„09” липня 2009р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Соколовського В.М.,
суддів: Пнівчук О.В., Горблянського Я.Д.,
секретаря Юрків І.П.,
з участю: апелянта ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Верховинської селищної ради, ОСОБА_2 про визнання незаконними рішень Верховинської селищної ради від 09 грудня 1993 року № 19, від 26 травня 2004 року, від 28 липня 2004 року, від 11 листопада 2004 року та недійсними Державних актів на право приватної власності на земельну ділянку серії ІУ-ІФ № 015767 від 28 серпня 2002 року та серії ІФ № 026599 від 08 грудня 2004 року,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Верховинського районного суду від 14 квітня 2009 року,-
Рішенням Верховинського районного суду від 14 квітня 2009 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Верховинської селищної ради, ОСОБА_2 про визнання незаконними рішень Верховинської селищної ради від 09 грудня 1993 року № 19, від 26 травня 2004 року, від 28 липня 2004 року, від 11 листопада 2004 року та недійсними Державних актів на право приватної власності на земельну ділянку серії ІУ-ІФ № 015767 від 28 серпня 2002 року та серії ІФ № 026599 від 08 грудня 2004 року, виданих на ім.»я ОСОБА_2.
Справа № 22-ц-884/2009р. Головуючий у 1 інстанції Данилюк М.П.
Категорія 45 Суддя-доповідач Соколовський В.М.
На дане рішення ОСОБА_1. подав апеляційну скаргу, в якій вказує про порушення та неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема, судом не враховано, що оспорюваними рішеннями Верховинської селищної ради ОСОБА_2 передано в приватну власність земельні ділянки, до яких частково включено частину під»їздної дороги загального користування, яка зазначена в генеральному плані забудови селища Верховина та індивідуальних планах забудови громадян. Межі земельних ділянок ОСОБА_2 не погоджені із землекористувачами-суміжниками, не має їхніх підписів в актах, а в акті серії ІУ-ІФ № 015767 від 28 серпня 2002 року невідомо ким зроблено дописку «пішохідна» дорога, яка ніким не завірена і не посвідчена печаткою. Вважає, що в результаті незаконної передачі ОСОБА_2 частини під»їздної дороги загального користування всім жителям цієї вулиці заподіяно моральну шкоду, оскільки, на протязі декількох років вони позбавлені можливості користуватися під»їздною дорогою. Із заявами про вирішення даного спору вони зверталися до Верховинської селищної ради і перевірка проводилась на протязі тривалого часу, аж до листопада 2008 року, однак, спір не було вирішено, тому вважає, що строк позовної давності на звернення до суду ним не пропущено. Невірним є висновок суду про відсутність у нього права на звернення із зазначеним позовом, тому що він є належним позивачем, оскільки, проживає в господарстві тестя ОСОБА_3. і вони є межівниками із відповідачкою ОСОБА_2 Також вважає, що судом безпідставно залишено поза увагою те, що при складанні технічної документації вона не погоджувалась відділом земельних ресурсів, не погоджувались межі земельних ділянок, наданих ОСОБА_2, із сусідами. Не допитано судом на його вимогу і начальника відділу земельних ресурсів та сусідів відповідачки ОСОБА_2, чим порушено його процесуальні права та це суперечить вимогам ст.ст.58-60, 63, 64 ЦПК України. За наведених підстав просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Апелянт ОСОБА_1. підтримав вимоги апеляційної скарги з вище наведених мотивів та просив її задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 скаргу не визнала, вважає її безпідставною, а рішення -законним і обґрунтованим, яке просила залишити в силі, відмовивши у задоволенні скарги.
Представник селищної ради в судове засідання не прибув, хоча належно повідомлений про розгляд справи.
Вислухавши доповідача, пояснення апелянта ОСОБА_1, який підтримав скаргу, заперечення проти скарги відповідачки ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1. зареєстрований за адресою місто Коломия Івано-Франківської області, однак, проживає в господарстві тестя ОСОБА_3., котрий, як суміжний із відповідачкою землекористувач, відмовився від позовних вимог стосовно земельного спору із ОСОБА_2 і така відмова прийнята судом. Тому у ОСОБА_1 не виникає прав, щоб оспорювати Державні акти та право користування земельною ділянкою ОСОБА_2 Відповідачка набула право власності та безоплатно приватизувала земельну ділянку на підставі чинного законодавства, відповідно до ст.ст.116, 118 ЗК України. В зв»язку із чим, судом не знайдено підстав для визнання незаконними рішень Верховинської селищної ради від 09 грудня 1993 року № 19, від 26 травня 2004 року, від 28 липня 2004 року, від 11 листопада 2004 року та Державних актів на право приватної власності на землю від 28 серпня 2002 року та від 08 грудня 2004 року, виданих ОСОБА_2
Як вбачається із матеріалів справи, право власності на спірну земельну ділянку у ОСОБА_2 виникло на підставі ст.125 ЗК України і згідно ст.126 ЗК України їй видано Державний акт на право власності на цю земельну ділянку, тобто у відповідності до чинного земельного законодавства.
Поскільки, позивач суду не надав доказів, що ОСОБА_2 виділялась у власність чи користування спірна земельна ділянка з порушенням чинного земельного законодавства, то суд першої інстанції відмовив йому в задоволенні позову.
З даним висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.
Твердження апелянта про неврахування судом всіх обставин по справі та невідповідності його висновків обставинам справи, що призвело до порушення норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає надуманими і голослівними, які не можуть братися до уваги.
Судом першої інстанції повно та всебічно досліджено обставини справи та дано їм вірну юридичну оцінку, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують законності та обґрунтованості постановленого судом рішення, підстав для скасування якого колегія cуддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317, 218 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Верховинського районного суду від 14 квітня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий-суддя В.М. Соколовський
Судді: О.В. Пнівчук
Я.Д. Горблянський