06 березня 2009року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Девляшевського В.А.,
суддів: Матківського Р.Й.;Пнівчук О.В.
секретаря Семків З.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на ухвалу Рожнятівського районного суду від 26 січня 2009 рокуз участю представника апелянта - ОСОБА_2, -
Рішенням Рожнятівського районного суду від 06 серпня 2007року частково задоволено позов ОСОБА_1. до Ясенської сільської ради. Визнано незаконним рішення Ясенської сільської ради Рожнятівського району від 29.04.2007 року в частині встановлення сервітуту через земельну ділянку ОСОБА_1. для проходу та проїзду транспорту до господарства ОСОБА_2 та в частині передачі в приватну власність ОСОБА_3. земельної ділянки площею 0,05 га біля житлового будинку ОСОБА_1. В решті позовних вимог відмовлено за безпідставністю.
Назване рішення суду залишено без змін ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області від 17 грудня 2007 року.
Ухвалою колегії Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 28 травня 2008 року касаційна скарга на судові рішення по даній справі відхилена.
Ухвалою Рожнятівського районного суду від 26 січня 2009 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд у зв"язку із нововиявленими обставинами згаданого вище рішення суду.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1. посилається на те, що суд 1-інстанції дійшов до безпідставного висновку про відсутність по даній справі нововиявлених обставин.
Скаржник зазначає, що лише після отримання результатів будівельно-технічного дослідження від 02.11.2008 року, виконаного за її заявою, встановлено дійсний фактичний розмір земельної ділянки, якою користується ОСОБА_1. Розмір цієї ділянки становить не 0,1047 га, як вважав суд, а дорівнює 0,1230 га. Іншою нововиявленою обставиною представник позивачки вважає те, що влаштований проїзд між будинковолодіннями ОСОБА_1. та ОСОБА_2, який є спірним, не відповідає вимогам п.3.22 ДБН 360-92. Дана обставина стала відома теж тільки після отримання згаданого будівельно-технічного дослідження. Крім того, апелянт вважає, що суд 1-інстанції, відмовляючи в задоволенні вимоги про визнання недійсним рішення Ясенської сільської ради від 10.09.2006 року в частині вилучення в ОСОБА_1. 20 кв.м. землі, не звернув уваги на незаконність влаштування павільону в межах санітарної зони річки. Вважаючи у зв"язку із наведеним оскаржену ухвалу незаконною, представник ОСОБА_1. просить її скасувати, постановивши нову ухвалу про задоволення заяви ОСОБА_1. щодо перегляду рішення за нововиявленими обставинами. _____________________________________________________________________________
Справа № 22-ц-401/2009 р. Головуючий у 1 інстанції М.В.Пулик
Категорія 7 Доповідач - В.А.Девляшевський
В засідання Апеляційного суду представник Ясенської сільської ради, треті особи:ОСОБА_3.; ОСОБА_4.;ОСОБА_2. не з"явились з невідомих причин, хоч були завчасно та належним чином повідомлені про місце і час розгляду даної справи. Отже, є підстави для вирішення спору у їх відсутності.
Представник ОСОБА_1. апеляційну скаргу з наведених підстав підтримала.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1., дослідивши матеріали цивільної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Частиною 2 статті 361 ЦПК України визначено, що однією із підстав для перегляду рішення є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Процедурою скасування остаточного судового рішення у зв"язку із нововиявленою обставиною передбачено наявність доказу, який раніше не міг бути відомий, однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування судового рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також що цей доказ є вирішальним у справі.
З матеріалів справи вбачається, що присадибна ділянка, якою фактично користується ОСОБА_1., не надана їй у встановленому законом порядку. Тому суд 1-інстанції правильно вважав, що розбіжності в розмірі площі цієї ділянки, на які звертав увагу заявник, не має правового значення для правильного вирішення спору.
Посилання скаржника на невідповідність спірного проїзду нормам ДБН та незаконність влаштування павільону в межах санітарної зони річки не можна вважати ново виявленою обставиною. Адже, питання відповідності чи невідповідності нормам ДБН та чинному законодавству влаштування проїзду та розташування павільону могло бути з"ясовано безпосередньо при розгляді справи. Будівельно-технічне дослідження від 02.11.2008 року, на яке посилається представник ОСОБА_1., є новим доказом, отриманим після ухвалення судового рішення, а тому не може бути підставою для скасування рішення за нововиявленими обставинами.
Приймаючи до уваги наведене вище, колегія суддів вважає, що постановлена судом 1-інстанції ухвала є законною і обґрунтованою. Доводи апелянта висновків суду не спростовують. Тому підстав для скасування оскарженої ухвали немає.
Керуючись ст.ст.218;307;312;314;315;317;319;324;325 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу Рожнятівського районного суду від 26 січня 2009 року по даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: В.А. Девляшевський
Судді Р.Й. Матківський
О.В.Пнівчук