Рішення
26 травня 2009року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Девляшевського В.А.,
суддів: Павлишиної А.Т.; Матківського Р.Й.
секретаря Юрків І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника Служби у справах дітей Івано-Франківської обласної державної адміністрації на рішення Івано-Франківського міського суду від 20 березня 2009 року
з участю: директора Служби у справах дітей Івано-Франківської ОДА - ОСОБА_1.;іншого представника цієї установи - Тимків Л.В.; представника відповідача ОСОБА_1.- ОСОБА_2; позивача - ОСОБА_3,
ОСОБА_3. пред"явив до Служби у справах дітей обласної державної адміністрації та до директора цієї установи - ОСОБА_1. позов про поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди в сумі 100 тис.грн і про визнання незаконним наказу №81 від 10.12.2007 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Позивач зазначав, що він з 01.02.2006 року працював на посаді директора обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Івано-Франківської обласної державної адміністрації. Наказом відповідача від 24.03.2008 року він був звільнений з цієї посади за статтею 40 пункт 3 КЗпП України, тобто за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов"язків , покладених на нього трудовим договором. Вважаючи звільнення незаконним, ОСОБА_3. посилався на те, що у наказі №6 від 24.03.2008 року не конкретизовано в чому полягає порушення ним трудової дисципліни чи невиконання посадових обов"язків. Неправомірним він вважає також наказ №81 від 10.12.2007 року про оголошення догани, оскільки в наказі не зазначено в чому конкретно полягає його порушення. Крім того, позивач зазначав, що всупереч статті 149 КЗпП України відповідачем не було запропоновано йому надати письмове пояснення щодо порушень. Вимогу про стягнення з ОСОБА_1. коштів у відшкодування моральної шкоди ОСОБА_3. обґрунтовує тим, що відповідач негативно та упереджено відносився до нього, обвинувачував у вчиненні аморального проступку по відношенню до дітей центру, поширював неправдиві відомості. Він вказував, що такі неправомірні дії відповідача негативним чином відобразились на його здоров"ї та відносинах у сім"ї. У зв"язку із наведеним ОСОБА_3. просив задовольнити його позов.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 20.03.2009 року позов задоволено частково: визнано незаконним наказ №81 від 10.12.2007 року; ОСОБА_3 поновлено на посаді директора Івано-Франківського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Івано - Франківської обласної державної адміністрації з 24.03.2008 року. З цієї установи в користь позивача стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 18416 грн 28 коп. В задоволенні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_1. моральної шкоди відмовлено за недоведеністю. Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 1534 грн 69 коп.передано до негайного виконання.
Суд 1- інстанції дійшов до висновку про те, що наказ №81 від 10.12.2007 року є незаконним, оскільки було порушено порядок притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності та відсутні підстави для цього. Тому суд вважав, що і звільнення ОСОБА_3 за пунктом 3 статті 40 КЗпП України є незаконним.
В апеляційній скарзі представник служби у справах дітей Івано -Франківської ОДА посилається на те, що висновок суду про незаконність та безпідставність звільнення ОСОБА_3 суперечить дійсним обставинам справи.
Апелянт зазначав, що факти систематичних порушень трудової дисципліни та невиконання ОСОБА_3. службових обов"язків доведено документами, які є в справі, зокрема, відповідними актами від 05.02.2008 р.;від 21.02.2008 р.;22.02.2008р.;13.03.2008р.; довідкою від 13.03.2008р., які суд не взяв до уваги. Також скаржник вказує на те, що порядок притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності було дотримано - йому пропонувалось надати пояснення. Однак, ОСОБА_3. відмовився, що підтверджується відповідними актами. Вважаючи оскаржене рішення щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_3 незаконним, представник служби у справах дітей Івано-Франківської ОДА просить його у названій частині скасувати, ухваливши нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3
В засіданні Апеляційного суду директор Служби в справах дітей Івано-Франківської обласної державної адміністрації ,інший представник цієї установи та представник відповідача ОСОБА_1. апеляційну скаргу з наведених підстав підтримали.
ОСОБА_3. доводи апеляційної скарги заперечив, пояснивши, що плани роботи обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей на місяць, на тиждень ним Службі в справах дітей Івано-Франківської ОДА подавались, і заплановані заходи виконувались. Тому вважає, що суд 1-інстанції обґрунтовано визнав наказ про оголошення йому догани незаконним та поновив його на роботі у зв"язку із недопущенням ним порушень службових обов"язків.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідачів та позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення по даній справі - зміні з таких підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_3 щодо поновлення на роботі та стягнення зарплати за час вимушеного прогулу, суд 1-інстанції виходив з того, що адміністрація Служби в справах дітей Івано-Франківської обласної державної адміністрації не вправі була застосовувати до ОСОБА_3захід дисциплінарного впливу у виді догани за незначне порушення - не подачу ним планів роботи обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей на місяць та на тиждень. Оскільки, на думку суду, наказ №81 від 10.12.2007 року про оголошення ОСОБА_3. догани є незаконним з наведеної підстави, то і звільнення його з роботи по причині відсутності системи порушення трудової дисципліни являється безпідставним.
Однак, з таким висновком погодитись не можна, оскільки ступінь тяжкості вчиненого проступку та інші фактори, передбачені частиною 3 статті 149 КЗп П України повинні враховуватись власником або уповноваженим органом при звільненні працівника з роботи за порушення трудової дисципліни, а не при винесенні йому догани. Догана - це найменш суворий вид стягнення, який власник має право застосовувати за будь-яке порушення трудової дисципліни. Отже, суд 1-інстанції не вправі був визнавати незаконним згаданий наказ з мотиву невідповідності тяжкості дисциплінарного проступку обраному відповідачем виду стягнення.
На думку колегії суддів, названий вище наказ не являється законним з інших підстав. Адже, у ньому,як і в наказі від 24.03.2008 року про звільнення позивача з роботи, не зазначено коли саме вчинено ОСОБА_3. дисциплінарний проступок, не наведено докази його вини. Відповідачем було порушено порядок застосування дисциплінарного стягнення,визначений частиною 1 статті 149 КЗпП України. Твердження представників відповідача про те, що такий порядок було дотримано, не може бути прийнято до уваги, оскільки акт, на який вони посилаються (а.с.122), хоч і датований 06.12.2007 року, однак у його назві йдеться мова про відмову дати пояснення щодо ознайомлення з наказом про винесення догани. Тому є підстави вважати, що згаданий акт складено не до винесення ОСОБА_3. догани 10.12.2007 року, а після видачі наказу №81.
ОСОБА_3. у своїх поясненнях заперечує допущення згаданого порушення трудової дисципліни, стверджуючи, що плани роботи обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей на місяць та тиждень постійно надавались ним Службі в справах дітей Івано-Франківської ОДА, і ці плани заходів виконувались у визначений строк. Представники Служби в справах дітей ОДА та свідок ОСОБА_4. це заперечують. Однак, у зв"язку із недоліками у веденні діловодства як у Службі в справах дітей ОДА, так і в обласному центрі соціально-психологічної реабілітації дітей, які полягають у відсутності реєстрації вихідної та вхідної документації планування роботи обласного центра, дійти до висновку про ненаданні ОСОБА_3. згаданих планів роботи відповідачу тільки на підставі пояснень сторін та свідка не можна.
У зв"язку із викладеним наказ №81 від 10.12.2007 року слід визнати незаконним. Визнання цього наказу незаконним тягне за собою висновок про відсутність в діях ОСОБА_3 системи порушень трудової дисципліни, за що він міг бути звільнений за ч.3 статті 40 КЗпП України, навіть якби у наказі від 24.03.2008 року відповідач конкретизував за які винні дії застосовується дисциплінарний захід.
Крім того, колегією суддів встановлено, що ОСОБА_3. звільнений з роботи з ініціативи адміністрації без попереднього погодження з Міністерством України в справах сім"і, молоді та спорту, як того вимагає пункт 24 Типового положення про центр соціально-психологічної реабілітації дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2004 року №87,із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2007року №872. Цю обставину директор Служби в справах дітей ОДА не заперечував.
В пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 "Про практику розгляду трудових спорів" із змінами,внесеними 01.04.1994року та 25.05.1998 року,вказано, якщо за положеннями чинного законодавства на звільнення з ініціативи власника певних категорій працівників необхідна попередня згода відповідного органу , суд бере до уваги тільки таку згоду, оскільки іншого законом не передбачено.
Приймаючи до уваги наведене вище, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання незаконним наказу про оголошення догани від 10.12.2007 року, про поновлення на роботі та стягнення коштів за вимушений прогул підлягають до задоволення,однак з інших підстав, ніж зазначено судом 1-інстанції. Тому оскаржене рішення в частині фактичної сторони справи та його правового обґрунтування слід змінити.
Справа № 22-ц-697/2009 р. Головуючий у 1 інстанції - Л.Є Островський
Категорія 20 Доповідач - В.А.Девляшевський
Керуючись ст..ст.209;309;314;317;319;324;325 ЦПК України,-
Апеляційну скаргу представника служби у справах дітей Івано-Франківської обласної державної адміністрації задовольнити частково. Рішення Івано-Франківського міського суду від 20 березня 2009 року по даній справі щодо мотивів та правового обґрунтування часткового задоволення позову ОСОБА_3 змінити. В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців.
Головуючий: В.А. Девляшевський
Судді А.Т.Павлишина
Р.Й.Матківський
Згідно з оригіналом
Суддя В.А. Девляшевський