«02» липня 2009 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
Головуючого-судді Соколовського В.М.,
суддів: Пнівчук О.В., Беркій О.Ю.,
секретаря Пожар Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», в особі Косівського відділення даного Банку, до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за отриманим кредитом,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Косівського районного суду від 28 квітня 2009 року,-
Рішенням Косівського районного суду від 28 квітня 2009 року позов ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено. Стягнуто з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь позивача - ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» 4693 грн. 84 коп. заборгованості за кредитним договором № 014/0018/82/50651 від 11 травня 2006 року про надання споживчого кредиту, а також 76 грн. 94 коп. судових витрат.
На дане рішення ОСОБА_1. подав апеляційну скаргу, вказуючи на його незаконність через порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, вважає, що суд порушив вимоги ст.ст.553-558 ЦК України, оскільки, не врахував, що за договором поруки та умовами кредитного договору не передбачено дострокове звернення
Справа 22-ц-986 /09 р. Головуючий в 1 інстанції: Крилюк М.І.
Категорія 27 Доповідач: Соколовський В.М.
Банку до суду про погашення боргу і примушування поручителів щодо дострокового виконання зобов»язань позичальника перед кредитором за рахунок коштів поручителя. Відповідно до умов кредитного договору погашення всіх коштів перед Банком завершується 10 травня 2009 року, а тому Банк передчасно звернувся 19 січня 2009 року з позовом до суду. Він, в свою чергу, не відмовляється від виконання кредитного договору та вчасно виконує зобов»язання щодо погашення боргу. Також вважає, що суд допустив порушення вимог ст.555 ЦК України, не звернувши уваги на те, що позивач без дотримання вимог закону залучив до справи поручителів, таким чином, без їх згоди змінив умови договору щодо зміни зобов»язання, зобов»язавши їх достроково сплатити кошти по кредитному договору, чим збільшив обсяг відповідальності поручителів без належного повідомлення сторін. За таких обставин просив скасувати оскаржуване рішення, а справу направити на новий судовий розгляд.
Сторони в судове засідання не прибули, хоча належно повідомлені про розгляд справи.
Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши мотиви і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що 11 травня 2006 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1. укладено кредитний договір № 014/0018/82/50651 про надання споживчого кредиту в сумі 15000 грн., зі сплатою 20% річних, з погашенням відсотків за користування кредитом щомісячно в розмірі 1/36 від суми отриманого кредиту, з кінцевим терміном погашення кредиту 10 травня 2009 року (а.с. 7, 10).
Згідно договорів поруки від 11 травня 2006 року (а.с. 12, 15), поручителями перед банком за виконання позичальником зобов»язань щодо повернення кредиту являються ОСОБА_2. та ОСОБА_3.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1. систематично порушував строки сплати кредиту, що підтверджується попередженнями, направленими ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» на адресу ОСОБА_1. та його поручителів (а.с. 11, 14, 18).
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Статтею 530 зазначеного Кодексу визначено, якщо у зобов»язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов»язання у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 6.5 кредитного договору встановлено, що кредитор має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані проценти за користування кредитом та неустойки у випадках невиконання позичальником умов кредитного договору.
Представленим ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» розрахунком підтверджується, що заборгованість ОСОБА_1. по кредитному договору становить 4693 грн. 84 коп., з яких: 4316 грн. 33 коп. - заборгованість по кредиту, в тому числі 3066 грн. 32 коп. становить прострочена заборгованість по основному боргу; відсотки - 217 грн. 85 коп.; нараховані відсотки по кредиту - 73 грн. 32 коп.; пеня - 36 грн. 34 коп.; штраф за порушення погашення заборгованості - 50 грн.
Відповідно до п.2.1 договору поруки, поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів за користування кредитом, комісій, пені, інших платежів, передбачених кредитним договором, відшкодування збитків.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про задоволення позову в повному обсязі та в правильному розмірі стягнув заборгованість та неустойку в солідарному порядку із відповідачів на користь Банку.
Не заслуговують на увагу посилання апелянта на неврахування судом першої інстанції всіх обставин по справі та невідповідності його висновків таким обставинам, оскільки, суд повно, всебічно і об»єктивно дослідив обставини справи і дав їм вірну юридичну оцінку, що підтверджується матеріалами справи.
Рішення судом першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його законності та обґрунтованості, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317, 218 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Косівського районного суду від 28 квітня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту ії проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Судді: В.М. Соколовський
О.В. Пнівчук
О.Ю. Беркій
Згідно з оригіналом
Суддя: В.М. Соколовський