09 червня 2009р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Девляшевського В.А.,
суддів: Матківського Р.Й., Соколовського В.М.
секретаря Юрків І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Надвірнянського районного суду від 16 березня 2009 року
з участю позивача - ОСОБА_2, представників органів опіки та піклування: Слободяна Т.М. та Бариляк Г.М.,
Рішенням Надвірнянського районного суду від 16 березня 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено частково:ОСОБА_1зобов"язано не чинити перешкод позивачу у спілкуванні з неповнолітнім сином - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідача зобов"язано передавати за місцем проживання ОСОБА_2 неповнолітнього сина ОСОБА_3 щотижня в суботу або неділю з 10 години до 17 години, а в літній період - з 01 по 31 серпня, в зимовий період - з 15 по 31 січня кожного року до досягнення дитиною 14- річного віку. У вимозі ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди відмовлено за недоведеністю.
Суд 1- інстанції дійшов до висновку про те, що ОСОБА_1 не виконує рішення опікунської ради Івано-Франківського міськвиконкому №20 від 21.05.2008 року та чинить перешкоди позивачу у спілкуванні з неповнолітнім сином ОСОБА_3 та в участі у вихованні дитини.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що суд 1-інстанції дійшов до помилкового висновку про чинення нею перешкод позивачу у зустрічах з сином ОСОБА_3. На її думку,суд безпідставно, без належної перевірки прийняв до уваги у підтвердження згаданої обставини пояснення свідків: ОСОБА_4, ОСОБА_5.. На думку апелянта, орган опіки і піклування Івано-Франківського міськвиконкому, даючи свій висновок, належним чином не з"ясував умови життя батьків дитини, їхнього ставлення до сина та інші обставини, які мають важливе значення. Не погоджуючись у зв"язку із наведеним з визначеним судом способом участі позивача у вихованні сина, ОСОБА_1 просить оскаржене рішення скасувати, ухваливши нове рішення, яким встановити такий порядок спілкування батька з сином ОСОБА_3: у першу та третю суботу місяця з 10 години до 17 години в присутності матері дитини до досягнення сином 10-річного віку.
В засідання Апеляційного суду ОСОБА_1, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, не з"явилась, надіславши заяву про відкладення розгляду справи у зв"язку із її терміновим відрядженням. Однак, оскільки до цієї заяви не додано документів, які б підтверджували поважну причину неявки ОСОБА_1 у судове засідання, є правові підстави для відхилення названого клопотання та для вирішення даного спору у її відсутності.
ОСОБА_2. доводи апеляційної скарги заперечив, вважаючи що матеріалами даної справи і поясненнями свідків доведено обґрунтованість його позовних вимог та наявність у нього можливості для зустрічей з неповнолітнім сином та реалізації права на участь у вихованні дитини. Посилання апелянта на можливі порушення інтересів неповнолітнього сина при цьому вважає безпідставними. Тому просить оскаржене рішення залишити без зміни.
Представник органу опіки і піклування Івано-Франківського міськвиконкому вважає, що рішення суду 1- інстанції по даній справі відповідає нормам Сімейного Кодексу України та законним інтересам неповнолітнього сина позивача. Він також зазначив, що ОСОБА_1 неодноразово запрошувалась на засідання органу опіки та піклування для вирішення заяви ОСОБА_2 про його участь у вихованні сина, однак вона не з"являлась. Вказав, що про рішення органу опіки і піклування від 21.05.2008 року відповідачці було відомо, і вона подавала на це рішення скаргу в органи прокуратури.
Інший представник органу опіки і піклування - Бариляк Г.М. апеляційну скаргу підтримала частково, вважаючи, що для зустрічей ОСОБА_2 з сином доцільно було б визначити суботу та неділю. Вона не заперечила можливості зустрічей батька з сином у відсутності ОСОБА_1, посилаючись на те, що об"єктивних, безсумнівних відомостей здійснення ОСОБА_2. негативного впливу на дитину немає.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, представників органів опіки і піклування, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Наявність перешкод у зустрічах з неповнолітньою дитиною крім пояснень ОСОБА_2, доведена поясненням свідків та представників органів опіки і піклування. Заперечення цієї обставини відповідачкою не підтверджено ніякими об"єктивними доказами.
Твердження ОСОБА_1 про здійснення ОСОБА_2. негативного впливу на сина ОСОБА_3 при зустрічах з ним і про невідповідність інтересам дитини обраного судом 1- інстанції способу, часу і порядку участі позивача у її вихованні є голослівними, а тому вони не можуть бути прийняті до уваги.
Посилання апелянта на необхідність її присутності при зустрічах батька з сином та на потребу змінити час таких зустрічей і періодичність є безпідставними, вони заперечуються представниками органів опіки і піклування, а отже не можуть бути підставою для зміни судового рішення.
Приймаючи до уваги наведене вище і те, що статтями 141,153 Сімейного Кодексу України задекларовано рівність прав та обов"язків батьків щодо дитини, в тому числі й право на безперешкодне спілкування з нею, не зважаючи на розірвання шлюбу між батьками та проживання їх окремо, колегія суддів не вбачає підстав для зміни способу, часу і порядку зустрічей ОСОБА_2 з сином.
У зв"язку із викладеним колегія суддів вважає, що рішення по даній справі постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апелянта висновків суду не спростовують. Тому підстав для скасування оскарженого рішення немає.
Справа № 22-ц-768/2009 р. Головуючий у 1 інстанції - І.І.Мужик
Категорія 46 Доповідач - В.А.Девляшевський
.
Керуючись ст..ст.209;307;308;314;319;324;325 ЦПК України,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити , а рішення Надвірнянського районного суду від 16 березня 2009 року по даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців.
Головуючий: В.А. Девляшевський
Судді Р.Й.Матківський
В.М.Соколовський
Згідно з оригіналом
Суддя В.А. Девляшевський