„30” січня 2009р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Соколовського В.М.,
суддів: Матківського Р.Й., Шишка А.І.,
при секретарі Довжинській Н.Б.,
з участю апелянта ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Коломийської районної ради, ТзОВ «Коломийський райсількомунгосп» про внесення запису в трудову книжку про звільнення з роботи та стягнення заробітної плати, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 31 жовтня 2008 року,-
ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до Коломийської районної ради, ТзОВ «Коломийський райсількомунгосп» про внесення запису в трудову книжку про звільнення з роботи та стягнення втраченого середньомісячного заробітку. В судовому засіданні позовні вимоги уточнив і просив зобов»язати відповідачів внести запис в трудову книжку про його звільнення з комунального підприємства «Супутник» у зв»язку з ліквідацією підприємства з 31.12.2006 року. Також просив стягнути з відповідачів з 01.01.2002 року по 31.12.2006 року по ст.113 КЗпП України за простій 22 993 грн. 20 коп., а з 01.01.2007 року по 31.10.2008 року по ст.235 КЗпП України за затримку розрахунку при звільненні і оформлення трудової книжки 14 033 грн. 14 коп., з розрахунку 637 грн. 82 коп. за кожний місяць.
Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 31 жовтня 2008 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов»язано Коломийську районну раду внести запис в трудову книжку ОСОБА_1 про його звільнення з комунального підприємства «Супутник» на підставі п.1 ст.40 КЗпП України в зв»язку з ліквідацією підприємства з 25 травня 2005 року. Стягнуто з Коломийської районної ради на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 68 грн. 75 коп., а на користь держави 8 грн. 50 коп. державного мита і 7 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. В стягненні з відповідачів 22 993 грн. 20 коп. за час простою та 14 033 грн. 14 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні і оформлення трудової книжки ОСОБА_1 відмовлено.
Справа № 22-ц-82/2009р. Головуючий у 1 інстанції Димашок В.П.
Категорія 53 Суддя-доповідач Соколовський В.М.
На дане рішення ОСОБА_1. подав апеляційну скаргу, вказуючи на неправильне застосування судом норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи. Вимоги скарги мотивує тим, що з 1998 року державне підприємство «Супутник» не працювало, не було керівника. А 15 січня 2007 року він довідався в архіві, що його прізвище відсутнє у списку працівників підприємства, яке, вважає, у 2003 році незаконно було переведене у комунальну власність та, згодом, ліквідоване. Про ліквідацію підприємства його ніхто не повідомляв. Тому вважає висновок суду про те, що Коломийська районна рада та ТзОВ «Райсількомунгосп» не є правонаступниками ліквідованого підприємства «Супутник», являється безпідставним та суперечить вимогам ст.ст.14, 15, 16 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». Сама ж ліквідація не була проведена в терміни, визначені законодавством, тобто 03 грудня 2003 року, коли комунальна власність повинна була передаватися у приватну, а посилання відповідача на дату 29 жовтня 2004 року суперечить закону, бо на цей час 10 місяців підприємство знаходилось у приватній власності. Також рахує необґрунтованим висновок суду про те, що він не був звільнений з підприємства по своїй вині, бо трудова книжка знаходилась у нього, оскільки, свідок ОСОБА_3, колишній директор державного підприємства «Супутник», підтвердив, що із-за крадіжок адміністрація підприємства роздала під розписку трудові книжки працівникам, в тому числі і йому. Відповідач від ТзОВ «Райсількомунгосп» не заперечив, що трудові книжки працівників ДП «Супутник» знаходились у них на руках і не були вилучені у працівників. Безпідставним є і висновок суду про його вину у відсутності запису в трудовій книжці про його звільнення, поскільки, наказу про звільнення не має і він по даний час з таким наказом не ознайомлений. Про те, що наказу на його звільнення не було і не має, ствердив і відповідач від ТзОВ «Райсількомунгосп». За таких обставин, він не може бути працевлаштований, бо відсутній запис про його звільнення в трудовій книжці. Суд погодився, що його не звільнено, але, всупереч ст.117 КЗпП України, безпідставно заробітну плату не стягнув.
З цих підстав просив скасувати оскаржуване рішення та постановити нове рішення про задоволення його позову в повному об»ємі, стягнувши заробітну плату на день ознайомлення з наказом про звільнення.
В судовому засіданні апелянт та його представник підтримали вимоги скарги з вище наведених мотивів та просили її задовольнити в повному об”ємі.
Інші сторони в судове засідання не прибули, хоча належно були повідомлені про розгляд справи.
Вислухавши доповідача, пояснення апелянта та його представника, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач ОСОБА_1. працював у малому державному підприємстві «Супутник» на посаді директора, а згодом на посаді інженера. В порушення вимог трудового законодавства трудова книжка зберігалася в нього на руках.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року № 894-р державне підприємство «Супутник» передано з державної власності у спільну власність територіальних громад Коломийського району і з цього часу підприємство перестало функціонувати.
Розпорядженням Коломийської районної державної адміністрації від 02.11.2000 року майно малого державного підприємства «Супутник» передано в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Коломийський райсількомунгосп», а 10.06.2003 року проведено перереєстрацію в комунальне підприємство «Супутник» і видано свідоцтво про державну реєстрацію.
02.12.2003 року Коломийська районна рада продала товариству з обмеженою відповідальністю «Коломийський райсількомунгосп» нежитлові приміщення КП «Супутник».
Державна реєстрація припинення юридичної особи КП «Супутник» проведена 25.05.2005 року за № 11101110002000134 і це підприємство знято з обліку в управлінні Пенсійного фонду, Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві, Фонду соцстрахування з тимчасової втрати працездатності, Центру зайнятості.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що саме з дати 25.05.2005 року слід вважати позивача звільненим з роботи з підстав п.1 ст.40 КЗпП України у зв»язку з ліквідацією підприємства.
Що стосується виплати заробітної плати за простій та за затримку в видачі трудової книжки, то в цій частині суд обґрунтовано відмовив позивачу в задоволенні таких вимог.
Після передачі КП «Супутник» в оренду ТзОВ «Коломийський райсількомунгосп» всі працівники 05.11.2000 року подали письмові заяви і з ними були укладені трудові договори. Позивач такої заяви не подавав, трудову книжку не передав, тому з ним не було укладено трудового договору.
Отже, вини підприємства у затримці трудової книжки та проведенні розрахунку з позивачем немає. Позивач визнає, що на роботу з 1999 року він не виходив. Згідно ліквідаційного акту по КП «Супутник» від 29.10.2004 року підприємство не здійснювало діяльності і не виготовлялася печатка, кредиторів і дебіторів не було, угод по найму робочої сили не укладалося, заборгованості по заробітній платі немає.
Твердження апелянта і його представника про те, що суд дав невірну оцінку дослідженим обставинам справи, чим порушив норми матеріального права, є безпідставними, оскільки, заперечуються матеріалами справи, тому такі твердження колегія суддів не може взяти до уваги.
Судом першої інстанції повно та всебічно досліджено обставини справи і дано їм вірну юридичну оцінку на підставі чинного законодавства, а доводи апеляційної скарги не спростовують законності та обгрунтованості постановленого судом рішення, підстав для скасування якого колегія cуддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317, 218 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Коломийського міськрайонного суду від 31 жовтня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий-суддя В.М. Соколовський
Судді: Р.Й. Матківський
А.І. Шишко