Справа № 11-348/09 Головуючий в 1 інстанції Федонюк С.Ю.
Категорія ч. 1 ст. 186, Доповідач в апеляційній інстанції Силка Г.І.
ч.2 ст. 296 КК України
м. Луцьк 07 серпня 2009 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду
Волинської області в складі:
головуючого судді - Хлапук Л. І.,
суддів - Лозовського А. О., Силки Г. І.,
з участю прокурора - Старчука В. М.,
засудженого - ОСОБА_1,
захисника - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Нововолинського міського суду від 25 травня 2009 року, яким
1. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, який навчається на 3 курсі Нововолинського ВПУ № 1, неодруженого, судимого вироком Ново волинського міського суду від 07 листопада 2007 року за ч. 2 ст. 186 КК України на 4(чотири) роки позбавлення волі. На підставі ст. 75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 2(два) роки,
засуджено за ч.2 ст. 296 КК України на 1(один) рік позбавлення волі.
На підставі ст.. 71 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Нововолинського міського суду від 07 листопада 2007 року, призначивши остаточне покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі на строк 4(чотири) роки 2(два) місяці.
За ч. 2 ст. 186 КК України ОСОБА_1 виправдано.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишено попередню - підпису про невиїзд.
Зараховано в строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 тримання його під вартою з 19 червня 2008 року по 13 листопада 2008 року.
2) ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя АДРЕСА_2, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, студента 3 курсу Нововолинського електромеханічного коледжу, неодруженого, несудимого,
засуджено за ч.1 ст. 186 КК України у виді арешту строком на 1(один) місяць;
за ч. 2 ст. 296 КК України на 1(один) рік позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 70, 72 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1(один) рік.
На підставі ст.ст. 75, 104 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1(один) рік та згідно ст. 76 КК України покладено на нього обов'язок не виїжджати за межі постійного місця проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 залишено попередню - підписку про невиїзд.
Початок перебігу іспитового строку постановлено рахувати з моменту проголошення вироку.
Вироком вирішено долю речових доказів,-
Цим вироком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними та засуджено за те, що вони разом з особами, справа щодо яких виділена в окреме провадження, групою осіб, перебуваючи в барі «Дунай», що по вул. Ковпака в м. Нововолинськ, 18 червня 2008 року, близько 21 год., умисно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, а саме в присутності відвідувачів та працівників бару, безпричинно пристали до потерпілого ОСОБА_4 та застосували до нього насильство - нанесли побої, спричинивши останньому фізичну біль.
Крім того, підсудний ОСОБА_3 05 листопада 2008 року, близько 21 год. біля приміщення хімчистки, яке розміщене по вул. Ковпака в м. Нововолинську, з корисливою метою відкрито викрав у неповнолітнього ОСОБА_5 належний потерпілому мобільний телефон марки «Сіменс-С 65» вартістю 240 грн.
В апеляції захисник ОСОБА_2, посилається на відсутність доказів винності ОСОБА_6 у вчиненні злочину та неправильну оцінку окремих доказів у зв'язку з чим просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким та в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляції, пояснення засудженого та думку захисника, які підтримали апеляцію, прокурора, який просив апеляцію захисника залишити без задоволення, а вирок суду без змін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає з таких підстав.
Висновки суду про винність ОСОБА_1, у вчиненні ним та ОСОБА_3 хуліганства, що супроводжувалось особливою зухвалістю в групі з іншими особами, справа щодо яких виділена в окреме провадження, обгрунтовані об'єктивними доказами, які всебічно і повно перевірені судом з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства.
Посилання захисника в апеляції на відсутність доказів винності ОСОБА_1 у вчиненні ним хуліганства з особливою зухвалістю та групою осіб і неправильну оцінку окремих доказів об'єктивно спростовуються сукупністю наявних доказів зібраних по справі, яким суд дав належну оцінку.
Як показав потерпілий ОСОБА_4, що він 18 червня 2008 року біля 21 години з своїм товаришем відпочивали у барі «Дунай» по вулиці Ковпака у м. Нововолинську. ОСОБА_1 з яким він знайомий не був відкликав його у сторону. Підійшовши до останнього, незнайомий хлопець, який стояв при виході зірвав з нього золотий ланцюжок. В той час, коли він намагався затримати грабіжника, група хлопців в тому числі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 накинулись на нього та стали його бити. З допомогою працівників бару бійка була припинена. Однак через декілька хвилин молоді особи серед яких були ОСОБА_1 і ОСОБА_3 повернулись і стали наносити йому знову побої. Бійка була припинена так, як працівники бару викликали міліцію. Внаслідок хуліганських дій останніх у нього була розбита брова, лікоть, синці на нозі, боліли ребра.
Об'єктивність показань потерпілого ОСОБА_4, щодо часу, місця та обставин вчинення відносно нього ОСОБА_1, хуліганських дій з особливою зухвалістю та у групі осіб стверджується показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 Дані свідки, які були очевидцями цього злочину ствердили, що дійсно 18 червня 2008 року у вечірній час на літньому майданчику у барі «Дунай» група молодих хлопців серед яких були ОСОБА_1 і ОСОБА_3 безпричинно побили потерпілого ОСОБА_4 перед цим зірвавши в останнього золотий ланцюжок з хрестиком. Сліди побоїв у потерпілого були на обличчі. Підсудні та інші хулігани висловлювались нецензурною лайкою, пошкодили майно бару.
Про те, що ОСОБА_1 у групі з ОСОБА_3 та іншими особами, справа щодо яких виділена в окреме провадження, 18 червня 2008 року у вечірній час на літньому майданчику у барі «Дунай» в м. Нововолинську вчинили хуліганські дії з особливою зухвалістю, безпричинно побивши потерпілого ОСОБА_4, перед цим зірвавши у нього золотий ланцюжок з хрестиком, висловлювались нецензурною лайкою та пошкодили майно бару підтвердили у судовому засіданні свідки - працівники бару ОСОБА_10, ОСОБА_11 ОСОБА_12 Дані свідки також показали, що у зв'язку із хуліганськими діями підсудних бар припинив свою роботу раніше встановленого.
Крім показань потерпілого про те, що йому діями підсудних були завдані побої і ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вчинили хуліганство у групі з особами, справа щодо яких виділена в окреме провадження, ствердили свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які показали, що зразу ж на ОСОБА_4 напали 5-6 чоловік серед яких були підсудні і всі разом били останнього. Після виклику працівників міліції підсудні та інші особи, які наносили побої потерпілому повтікали. У ОСОБА_4 було побите облич з якого йшла кров.
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 також не заперечують, що 18 червня 2008 року у вечірній час з іншими хлопцями вони знаходились у барі «Дунай» і бачили бійку.
Вищенаведеними доказами спростовуються посилання захисника в апеляції про непричетність ОСОБА_1 до злочину за який його засуджено.
Обставин, які б ставили під сумнів достовірність зібраних у справі доказів чи правильність висновків суду про вчинення ОСОБА_1 хуліганства за ознакою особливої зухвалості та групою осіб, не встановлено.
Дії Карабіна за ч.2 ст. 296 КК України кваліфіковано правильно.
При обранні покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 65 КК України суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та дані про його особу, в тому числі і ті на які посилається захисник в апеляції, тому і призначив мінімальне покарання у виді позбавлення волі передбачене санкцією статті закону за яким його засуджено.
Так, як ОСОБА_1 вчинив даний злочин під час відбування покарання за попереднім вироком і під час іспитового строку, тому судом вірно призначено йому покарання на підставі ст. 71 КК України
Підстав для скасування вироку, чи пом'якшення покарання засудженому на що вказує апелянт в апеляції колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КК України, колегія суддів, -
Апеляцію захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Нововолинського міського суду від 25 травня 2009 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Головуючий : / підпис/ Л.І. Хлапук
Судді: /підписи/ А.О. Лозовський, Г.І. Силка
Оригіналу відповідає:
Суддя апеляційного суду
Волинської області Силка Г І.