8 не зверталась у відповідні уповноважені установи для реалізації права на отримання ділянки у приватну власність.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, яка оскаржує рішення тільки в частині задоволення основного позову, посилається на те, що висновки суду першої інстанції суперечать дійсним обставинам справи. Апелянт зазначає, що подвір"ям двохквартирного будинку АДРЕСА_1 спільно користуються також власники квартири №1: ОСОБА_9. та ОСОБА_2, які не були притягнуті до участі в справі. ОСОБА_1 вважає це істотним порушенням вимог процесуального права. Крім того, скаржник зазначає, що висновок експерта викликає сумнів, оскільки в планах будинковолодінь АДРЕСА_1 не існує жодної вказівки на існування спірного заїзду. Однак, суд не зреагував на її заяву та не призначив повторну технічну експертизу, не дав оцінку наданим нею письмовим доказам. У зв"язку із викладеним ОСОБА_1 просить оскаржене рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд. До апеляційної скарги ОСОБА_1 приєдналась ОСОБА_2
Селищний голова с. Кути в засідання Апеляційного суду не з"явився, надіславши заяву про розгляд справи у відсутності представника Кутської селищної ради. Така заява підлягає до задоволення, оскільки не суперечить вимогам процесуального закону.
В засіданні Апеляційного суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримали апеляційну скаргу з наведених підстав.
ОСОБА_4, його представники та ОСОБА_5 доводи апеляційної скарги заперечили, вважаючи, що висновки суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог є правильними, оскільки відповідають встановленим обставинам справи.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та представників позивачів, пояснення ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскарженого рішення в межах доводів апелянта, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Твердження ОСОБА_1 про те, що суд, не притягнувши до участі в справі власника квартириАДРЕСА_1 ОСОБА_2, яка була допитана по даній справі в якості свідка, допустив істотне порушення вимог процесуального права, не може бути прийнятим до уваги. Адже, судом встановлено, що тільки власники кв.№2 названого будинку заперечували право позивачів на користування спірним заїздом, та саме вони не давали позивачам можливості розчистити цей заїзд від перешкод. Тому суд першої інстанції, дійшовши до обґрунтованого висновку про існування заїзду між будинками АДРЕСА_1 смт. Кути згідно генерального плану цього населеного пункту та рішення Кутської селищної ради від 27.04.2007 року (а.с.8;43-44), правильно зобов"язав відповідачів усунути перешкоди: зрізати дерева та знести огорожу. На думку колегії суддів, цим рішенням не було вирішено питання про права та обов"язки ОСОБА_2. Адже, на неї судом не покладено ніякого обов"язку. Також не порушено її прав землекористувача, оскільки спірний заїзд згідно висновку експерта (а.с.93- 96) та інших матеріалів справи не входить у площу прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 смт. Кути. Паркан, який перегороджує спірний заїзд, встановлено самовільно, і він не входить у склад будинковолодіння ОСОБА_2. Тому судовим рішенням право власності ОСОБА_2 не порушено.
Приймаючи до уваги наведене вище, колегія суддів вважає, що оскаржене рішення постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального право. Висновки суду доводами апелянта не спростовуються. Тому підстав для скасування оскарженого рішення немає.
Справа № 22-ц-353/2009 р. Головуючий у 1 інстанції - М.І.Крилюк
Категорія 45 Доповідач - В.А.Девляшевський
Керуючись ст..ст.218;307;308;317;319;324;325 ЦПК України,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Косівського районного суду від 17 грудня 2008 року по даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців.
Головуючий В.А. Девляшевський
Судді: Я.Д Горблянський
О.Є.Меленко
Згідно з оригіналом
Суддя В.А. Девляшевський