«02» липня 2009 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
Головуючого-судді Соколовського В.М.,
суддів: Пнівчук О.В., Беркій О.Ю.,
секретаря Пожар Р.В.,
за участю: апелянта ОСОБА_1.,
відповідачки ОСОБА_2,
позивачки ОСОБА_3.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житлом та вселення в житло та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Калуського міськрайонного суду від 06 травня 2009 року,-
Рішенням Калуського міськрайонного суду від 06 травня 2009 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні квартирою АДРЕСА_1 в м. Калуші та вселення у квартиру - відмовлено за безпідставністю позовних вимог.
Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням - задоволено. Визнано ОСОБА_1, 1956 року народження, таким, що втратив право на житло в квартирі АДРЕСА_1 в м. Калуші.
На дане рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, вказуючи на помилковість рішення, оскільки, судом неповно з»ясовано обставини справи, а висновки _______________________________________________________________________________ Справа 22-ц-977 /09 р. Головуючий в 1 інстанції: Бойко М.Я.
Категорія 41 Доповідач: Соколовський В.М.
суду не відповідають дійсним обставинам справи. Зокрема, вважає, що висновок суду щодо його не проживання у спірній квартирі більше одного року без поважних причин не доведено належним чином, адже, відповідний акт складено після подання ним позовної заяви в суд про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням. Крім того, суд, з»ясовуючи, чи справді відповідач ОСОБА_2 чинить перешкоди йому в користуванні спірною квартирою, зіслався на формальну відписку дільничного інспектора Калуського міського відділу міліції, згідно з якою працівники міліції не опитали відповідачку ОСОБА_2 та його через їх відсутність у квартирі. Однак, вважає, що це не підтверджує факт не вчинення відповідачкою перешкод йому в користуванні житлом. Адже, факт перешкоджання відповідачки в користуванні йому квартирою підтверджується його зверненнями до правоохоронних органів. За наведених підстав просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким його позов задоволити, а в позові ОСОБА_2 про втрату ним права на проживання відмовити.
В судовому засіданні апелянт ОСОБА_1. підтримав вимоги скарги з вище наведених мотивів та просив її задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 та позивачка ОСОБА_3. апеляційну скаргу не визнали, рахують її безпідставною, а рішення - законним і обґрунтованим, яке просили залишити без змін, а скаргу відхилити.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши мотиви і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1. з листопада 1995 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 (а.с. 3), який між ними розірвано по рішенню Калуського міськрайонного суду від 26 грудня 2008 року (а.с. 11).
Згідно оглянутого в судовому засіданні апеляційної інстанції паспорту, ОСОБА_1. з 2002 року зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 в м. Калуші, яка в січні 2001 року була приватизована дружиною ОСОБА_2, сином ОСОБА_4. та дочкою ОСОБА_3. (а.с. 35) і тепер належить на праві приватної власності ОСОБА_3 (а.с. 33, 34).
Однак, ОСОБА_1. з 2005 року в спірній квартирі не проживає, оскільки, переїхав з дружиною ОСОБА_2 по місцю проживання його тещі в село Підмихайля Калуського району і тепер проживає в наданій для сім»ї новобудові в тому ж селі. В квартирі тривалий час проживали квартиронаймачі, ОСОБА_1. участі в утриманні квартири не приймав. Дані факти підтвердили сторони по справі та сам апелянт, а також це вбачається із Акту № 3, складеного комісією КП «ЖЕО № 4» міста Калуша (а.с. 32), та висновку дільничного інспектора міліції міста Калуша (а.с. 9).
Відповідно до ст.71 ЖК України, право на житло за відсутнім громадянином зберігається протягом шести місяців з часу вибуття.
Частиною 2 статті 405 ЦК України визначено, що член сім»ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім»ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1, оскільки, він не довів тих обставин, що йому чинять перешкоди в користуванні житлом. І, навпаки, правильно задовольнив зустрічні позовні вимоги власника квартири ОСОБА_3. та правомірно визнав ОСОБА_1. таким, що втратив право на проживання у спірній квартирі, поскільки, він з 2005 року без поважних причин не проживає в спірному житлі.
Не заслуговують на увагу посилання апелянта на неврахування судом першої інстанції всіх обставин по справі та невідповідності його висновків таким обставинам, оскільки, суд повно, всебічно і об»єктивно дослідив обставини справи і дав їм вірну юридичну оцінку, що підтверджується матеріалами справи.
Рішення судом першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його законності та обґрунтованості, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317, 218 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Калуського міськрайонного суду від 06 травня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту ії проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Судді: В.М. Соколовський
О.В. Пнівчук
О.Ю. Беркій
Згідно з оригіналом
Суддя: В.М. Соколовський