4 березня 2009 року м.Ужгород
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі :
головуючої : Готри Т.Ю.,
суддів : Кеміня М.П., Куштана Б.П.,
при секретарі : Боклах Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Рахівського районного відділу ГУ МНС України в Закарпатській області в особі представника Гутич Оксани Володимирівни на рішення Рахівського районного суду від 2 грудня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Рахівського районного відділу ГУ МНС України в Закарпатській області про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час її затримки по день фактичного розрахунку та моральної шкоди,
У листопаді 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що він працював начальником караулу ППЧ-9 м.Рахів Рахівського районного відділу ГУ МНС України в Закарпатській області. Наказом №150 о/с від 08 вересня 2006 року був звільнений з роботи з 11 вересня 2006 року за п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією підрозділу. Цим же наказом було зобов'язано фінансово-економічну службу Рахівського районного відділу провести виплати згідно чинного законодавства. Однак, в порушення вимог ст.116 КЗпП України йому не були виплачені належні суми в день звільнення.
За наведених обставин просив стягнути з відповідача на його користь 1171,55 грн. заборгованості по заробітній платі, середній заробіток за весь час її затримки, а саме з 15 листопада 2006 року по день винесення судом рішення, та 3000 грн. завданої моральної шкоди, яка полягає у перенесених ним моральних стражданнях з приводу його незаконного звільнення, неправомірних дій щодо нього та викликаним в результаті цього захворюванням.
Рішенням Рахівського районного суду від 2 грудня 2008 року позов задоволено частково. Стягнуто з розрахункового рахунку Рахівського районного відділу ГУ МНС України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1. суму 1171,55 грн. боргу та 34475,32 грн. середньодобового заробітку за весь час затримки розрахунку з 15 листопада 2006 року по 02 грудня 2008 року, а у решті вимог відмовлено.
У апеляційній скарзі відповідач Рахівський районний відділ ГУ МНС України в Закарпатській області в особі представника Гутич О.В. просить скасувати зазначене рішення, як незаконне та необґрунтоване, і постановити нове рішення, яким у позові ОСОБА_1 відмовити.
У судове засідання апелянт не з»явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а тому його неявка відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.
Позивач ОСОБА_1 апеляційну скаргу не визнав, просив таку відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач в порушення вимог ст.116 КЗпП України не виплатив позивачу належні йому суми в день звільнення, а тому такі підлягають стягненню з нього на користь позивача.
Проте, колегія суддів із висновком суду першої інстанції погодитись не може за таких обставин.
З матеріалів справи вбачається, що позивач працював начальником караулу ППЧ-9 м.Рахів Рахівського районного відділу ГУ МНС України в Закарпатській області.
Наказом №150 о/с від 08 вересня 2006 року він був звільнений з роботи з 11 вересня 2006 року за п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією підрозділу. Цим же наказом було зобов'язано фінансово-економічну службу Рахівського районного відділу провести виплати згідно чинного законодавства.
Однак, в порушення вимог ст.116 КЗпП України відповідач не виплатив позивачу належну йому суму 709,38 грн. в день звільнення, що стверджується довідкою Рахівського районного відділу ГУ МНС України в Закарпатській області №544 від 28.04.2007 р.(а.с.9).
Відповідно до ст.238 КЗпП України при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.
Правила ст.238 КЗпП України, що надають органу, який розглядає трудовий спір, право постановити рішення про виплату належних працівникові сум без обмеження будь-яким строком, не виключають дії ст.233 КЗпП України щодо строків звернення за вирішенням трудового спору. Навпаки, ці правила застосовуються у випадках додержання зазначених у ній строків або коли пропущений строк було поновлено.
Статтею 238 КЗпП України регулюються строки виплати належних працівникові сум, а не строки звернення за вирішенням трудових спорів, які поширюються на всі ці спори без будь-яких винятків.
Оскільки позивач про порушення свого права дізнався або повинен був дізнатися ще у вересні 2006 року, коли його було звільнено з роботи, а до суду з позовом звернувся тільки у листопаді 2007 року, тобто з пропуском тримісячного строку, який поновити не просив, тому у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити у зв'язку із закінченням строку звернення до суду за вирішенням трудового спору.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідно до ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення, яким у позові ОСОБА_1 слід відмовити, а апеляційну скаргу представника відповідача задовольнити.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Рахівського районного відділу ГУ МНС України в Закарпатській області в особі представника Гутич Оксани Володимирівни - задовольнити.
Рішення Рахівського районного суду від 2 грудня 2008 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_1 до Рахівського районного відділу ГУ МНС України в Закарпатській області про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час її затримки по день фактичного розрахунку та моральної шкоди - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча :
Судді :