11 лютого 2009 року м.Ужгород
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі :
головуючої : Готри Т.Ю.,
суддів : Кеміня М.П., Куштана Б.П.,
при секретарі : Олійник А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 28 листопада 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради, ОСОБА_2 та 3-х осіб на стороні відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним і скасування рішення Ужгородської міської ради та державного акту на право приватної власності на землю,
ОСОБА_1. подала апеляційну скаргу на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 28 листопада 2008 року, яким їй у позові до Ужгородської міської ради, ОСОБА_2 та 3-х осіб на стороні відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним і скасування рішення Ужгородської міської ради та державного акту на право приватної власності на землю - відмовлено.
У скарзі просить скасувати зазначене рішення, як незаконне та необґрунтоване, і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов.
У судовому засіданні ОСОБА_1. та її представник ОСОБА_6 апеляційну скаргу підтримали, вимоги викладені у ній просили задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2, представник відповідача Ужгородської міської ради та 3-і особи на стороні відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4. та ОСОБА_5. у судове засідання не з»явилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому їх неявка не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши доповідача, пояснення апелянтки ОСОБА_1. та її представника ОСОБА_6, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_1. на підставі договору дарування від 30 грудня 2003 року набула права власності на 46/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями за АДРЕСА_1 в м.Ужгороді, що стверджується фотокопією зазначеного договору (а.с.14), а також витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «Ужгородське міжрегіональне бюро технічної інвентаризації» від 01.02.2004 року (101 аркуш інвентарної справи).
Відповідачка ОСОБА_2 та 3-і особи ОСОБА_3, ОСОБА_5. та ОСОБА_7. є співвласниками 54/100 частин будинку АДРЕСА_1 в м.Ужгороді, що стверджується свідоцтвом про право власності на житло від 27.01.1995 року та витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно КП «Ужгородське міжрегіональне бюро технічної інвентаризації» від 12.12.2003 року.
Згідно державного акту на право приватної власності на землю від 24 липня 2002 року, виданого відповідачці ОСОБА_2 слідує, що останній на підставі рішення 1У сесії 1У скликання (2-е засідання) Ужгородської міської ради від 27.06.2002 року було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0225 га. в межах згідно з планом, яка розташована на території м.Ужгорода по АДРЕСА_1 і передана їй для будівництва та обслуговування житлового будинку.
Зазначена у державному акті земельна ділянка була надана відповідачці ОСОБА_2 ще до набуття позивачкою ОСОБА_1. права власності на 46/100 частин будинку АДРЕСА_1 в м.Ужгороді.
Як вбачається із системного аналізу Земельного кодексу України, погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами передбачено тільки пунктом «б» ч.2 ст.198 ЗК України, що регулює один із видів земельно-кадастрової діяльності, яка передує проведенню необхідних землевпорядних робіт щодо видачі державного акту на право власності на земельну ділянку.
Матеріалами справи стверджено, що при розробці технічної документації зі складання державного акту на право приватної власності на землю попередній власник будинку АДРЕСА_1 в м.Ужгороді ОСОБА_8. погодив межі з відповідачкою ОСОБА_2, як суміжний землекористувач, що стверджується кадастровим планом земельної ділянки від 2002 року, розробленим КП «Румб» (а.с.137), а також листом Ужгородського міськвиконкому від 06.03.2007 року (а.с.34) з якого слідує, що відповідно до погодженого розподілу земельної ділянки по АДРЕСА_1 в м.Ужгороді гр.ОСОБА_8. рішенням Х11 сесії міськради 1У скликання від 10.12.2002 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0191 га. (а.с.34).
Щодо відсутності погодження меж суміжним землекористувачем ОСОБА_8. у акті погодження меж земельної ділянки переданої у приватну власність відповідачці ОСОБА_2 від 17 квітня 2002 року (а.с.131), то ця обставина не є підставою для визнання недійсним та скасування рішення 1У сесії 1У скликання (2-е зас.) Ужгородської міської ради від 27 червня 2002 року в частині передачі земельної ділянки ОСОБА_2 і виданого їй державного акту на право приватної власності на землю, оскільки в подальшому при оформленні та видачі державного акту таке погодження чинним законодавством України не передбачено.
За фактично встановлених обставин справи, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що до позивачки по справі ОСОБА_1. по договору дарування перейшло право власності тільки у тому обсязі, яким користувався попередній власник, в силу чого позовні вимоги позивачки задоволенню не підлягають.
За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що постановлене судом першої інстанції рішення є законним і обґрунтованим, вимоги матеріального і процесуального права при розгляді справи додержано, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, що у відповідності до вимог ст.ст. 213, 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги позивачки та залишення судового рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 307, 311, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 28 листопада 2008 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча :
Судді :