„05” травня 2009р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Соколовського В.М.,
суддів: Девляшевського В.А., Пнівчук О.В.,
секретаря Сем»янчук С.Й.,
з участю: представників апелянта ОСОБА_1. та адвоката ОСОБА_2, відповідача-позивача ОСОБА_12, відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8., ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_12 до ОСОБА_12 про поділ спадковим майном, усунення перешкод в користуванні спадковим майном та за зустрічним позовом ОСОБА_12 до ОСОБА_12 про визнання заповіту недійсним та нечинним свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ім.»я ОСОБА_12 від 26.08.2008 року за реєстраційним № 1228, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_12 - ОСОБА_1 на рішення Верховинського районного суду від 29 січня 2009 року,-
Рішенням Верховинського районного суду від 29 січня 2009 року позов ОСОБА_12 задоволено частково та задоволено повністю зустрічний позов ОСОБА_12. Визнано недійсним заповіт від імені ОСОБА_13 в користь ОСОБА_12, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_16. 26 грудня 2003 року за реєстраційним номером 173. Визнано нечинним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 26 серпня 2008 року, реєстраційний номер 1228, виданого на ім.»я ОСОБА_12 про право власності на 1/2 частку будинковолодіння, що розташоване в АДРЕСА_1. ________________________________________________________________________________
Справа № 22-ц-445/2009р. Головуючий у 1 інстанції Токарук В.І.
Категорія 37 Суддя-доповідач Соколовський В.М.
Визнано за ОСОБА_12. право власності на 1/4 ідеальну частку зазначеного будинковолодіння. Визнано за ОСОБА_12. право власності на 3/4 ідеальних частки цього будинковолодіння. Виділено ОСОБА_12. реально все будинковолодіння в АДРЕСА_1 та стягнуто з нього 61821 грн. 49 коп. грошової компенсації в користь ОСОБА_12. за її частку в будинковолодінні.
На дане рішення представник ОСОБА_12. - ОСОБА_1. подала апеляційну скаргу, вказуючи на його незаконність через недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права. Також суд розглянув не всі вимоги і такий недолік не може бути усунуто ухваленням додаткового рішення. Зокрема, судом не враховано, що при посвідченні заповіту на користь ОСОБА_12. було дотримано всіх норм законодавства, яке діяло на час посвідчення заповіту і тому заповіт не може бути визнаний недійсним. Крім того, з пояснень свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_6 та з письмового пояснення нотаріуса ОСОБА_16. було встановлено, що спадкодавець ОСОБА_13. мав бажання і намір заповісти все належне йому майно саме ОСОБА_12, тобто волевиявлення заповідача було вільним і відповідало його волі, а тому не було жодних підстав для задоволення позову ОСОБА_12 про визнання заповіту недійсним та нечинним свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ім.»я ОСОБА_12. від 26.08.2008 року за реєстраційним № 1228. Незрозумілим та необґрунтованим є висновок суду в тому, що відповідач-позивач ОСОБА_12. має реальну можливість оплатити частку ОСОБА_12. в будинковолодінні грошима, оскільки, в матеріалах справи відсутній жодний доказ майнового стану ОСОБА_12, рівень його прибутку, наявність банківських вкладів тощо. Також вважає, що суд, без жодних на те підстав, дійшов висновку, що позбавлення ОСОБА_12. права на частку у спільному майні не завдасть істотної шкоди її інтересам та в порушення таких інтересів вирішив визнати право власності на все будинковолодіння за ОСОБА_12., неправильно застосувавши ст.ст.1279, 1267, 364-367 ЦК України. Також, в порушення ст.11 ЦПК України, суд не вирішив вимоги, заявлені в позові ОСОБА_12., не вирішив питання про відшкодування судових витрат, хоча позов задоволено частково, однак, вирішив вимоги, які не ставились ні позивачкою ОСОБА_12., ні відповідачем-позивачем ОСОБА_12., а саме: про визнання права власності; припинення права особи на частку у спільному майні; про грошову компенсацію вартості частки. Не вирішував суд і питання про застосування позовної давності до позовних вимог ОСОБА_12 З цих підстав просила скасувати оскаржуване рішення і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_12. та відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_12
В судовому засіданні представники апелянта ОСОБА_1. та адвокат ОСОБА_2 підтримали вимоги апеляційної скарги з вище зазначених мотивів і просили її задовольнити.
Відповідач-позивач ОСОБА_12. апеляційну скаргу не визнав, вважає її безпідставною, а рішення - законним і обґрунтованим, яке просив залишити без змін, відмовивши у задоволенні скарги.
Відповідачі ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_10. підтримали апеляційну скаргу, вважають її обґрунтованою, а рішення - незаконним та таким, що підлягає до скасування, оскільки, ОСОБА_12. має право на половину частки у спірному будинковолодінні, яке їй правомірно заповів їхній батько ОСОБА_13.
Відповідач ОСОБА_11. у вирішенні апеляційної скарги поклався на розсуд суду.
Відповідачі ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9. апеляційну скаргу не визнали та просили залишити її без задоволення, а рішення без змін.
Інші сторони в судове засідання не прибули, хоча належно були повідомлені про розгляд справи.
Вислухавши доповідача, пояснення представників апелянта та відповідачів, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Згідно матеріалів справи, ухвалою Верховинського районного суду від 20 травня 2008 року до участі в справі були залучені в якості співвідповідачів ОСОБА_7., ОСОБА_10., ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_11., ОСОБА_4., ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_1., ОСОБА_17, які не заявляли будь-яких прав чи претензій на спірне спадкове майно.
Постановляючи рішення про визнання права власності на спірне будинковолодіння за ОСОБА_12. на 1/4 ідеальну частку, а за ОСОБА_12. на 3/4 ідеальних частки, виділення ОСОБА_12. реально всього будинковолодіння та стягнення з нього на користь ОСОБА_12. грошової компенсації за її частку в будинковолодінні, суд виходив з того, що при посвідченні заповіту на 1/2 частку будинковолодіння на ім.»я ОСОБА_12. не було дотримано вимог закону, тому такий заповіт є недійсним та нечинним свідоцтво, яке видане на його основі. З врахуванням цього, поскільки із заявами про прийняття спадщини на 1/2 частку будинковолодіння після смерті ОСОБА_13. звернулися тільки ОСОБА_12. та ОСОБА_12., то їхні частки у спадщині суд визнав рівними по праву спадкування за законом, тобто по 1/4 частці кожному. Інша 1/2 частка будинковолодіння уже належить ОСОБА_12. на праві спадщини за заповітом після смерті матері, згідно відповідного свідоцтва. А враховуючи те, що ОСОБА_12. в будинковолодінні проживає з народження, іншого житла не має та може оплатити частку ОСОБА_12. грошима, і навпаки, ОСОБА_12. постійно проживає у Великобританії і є громадянкою цієї країни, то суд, відповідно до вимог ч.2 ст.1279 ЦК України, виділив ОСОБА_12. усе будинковолодіння, а на користь ОСОБА_12. стягнув з нього грошову компенсацію за її частку в майні.
Однак, колегія суддів вважає, що такі висновки суду не відповідають обставинам справи, а рішення постановлено з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Як вбачається із матеріалів справи, подружжю ОСОБА_13 та ОСОБА_18 на праві особистої (приватної) власності належав будинок з господарськими спорудами та будівлями, який розташований в АДРЕСА_1 (т.1, а.с.15, 47).
Згідно заповіту від 26 грудня 2003 року (т.2, а.с.67), посвідченого приватним нотаріусом Верховинського районного нотаріального округу ОСОБА_16. та зареєстрованого в реєстрі за № 173, ОСОБА_13 на випадок своєї смерті все своє майно заповів дочці ОСОБА_12.
ОСОБА_18 на випадок своєї смерті все своє майно заповіла сину ОСОБА_3, що підтверджується заповітом від 13 січня 2006 року, посвідченого державним нотаріусом Верховинської районної державної нотаріальної контори Павлюк І.І. та зареєстровано в реєстрі за № 48 (т.1, а.с.53).
Вказані заповіти скасовані чи змінені не були.
Спадкодавець ОСОБА_18 померлаІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1, а.с.11) і після її смерті відкрилась спадщина за заповітом на 1/2 частку будинковолодіння та господарських споруд за адресою АДРЕСА_1, яку прийняв спадкоємець ОСОБА_3 та йому видано на вказану частку свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 26 серпня 2008 року за реєстром № 1249 (т.1, а.с.166).
Спадкодавець ОСОБА_13 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1, а.с.12) і після його смерті відкрилась спадщина за заповітом на 1/2 частку будинковолодіння та господарських споруд за адресою АДРЕСА_1, яку прийняла спадкоємець ОСОБА_12 та їй видано на вказану частку свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 26 серпня 2008 року за реєстром № 1228 (т.2, а.с.68).
Окрім того, як слідує із тексту заповіту від 26 грудня 2003 року (т.2, а.с.67), в зв»язку з тим, що ОСОБА_13 не в змозі розписатися внаслідок хвороби (не бачить), на його особисте прохання і в присутності приватного нотаріуса ОСОБА_16. заповіт підписано ОСОБА_14, особу якої встановлено за її паспортом. Особу заповідача встановлено, дієздатність його перевірено.
Відповідно до ст.543 ЦК України (в редакції 1963 року), яка діяла на момент укладання зазначеного заповіту, якщо заповідач внаслідок фізичної вади, хвороби або з будь-яких інших причин не може власноручно підписати заповіт, за його дорученням у його присутності і в присутності нотаріуса заповіт може підписати інший громадянин. При цьому зазначаються причини, з яких заповідач не міг підписати заповіт власноручно.
Така ж законодавча норма регламентована підпунктом 13.1 пункту 13 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 року № 18/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 липня 1994 року за № 152/361, чинної на момент посвідчення заповіту, згідно якого, якщо громадянин внаслідок фізичної вади, хвороби або з інших поважних причин не може власноручно підписати угоду, заяву чи інший документ, за його дорученням і в його присутності та в присутності нотаріуса угоду, заяву чи інший документ може підписати інший громадянин. Про причини, з яких громадянин, заінтересований у вчиненні нотаріальної дії, не міг підписати документ, зазначається у посвідчувальному написі.
Наявність волі та бажання спадкодавця ОСОБА_13 заповісти все своє майно дочці ОСОБА_12, на яку він склав заповіт у нотаріуса, однак, по хворобі не міг його підписати, оскільки, в той час не бачив, а тому на його прохання заповіт підписала ОСОБА_14, підтвердили в судовому засіданні першої інстанції як сама ОСОБА_14, так і дочка заповідача ОСОБА_6, котра знаходилась у кабінеті нотаріуса під час укладання заповіту, так і сам нотаріус ОСОБА_16, котрий з даного приводу направив письмові пояснення суду (т.2, а.с.60-63).
Також в судовому засіданні апеляційної інстанції всі сторони по справі ствердили, що їх батько ОСОБА_13 був грамотним і письменним, вмів підписуватися, однак, в останні роки свого життя зір у нього погіршився і він недобачав, але сліпим ніколи не був.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що у суду першої інстанції не було достатніх і законних підстав визнавати недійсним заповіт, складений на ім.»я ОСОБА_12, тому в зустрічному позові ОСОБА_12 до ОСОБА_12. про визнання недійсним заповіту та нечинним свідоцтва про право на спадщину за заповітом слід відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.1241 ЦК України, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов»язкова частка).
ОСОБА_13, 1909 року народження, був пенсіонером і непрацездатним, пережив свою дружину ОСОБА_18, а тому після її смерті мав право на обов»язкову частку у спадщині, незалежно від складеного нею заповіту. Враховуючи, що по спадкуванню по закону частка в спадщині після смерті ОСОБА_18 повинна була б ділитись в рівних долях між її чоловіком, який її пережив, та тринадцятьма їхніми дітьми (кількість дітей в сім»ї підтвердили сторони по справі), то обов»язкова частка ОСОБА_13 в спірному будинковолодінні становить 1/28 частки в будинковолодінні (1/2 : 14 = 1/28).
Частиною 3 ст.1268 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Поскільки, ОСОБА_13. проживав разом із ОСОБА_18 на час відкриття спадщини, від спадщини не відмовився, то вважається таким, що прийняв обов»язкову частку у спадщині і доля його у спірному будинковолодінні становить 15/28 частки (1/2 + 1/28 = 15/28). А, отже, вказана доля в розмірі 15/28 частки спірного будинковолодіння спадкодавця ОСОБА_13. згідно заповіту перейшла правомірно до спадкоємця ОСОБА_12., за якою і слід визнати право на цю частку спадщини за заповітом, задоволивши в цій частині її позов.
Відповідно, за спадкоємцем ОСОБА_12. слід визнати право на 13/28 частки спадщини за заповітом в будинковолодінні (28/28 - 15/28 = 13/28), яке перейшло до нього після смерті спадкодавця ОСОБА_18 В зв»язку з цим, свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане на ім.»я ОСОБА_12 на 1/2 частку будинковолодіння, слід визнати недійсним в 1/28 частці даного будинковолодіння.
Підлягає задоволенню і позовна вимога ОСОБА_12. про поділ спадкового будинковолодіння в натурі, відповідно до часток кожного із спадкоємців, що передбачено нормою ч.2 ст.1278 ЦК України, згідно якої кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.
Враховуючи інтереси сторін та беручи до уваги висновок судової будівельно-технічної експертизи від 07 квітня 2008 року (т.1, а.с.81-86), колегія суддів вважає за необхідне провести поділ спадкового будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1 по варіанту № 1, тобто по 15/28 (54/100) і 13/28 (46/100) частках, згідно якого ОСОБА_12, як власнику 1, виділити такі приміщення: коридор - 1, площею 26,8 кв.м., вартістю 30970 грн. 09 коп.; кухня - 2, площею 21,9 кв.м., вартістю 25307 грн. 64 коп.; коридор - ІІ, площею 12,9 кв.м., вартістю 14907 грн. 24 коп.; кімната - ІІІ, площею 15,7 кв.м., вартістю 18142 грн. 92 коп.; веранда - ІУ, площею 8,1 кв.м., вартістю 9360 грн. 36 коп.; кімната - У, площею 15,7 кв.м., вартістю 18142 грн. 92 коп.; стайня (сарай) під літерою «В», вартістю 4858 грн.; сарай під літерою «Г», вартістю 8251 грн.; вбиральня під літерою «Д», вартістю 88 грн.; 54/100 огорожі, вартістю 687 грн.; 54/100 мощення, вартістю 1132 грн.; 54/100 криниці, вартістю 1916 грн., а всього на загальну суму 133763 грн. 17 коп.
ОСОБА_12., як власнику 2, виділити такі приміщення в будинковолодінні: кімната - 3, площею 24,2 кв.м., вартістю 27965 грн. 52 коп.; кімната - 4, площею 39,8 кв.м., вартістю 45992 грн. 88 коп.; веранда - І, площею 4,4 кв.м., вартістю 5084 грн. 64 коп.; літня кухня під літерою «Б», вартістю 9015 грн.; 46/100 огорожі, вартістю 585 грн.; 46/100 мощення, вартістю 964 грн.; 46/100 криниці, вартістю 1632 грн., а всього на загальну суму 91239 грн. 04 коп.
При обраному судом варіанті поділу будинковолодіння для ізоляції приміщень необхідно виконати такий об»єм робіт: власник 1 - ОСОБА_12.: виймає дверні полотна дверей Д-3 і Д-4 та замуровує дані дверні отвори; входить в свою частину будинку через двері Д-1; вартість робіт по переобладнанню будинку становить 620 грн. Власник 2 - ОСОБА_12. пробиває дверний отвір дверей Д-5 для з»єднання приміщень 3 і 4 між собою; входить в свою частину будинку через двері Д-2; вартість робіт по переобладнанню будинку становить 440 грн.
В спільному користуванні сторін необхідно залишити споруди: огорожу, мощення, криницю.
При даному варіанті розподілу ОСОБА_12. сплачує ОСОБА_12. 12262 грн. як різницю за перевищення реальної частки над ідеальною.
Також підлягають задоволенню і позовні вимоги ОСОБА_12. щодо усунення ОСОБА_12. перешкод в користуванні її часткою спадкового майна в будинковолодінні, оскільки, як визнав і сам ОСОБА_12. в судовому засіданні, він не допускає ОСОБА_12. в будинковолодіння, бо рахує себе єдиним його власником після смерті батьків.
Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання майном.
Колегія суддів вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_12. про поділ земельних ділянок як спадкового майна, поскільки, спадкодавець ОСОБА_13. не оформив в законному порядку право власності на земельні ділянки розмірами 0,15 га і 0,45 га та не отримав на них Державного акту про право приватної власності на землю.
Згідно ч.1 ст.125 ЗК України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Тому, за наведених підстав, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не може залишатися в силі та підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_12. та відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_12
Розподіл судових витрат між сторонами колегія суддів вирішує в порядку ст.88 ЦПК України.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 88, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 218 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_12 - ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Верховинського районного суду від 29 січня 2009 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_12 задовольнити частково.
Визнати недійсним в 1/28 частці свідоцтво про право на спадщину за заповітом, виданого на ім»я ОСОБА_12 26 серпня 2008 року та зареєстрованого в реєстрі за № 1249.
Визнати за ОСОБА_12. право на спадщину за заповітом на 13/28 частки будинковолодіння по АДРЕСА_1, за ОСОБА_12. визнати право на спадщину за заповітом на 15/28 частки даного будинковолодіння.
Провести реальний розподіл будинковолодіння, що розташоване вАДРЕСА_1, виділивши ОСОБА_12 такі приміщення в будинковолодінні: коридор - 1, площею 26,8 кв.м., вартістю 30970 грн. 09 коп.; кухня - 2, площею 21,9 кв.м., вартістю 25307 грн. 64 коп.; коридор - ІІ, площею 12,9 кв.м., вартістю 14907 грн. 24 коп.; кімната - ІІІ, площею 15,7 кв.м., вартістю 18142 грн. 92 коп.; веранда - ІУ, площею 8,1 кв.м., вартістю 9360 грн. 36 коп.; кімната - У, площею 15,7 кв.м., вартістю 18142 грн. 92 коп.; стайня (сарай) під літерою «В», вартістю 4858 грн.; сарай під літерою «Г», вартістю 8251 грн.; вбиральня під літерою «Д», вартістю 88 грн.; 54/100 огорожі, вартістю 687 грн.; 54/100 мощення, вартістю 1132 грн.; 54/100 криниці, вартістю 1916 грн., а всього на загальну суму 133763 грн. 17 коп.
ОСОБА_3 виділити такі приміщення в будинковолодінні: кімната - 3, площею 24,2 кв.м., вартістю 27965 грн. 52 коп.; кімната - 4, площею 39,8 кв.м., вартістю 45992 грн. 88 коп.; веранда - 1, площею 4,4 кв.м., вартістю 5084 грн. 64 коп.; літня кухня під літерою «Б», вартістю 9015 грн.; 46/100 огорожі, вартістю 585 грн.; 46/100 мощення, вартістю 944 грн.; 46/100 криниці, вартістю 1632 грн., а всього на загальну суму 91239 грн. 04 коп.
При обраному судом варіанті поділу будинковолодіння ОСОБА_12 необхідно провести переобладнання будинку: вийняти дверні полотна дверей Д-3 і Д-4 та замурувати дані дверні отвори; вхід до її частини будинку через двері Д-1; вартість таких робіт становить 620 грн.
ОСОБА_12. при обраному судом варіанті поділу слід пробити дверний отвір дверей Д-5 для з»єднання приміщень 3 і 4 між собою; вхід до його частини будинку через двері Д-2; вартість робіт по переобладнанню його частини будинку становить 440 грн.
В спільному користуванні сторін залишити огорожу, мощення, криницю.
Стягнути з ОСОБА_12. на користь ОСОБА_3 різницю за перевищення реальної частки від ідеальної в сумі 12262 грн.
Зобов»язати ОСОБА_12 не чинити перешкод ОСОБА_3 у користуванні її часткою спадкового майна в будинковолодінні.
В решті позовних вимог ОСОБА_12 - відмовити.
В зустрічному позові ОСОБА_12 до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним та нечинним свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ім.»я ОСОБА_12 від 26 серпня 2008 року, за реєстром № 1228 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_12 на користь ОСОБА_3 2161 грн. витрат за оплату судового збору, 1225 грн. витрат по оплаті правової допомоги та 2000 грн. витрат за проведення експертизи, а всього на суму 5386 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий В.М. Соколовський
Судді: В.А. Девляшевський
О.В. Пнівчук