„28” квітня 2009р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Соколовського В.М.,
суддів: Девляшевського В.А., Проскурніцького П.І.,
при секретарі Юрків І.П.,
з участю: апелянта ОСОБА_1, позивачки ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що належить на праві спільної сумісної власності подружжя,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду від 12 лютого 2009 року,-
Рішенням Долинського районного суду від 12 лютого 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено та поділено між сторонами будинковолодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 в м. Долина. Виділено в натурі ОСОБА_2 такі приміщення та господарські споруди: квартиру № 2 - перший поверх: коридор 1-10, площею 5,5 кв.м.; кухню 1-3, площею 16,7 кв.м.; кімнату 1-4, площею 23,0 кв.м.; кімнату 1-5, площею 13,57 кв.м.; підвал, площею 9,08 кв.м.; гараж «Г»; літню кухню «Г*»; стайню «Б».
Справа № 22-ц-468/2009р. Головуючий у 1 інстанції Тураш В.А.
Категорія 5 Суддя-доповідач Соколовський В.М.
ОСОБА_1 виділено в натурі такі приміщення та господарські споруди: квартиру № 1 - перший поверх: тамбур 1-1, площею 4,73 кв.м.; кухню 1-2, площею 8,74 кв.м.; кімнату 1-6, площею 17,62 кв.м.; сходову клітину 1-7, площею 3,3 кв.м.; мезонін: приміщення 1-8, площею 37,87 кв.м.; приміщення 1-9, площею 8,55 кв.м.; стодолу «Д».
У спільному користуванні сторін залишено: огорожу, вартістю 4432 грн. 70 коп.; ворота, вартістю 2234 грн. 50 коп.; вбиральню, вартістю 417 грн. 20 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 299 грн. 70 коп. грошової компенсації у відхиленні від ідеальних часток в будинковолодінні.
На користь держави стягнуто: з ОСОБА_1 1554 грн. 54 коп. державного мита; з ОСОБА_2 1649 грн. державного мита.
На дане рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, зазначаючи, що суд при постановленні рішення неповно з»ясував обставини, які мають значення для справи, висновки суду неповністю відповідають обставинам справи, а також судом неправильно застосовано норми матеріального та процесуального закону в частині передачі у власність ОСОБА_2 підвалу і гаражу, тому в цій частині рішення підлягає скасуванню. Щодо вирішення судом інших спірних питань, - претензій не має. Зокрема, судом не враховано, що підвал знаходиться в тій частині приміщень будинку, які виділені йому, а позивачка при такому судовому розподілі не має до підвалу доступу. Також він претендував на гараж, поскільки, за попередньою домовленістю позивачка не заперечувала про розподіл йому гаражу, проте, суд вирішив по іншому та виділив гараж позивачці. Тому, за таких обставин, вважає рішення незаконним в цій частині, яке просить скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким виділити йому у власність підвал, площею 9,08 кв.м., вартістю 11152 грн. та гараж під літерою «Г», вартістю 25112 грн. 40 коп., а стодолу під літерою «Д», вартістю 6419 грн. 90 коп., виділити у власність позивачці ОСОБА_2, стягнувши з нього на її користь 18692 грн. 50 коп. грошової компенсації.
В судовому засіданні апелянт ОСОБА_1. підтримав вимоги апеляційної скарги з вище наведених мотивів та просив її задовольнити в повному об»ємі.
Позивачка ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги не визнала, вважає її безпідставною, яку слід відхилити, а рішення, як законне та обґрунтоване, - залишити в силі.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 одружились 16 січня 1971 року (а.с. 9). Прізвище дружини після одруження - ОСОБА_2. В 2001 році шлюб між сторонами розірвано, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу зроблено запис за № 131 від 17 липня 2001 року (а.с. 10).
За час шлюбу сторони і мати позивачки - ОСОБА_3. купили, відповідно, 3/4 частин та 1/4 частину жилого будинку з господарськими та побутовими будівлями в м. Долина поАДРЕСА_1, що розташований на земельній ділянці розміром 600,00 кв.м. (договір купівлі-продажу від 23.11.1985 року, а.с. 5-6).
Згідно договору дарування від 23.10.1990 року (а.с. 7-8), ОСОБА_3. подарувала, а позивачка ОСОБА_2 прийняла у дар 1/4 частину жилого будинку з відповідною частиною господарських будівель, що знаходиться в м. Долина поАДРЕСА_1та розташований на земельній ділянці площею 600,00 кв.м.
За таких обставин, суд першої інстанції, у відповідності до норм ст.ст.57, 60, 70, 71 Сімейного кодексу України, прийшов до обґрунтованого висновку, що 3/4 частки спірного будинковолодіння і господарських споруд належить сторонам в рівних долях на праві спільної сумісної власності як колишньому подружжю, а 1/4 частка вказаного майна належить на праві приватної власності позивачці ОСОБА_2 При цьому, суд вірно поділив житловий будинок з господарськими спорудами між сторонами в натурі, враховуючи їхні інтереси, згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2496/2498 від 01.12.2008 року (а.с. 44-64), виділивши позивачці ОСОБА_2 5/8 частки спірного будинковолодіння, а саме: квартиру № 2 - перший поверх: коридор 1-10, площею 5,5 кв.м.; кухню 1-3, площею 16,7 кв.м.; кімнату 1-4, площею 23,0 кв.м.; кімнату 1-5, площею 13,57 кв.м.; підвал, площею 9,08 кв.м.; гараж «Г»; літню кухню «Г*»; стайню «Б» та стягнувши на її користь з відповідача 299 грн. 70 коп. грошової компенсації за відхилення від ідеальних часток у будинковолодінні. Відповідачу ОСОБА_1 суд правильно виділив 3/8 частки зазначеного будинковолодіння, а саме: квартиру № 1 - перший поверх: тамбур 1-1, площею 4,73 кв.м.; кухню 1-2, площею 8,74 кв.м.; кімнату 1-6, площею 17,62 кв.м.; сходову клітину 1-7, площею 3,3 кв.м.; мезонін: приміщення 1-8, площею 37,87 кв.м.; приміщення 1-9, площею 8,55 кв.м.; стодолу «Д». Огорожу, ворота, вбиральню суд обґрунтовано залишив у спільному користуванні сторін. З даними висновками погоджується і колегія суддів.
Твердження апелянта про те, що судом не враховано всіх обставин по справі, а дослідженим обставинам дано невірну оцінку, поскільки, підвал та гараж повинні належати йому, колегія суддів вважає безпідставними, які не можуть бути взяті до уваги. Так, позивачка ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційної інстанції спростувала ту обставину, що з відповідачем була домовленість про розподіл гаражу, а доступ до виділеного їй підвалу вона має із двору, звідки планує зробити вхід.
За таких обставин, колегія cуддів вважає, що рішення судом першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його законності та обґрунтованості, підстав для скасування якого не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317, 218 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Долинського районного суду від 12 лютого 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий-суддя В.М. Соколовський
Судді: В.А. Девляшевський
П.І. Проскурніцький
Згідно з оригіналом
Суддя В.М. Соколовський