18 березня 2009 року м.Ужгород
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі :
головуючої : Готри Т.Ю.,
суддів : Кеміня М.П., Куштана Б.П.,
при секретарі : Коновчук Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 на рішення Виноградівського районного суду від 24 листопада 2008 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про встановлення факту набуття спадщини та встановлення права власності на майно, зустрічним позовом ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення факту набуття спадщини та встановлення права власності на майно,
Представник позивача за первісним позовом ОСОБА_1. подав апеляційну скаргу на рішення Виноградівського районного суду від 24 листопада 2008 року в частині, яким визнано за ОСОБА_6. право власності на Ѕ частину жилого будинку з надвірними спорудами, що знаходиться в м.Виноградові по АДРЕСА_1.
У скарзі просить скасувати зазначене рішення, як незаконне та необґрунтоване, і ухвалити у цій частині нове рішення, яким встановити факт набуття ОСОБА_2. спадщини на другу половину зазначеного будинку та встановити за ним право власності на це майно.
У судовому засіданні апелянт ОСОБА_1., ОСОБА_2. та його представник ОСОБА_7. апеляційну скаргу підтримали, вимоги викладені у ній просили задовольнити.
ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5 та ОСОБА_6. у судове засідання не з»явилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому їх неявка відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача за первісним позовом ОСОБА_8, якому належав жилий будинок, що знаходиться у м.Виногрдово по АДРЕСА_1, що стверджується довідкою Виноградівського районного бюро технічної інвентаризації №135 від 24.04.2008 року (а.с 21).
Згідно ст.529 ЦК України (в редакції 1963 року) спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_8 були ОСОБА_7 - дружина померлого, ОСОБА_2, ОСОБА_5 - сини померлого та ОСОБА_9 - донька померлого.
Відповідно до ст.549 ЦК України (в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину : якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Судом першої інстанції встановлено, що ніхто із спадкоємців першої черги не подавав до нотаріальної контори в 6-ти місячний строк після смерті ОСОБА_8 заяви про прийняття спадщини.
Фактично спадщину після смерті ОСОБА_8. прийняла тільки його дружина ОСОБА_7., яка безпосередньо перед смертю спадкодавця проживала разом з ним і була постійно прописана в спадковому будинку до своєї смерті, але юридично спадщину не оформила.
Щодо прийняття спадщини позивачем за первісним позовом ОСОБА_2. за померлим батьком ОСОБА_8., то ця обставина ним не доведена. Посилання ОСОБА_2. на те, що він після смерті батька прийняв спадщину шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, а саме газифікував спадковий будинок, не заслуговують на увагу, оскільки з наданої ним у суді апеляційної інстанції довідки Виноградівської філії ВАТ «Закарпатгаз» за №115 від 02.03.2009 року слідує, що газифікація за адресою м.Виноградів, АДРЕСА_1 проводилася з січня 1989 року по січень 1991 року (тобто ще за життя його батька ОСОБА_8.), а в квітні місяці 1991 року здана в експлуатацію. У 1996 році було встановлено газовий лічильник і повторно поставлено на облік. Тобто з наведеного слідує, що ОСОБА_2. турбувався за своїх батьків і допомагав їм.
Таким чином, на день смерті ОСОБА_7, яка померла (а.с.7) ІНФОРМАЦІЯ_2, їй належав спірний жилий будинок, після смерті якої на нього відкрилася спадщина.
Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_7. є її діти : ОСОБА_2. та ОСОБА_5 - сини померлої, та донька ОСОБА_9, які після смерті матері в 6-ти місячний строк з заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталися.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 у 1992 році виїхав на постійне місце проживання до Угорщини і спадщину після смерті матері не прийняв. Згідно його заяви він не претендує на частку в спірному майні.
Донька померлої ОСОБА_9 прийняла спадщину після смерті матері, оскільки вона фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, а саме стала проживати у спадковому будинку в якому дозволила проживати і своїй доньці ОСОБА_10.
Доказом прийняття спадщини позивачем за первісним позовом ОСОБА_2. за померлою матір»ю є наявність у нього ощадної книжки, виданої на ім»я ОСОБА_7. (а.с.19).
Таким чином, у спадковому будинку ОСОБА_9 та ОСОБА_2. належало по Ѕ його частині.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9. померла. За життя заповіту вона не залишила.
Відповідно до ст.1261 ЦК України спадкоємцями за законом першої черги є її діти : ОСОБА_4, ОСОБА_3 та згідно з ч.1 ст.1266 ЦК України її внук ОСОБА_6, мати якого ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_4, оскільки внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Виходячи з того, що ОСОБА_6. народився у спадковому будинку, проживав у ньому до смерті своєї бабусі ОСОБА_9 та проживає у такому по теперішній час, що не заперечується позивачем за первісним позовом ОСОБА_2., тому суд першої інстанції правильно дійшов висновку про те, що ОСОБА_6. прийняв спадщину після смерті ОСОБА_9
Що стосується відповідачів ОСОБА_4. та ОСОБА_3, то в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо прийняття ними спадщини в 6-ти місячний строк після смерті своєї матері ОСОБА_9
Посилання у апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_10. не могла прийняти спадщину за померлою матір»ю ОСОБА_9, а ОСОБА_6. відповідно не може вважатися спадкоємцем, оскільки вони ніколи не були зареєстровані за адресою по АДРЕСА_1 у м.Виноградів, а тільки тимчасово проживали там зі згоди ОСОБА_9, а пізніше зі згоди ОСОБА_2., є безпідставними і такими, що не можуть бути взяті до уваги, оскільки доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути не тільки запис у паспорті спадкоємця щодо прописки в спадковому будинку в період шести місяців після смерті спадкодавця, але й відомості про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним.
Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Також не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про те, що сестра позивача за первісним позовом ОСОБА_9 відмовилася від своєї частки у спадщині на користь ОСОБА_2., оскільки заява, яка міститься в матеріалах справи (а.с.11) та на яку посилається апелянт, не зрозуміло ким написана, така не зареєстрована у книзі обліку спадкових справ, і на цій заяві нотаріально не засвідчено справжність підпису ОСОБА_9, як це передбачено правилами, викладеними в пункті 110 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14.06.1994 року №18/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 7.07.1994 року за №152/361, яка втратила чинність згідно з наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року №20/5, та правилами, викладеними в пункті 207 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року №20/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 року за №283/8882.
За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що постановлене судом першої інстанції рішення є законним і обґрунтованим, вимоги матеріального і процесуального права при розгляді справи додержано, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, що у відповідності до вимог ст.ст. 213, 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 та залишення судового рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Виноградівського районного суду від 24 листопада 2008 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча :
Судді :