16 квітня 2009р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Девляшевського В.А.,
суддів: Бідочко Н.П.; Соколовського В.М.
секретаря Сем"янчук С.Й.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника військової частини А-1349 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 25 лютого 2009 року
з участю представника військової частини А-1349 Гром А.М., позивача ОСОБА_1,
ОСОБА_1 пред"явив в суд позов до військової частини А-1349 про стягнення 3223 грн 81 коп грошової компенсації за речове майно, не отримане ним при звільненні в запас із Збройних Сил України.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 25 квітня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено частково: в його користь з військової частини А-1349 стягнуто 753 грн 72 коп грошової компенсації. Крім того, відповідача зобов"язано видати ОСОБА_1. не одержане ним після 14 березня 2000 року речове майно на суму 2470 грн 09 коп згідно переліку, зазначеного в довідках в/ч А -1349 від 09.08.2004 року №148.
Рішення суду по даній справі не оскаржувалось та набрало законної сили.
В січні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про зміну способу виконання названого судового рішення, посилаючись на те, що у зв"язку із відсутністю майна, яке призначено для видачі, з відповідача необхідно стягнути грошову компенсацію в сумі 2470 грн.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 25 лютого 2009 року згадану заяву ОСОБА_1 задоволено.
В апеляційній скарзі представник військової частини А-1349 посилається на те, що задовольнивши заяву ОСОБА_1, суд фактично змінив своє попереднє рішення від 25 квітня 2007 року по даній справі. Крім того, апелянт вказує, що ОСОБА_1 не надав суду акт державної виконавчої служби про відсутність у в/ч А-1349 речового майна для видачі позивачу. Також представник відповідача зазначив, що починаючи з 11 березня 2000 року коштів для виплати грошової компенсації замість речового майна Міністерству Оборони України з Державного Бюджету України не виділяється. На його думку, суд 1-інстанції, задовольняючи заяву ОСОБА_1 названі обставини не врахував. Вважаючи у зв"язку із наведеним оскаржену ухвалу незаконною і необґрунтованою, представник військової частини А-1349 просить її скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
В засіданні Апеляційного суду представник військової частини А-1349 апеляційну скаргу з наведених підстав підтримав.
ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги заперечив, вважаючи що суд 1-інстанції обґрунтовано задовольнив його заяву про зміну способу виконання рішення в частині видачі йому не отриманого речового майна. Він зазначив, що дійсно відмовився від отримання речей, призначених для видачі, які йому були запропоновані в засіданні суду 1-інстанції представником відповідача. Таку відмову ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що присуджене майно йому не потрібно, оскільки він вже не являється військовослужбовцем.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Статтею 373 ЦПК України передбачено, що суд, який видав виконавчий документ, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення, зокрема, в разі відсутності присудженого майна в натурі, і у виняткових випадках може змінити спосіб і порядок виконання рішення.
При вирішенні питання про зміну способу виконання суд повинен з"ясувати обставини, що свідчать про неможливість виконання рішення.
В матеріалах даної справи є довідка в/ч А-1349 від 03.02.2009 року про наявність майна, яке підлягає видачі ОСОБА_1. згідно із судовим рішенням від 25 квітня 2007 року.
Однак, в засіданні суду 1-інстанції ОСОБА_1 відмовився від його отримання. Цього він не заперечив у засіданні Апеляційного суду, пояснивши, що йому необхідні кошти, а не присуджене майно.
З наведеного випливає, що неможливість виконання згаданого рішення щодо видачі позивачу майна, не отриманого при звільненні в запас, не доведена об"єктивними доказами.
Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення, суд наведених обставин не врахував.
Крім того, поза увагою суду залишилось те, що відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" зі змінами від 11.03.2000 року стягненню підлягає компенсація за речове майно, не одержане до 14.03.2000 року, а речове майно, яке не видано після 14.03.2000 року підлягає видачі в натурі. Тому надання з Державного Бюджету України військовій частині коштів для виплат грошової компенсації взамін речового майна, не отриманого після 14.03.2000 року, не передбачено.
Приймаючи до уваги наведене вище, колегія суддів вважає, що оскаржена ухвала постановлена з порушенням статті 373 ЦПК України та без врахування наведених обставин. Тому вона не може бути залишена в силі.
Оскільки заява ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення є безпідставною, вона не підлягає до задоволення.
Справа № 22-ц-515/2009 р. Головуючий у 1 інстанції - Л.Є.Островський
Категорія 7 Доповідач - В.А.Девляшевський
Керуючись ст..ст.218;307 ч.2;312;319;324;325 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника військової частини А-1349 задовольнити частково.
Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 25 лютого 2009 року по даній справі скасувати.
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його заяви про зміну способу виконання рішення Івано-Франківського міського суду від 25 квітня 2007 року щодо стягнення 2470 грн грошової компенсації за не отримане ним після 14 березня 2000 року речове майно.
Ухвала набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців.
Головуючий: В.А. Девляшевський
Судді Н.П.Бідочко
В.М.Соколовський
Згідно з оригіналом
Суддя В.А. Девляшевський