10 липня 2009 року м.Ужгород
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі :
головуючої : Готри Т.Ю.,
суддів : Кеміня М.П., Панько В.Ф.,
при секретарі : Рогач І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тячівського районного суду від 23 червня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Руськополівської сільської ради, ОСОБА_2 про скасування рішення сільської ради та державного акта на право власності на земельну ділянку,
У грудні 2007 року ОСОБА_1. звернулася до суду з даним позовом.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що рішенням 12 сесії 21 скликання від 18.03.1993 року Руськополівської сільської ради їй та її покійному чоловіку ОСОБА_3 було надано у довічне успадковуване володіння земельну ділянку по АДРЕСА_1, загальною площею 0,25 га. для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель.
Вказана земельна ділянка їм була відведена у натурі, після чого відділом архітектури і будівництва Тячівської РДА було виготовлено будівельний паспорт на забудову земельної ділянки, надано дозвіл на право виконання будівельних робіт, а ними розпочато будівництво жилого будинку.
Однак, 25 липня 2007 року 8 сесія 5 скликання Руськополівської сільської ради прийняла рішення №120, яким передала належну їй земельну ділянку відповідачці ОСОБА_2, на підставі якого останній було видано державний акт на право власності на земельну ділянку від 25 лютого 2007 року.
Посилаючись на те, що вказана земельна ділянка у неї у встановленому законом порядку не вилучалася, а рішенням і виданим на його підставі відповідачці державним актом порушуються її права на землю, просила скасувати рішення 8 сесії 5 скликання Руськополівської сільської ради №120 від 25 липня 2007 року «Про передачу у власність земельної ділянки площею 0,25 га. ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 та державний акт на право власності на земельну ділянку виданий ОСОБА_2 25 лютого 2007 року на підставі цього рішення.
Рішенням Тячівського районного суду від 23 червня 2008 року у позові ОСОБА_1. відмовлено.
Ухвалу суду від 3 березня 2008 року про забезпечення позову шляхом заборони проведення будівельних робіт на земельній ділянці розміром 0,25 га. по АДРЕСА_1 скасовано.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням позивачка ОСОБА_1. подала апеляційну скаргу у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як незаконне та необґрунтоване, і ухвалити нове рішення, яким її позов задовольнити.
У судовому засіданні представник апелянтки ОСОБА_4. апеляційну скаргу підтримала.
Позивачка ОСОБА_1., представник Руськополівської сільської ради, причини неявки якого судом визнані неповажними, та відповідачка ОСОБА_5. у судове засідання не з»явилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому їх неявка згідно ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши доповідача, пояснення представника апелянтки ОСОБА_4, перевіривши доводи апеляційної скаргою колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, відмовляючи ОСОБА_1. у позові, суд першої інстанції виходив із того, що позивачці у встановленому законом порядку спірна земельна ділянка не надавалась, а тому її права оспорюваним рішенням і державним актом не порушені.
Проте, колегія суддів із висновком суду першої інстанції погодитись не може з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням 12 сесії 21 скликання від 18.03.1993 року Руськополівської сільської ради позивачці ОСОБА_1. та її покійному чоловіку ОСОБА_3 було надано у довічне успадковуване володіння земельну ділянку по АДРЕСА_1, загальною площею 0,25 га. для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель, що стверджується оригіналом витягу з цього рішення, наданого представником апелянтки для огляду в суді апеляційної інстанції.
Вказана земельна ділянка позивачці та її покійному чоловіку була відведена у натурі. Дана обставина стверджується актом про відведення земельної ділянки та письмовими поясненнями землевпорядника Руськополівської сільської ради ОСОБА_6. від 02.04.2008 року (а.с.130), який ствердив, що він особисто на підставі рішення виконкому від 18.03.1993 року вимірював межі земельної ділянки, виділеної сім»ї ОСОБА_1, площею 0,25 га. в АДРЕСА_1, яка межує з землями сільського будинку культури та стадіону.
Та обставина, що сім»ї ОСОБА_1 спірна земельна ділянка була надана на підставі рішення Руськополівської сільської ради від 18.03.1993 року та у встановленому законом порядку стверджується також будівельним паспортом на забудову земельної ділянки в АДРЕСА_1, який згідно архівних документів відділу архітектури і будівництва Тячівської РДА зареєстрований в журналі реєстрації технічної документації за №49 від 1993 року (а.с.205), дозволом головного архітектора району на право виконання ОСОБА_3 і ОСОБА_1. будівельних робіт на вказаній земельній ділянці, в якому підставою зазначено рішення виконкому Руськополівської сільської ради від 18.03.1993 року та проектом забудови земельної ділянки індивідуального житлового будинку в якому значиться, що забудова земельної ділянки дозволяється на підставі рішення Руськополівської сільської ради від 18.03.1993 року, площа якої 0,25 га. (а.с.6-7, 10-11).
Крім цього, згідно даних земельно-кадастрової книги Руськополівської сільської ради за 1983-2002 р.р., погосподарської книги №7 Руськополівської сільської ради за 1996-2000 р.р. та записів у погосподарській книзі №8 вказаної ради на 2006-2010 р.р., спірна земельна ділянка закріплена за позивачкою. Дана обставина стверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 25 червня 2008 року (а.с.180-181), копією земельно-шнурової книги за 2003 рік (а.с.52), та наданими в суді апеляційної інстанції для огляду квитанціями про сплату земельного податку, копії яких містяться в матеріалах справи.
Оскільки у позивачки ОСОБА_1. у встановленому законом порядку земельна ділянка площею 0,25 га. по АДРЕСА_1 Тячівського району не вилучалася і така у власність відповідачці ОСОБА_5. передана з порушенням земельного законодавства, зокрема ст.ст. 40, 118 ЗК України, тому колегія суддів вважає, що рішення 8 сесії 5 скликання Руськополівської сільської ради №120 від 25 липня 2007 року про передачу у власність відповідачці ОСОБА_5. земельної ділянки площею 0,25 га. по АДРЕСА_1 Тячівського району для будівництва та обслуговування жилого будинку і виданий на його підставі ОСОБА_5. державний акт на право власності на земельну ділянку від 25 лютого 2007 року підлягають скасуванню, як незаконні і такі, що порушують права позивачки на користування вказаною земельною ділянкою.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у відповідності до ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню, як постановлене з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з ухваленням по справі нового рішення, яким позов ОСОБА_1. слід задовольнити частково, а саме скасувати рішення 8 сесії 5 скликання Руськополівської сільської ради №120 від 25 липня 2007 року про передачу у власність відповідачці ОСОБА_5. земельної ділянки площею 0,25 га. по АДРЕСА_1 Тячівського району для будівництва та обслуговування жилого будинку, виданий ОСОБА_5. на підставі цього рішення державний акт на право власності на земельну ділянку від 25 лютого 2007 року, стягнути з відповідачів на її користь судові витрати, а у стягненні 500 грн. витрат за надання юридичної допомоги відмовити за відсутністю доказів їх оплати.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, Земельним кодексом України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Тячівського районного суду від 23 червня 2008 року скасувати.
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення восьмої сесії п'ятого скликання Руськополівської сільської ради №120 від 25 липня 2007 року «Про передачу у власність земельної ділянки площею 0,25 га.ОСОБА_2 уАДРЕСА_1, та державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №543572, виданий ОСОБА_2 25 лютого 2008 року на земельну ділянку площею 0,25 га. вАДРЕСА_1 - скасувати.
Стягнути з Руськополівської сільської ради та ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 сплачених нею 25,50 грн. судових витрат та 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
У вимогах про стягнення 500 грн. витрат за надання юридичної допомоги - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча :
Судді :